Постановление суда № 136604813, 18.05.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/631/26

2/729/686/26

У Х В А Л А

18 травня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Булига Н. О., розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів та одночасно про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання.

Вимоги клопотання мотивовано тим, що первинні документи, які підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів відповідачу (зокрема виписки з карткового рахунку, платіжні інструкції, внутрішні банківські документи, що містять відомості про рух коштів та ідентифікацію операцій), перебувають у володінні АТ «Універсал Банк» як банківської установи, через яку здійснювалося зарахування коштів на платіжну картку відповідача.

Представник позивача зазначає, що самостійно отримати зазначені відомості позивач не має можливості, оскільки вони містять банківську таємницю, розкриття якої можливе виключно на підставі судового рішення. У зв`язку з цим просить суд поновити пропущений строк на подання клопотання та витребувати відповідні докази у банку.

Дослідивши матеріали клопотання, суд доходить переконання про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, визначений частинами другою та третьою статті 83 цього Кодексу. У разі подання клопотання з пропуском встановленого строку суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання відповідного доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Таким чином, у разі пропуску процесуального строку заявник зобов`язаний обґрунтувати поважність причин такого пропуску. Поважними причинами є обставини, що об`єктивно не залежали від волевиявлення особи та унеможливлювали своєчасне вчинення процесуальної дії.

Законодавець не встановлює обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання, оскільки у кожному випадку суд зобов`язаний перевірити, чи є наведені причини поважними, а також чи існує причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та пропуском строку.

На суд покладено обов`язок оцінити, наскільки добросовісно та своєчасно діяла сторона, а також надати мотивовану оцінку підставам для поновлення строку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 зазначила, що оцінка поважності причин пропуску строку здійснюється з урахуванням характеру обставин, їх тривалості, впливу на можливість звернення до суду, поведінки особи та її процесуальної активності.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 вказано, що поважними причинами пропуску процесуального строку є лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи та підтверджуються належними і допустимими доказами.

Оцінюючи клопотання представника позивача про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, суд зазначає, що заявником не наведено жодних конкретних, об`єктивних та документально підтверджених причин пропуску строку. Наведені доводи мають загальний характер і зводяться до посилань на необхідність повного та всебічного розгляду справи, що саме по собі не може вважатися поважною причиною у розумінні ст. 127 ЦПК України.

Посилання на процесуальні гарантії та принципи цивільного судочинства не підміняють обов`язку сторони обґрунтувати саме причини пропуску строку, а не доцільність подання клопотання.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач вживав заходів для отримання відповідних документів у встановлені процесуальні строки або що існували обставини, які об`єктивно унеможливлювали їх своєчасне подання. Навпаки, з поданих матеріалів убачається, що на момент звернення з позовом позивач вважав наявні докази достатніми для підтвердження своїх вимог.

Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві, яка сформована представником позивача у розділі «Щодо подання інших клопотань позивача, необхідних для розгляду справи» зазначено лише клопотання про здійснення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні. Інших клопотань представником не заявлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного процесуального строку відсутні, а подане клопотання є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам процесуального закону та принципам цивільного судочинства, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 19, 84, 126, 127, 274 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у поновленні пропущеного процесуального строку.

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» про витребування доказів у справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала в частині відмови у поновленні процесуального строку може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Чернігівського апеляційного суду.У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига