Решение № 136604362, 12.05.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1875/26

Провадження № 2/577/1251/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість у розмірі 101358 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 08.10.2019 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №Z06.21217.005791518. Згідно із кредитним договором, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 49999 грн. під 21,99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених кредитним договором платежів зі сплатою процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 101358 грн, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 36480,93 грн., заборгованість за нарахованими процентами 26082,92 грн., заборгованість за комісіями 38794,15 грн.

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №11- 12/25. Відповідно до п.2.1. договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. Згідно із п.2.2. договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в реєстрі боржників, що підписується вдень укладення цього договору в передається на підставі акту приймання передачі реєстру боржників для друку.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №Z06.21217.005791518 від 08.10.2019 року.

В судове засідання представник позивача Я. Сердійчук не з`явилася, у позовній заяві зазначила, що просить суд проводити розгляд справи без її участі (а.с. 4 зв.).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала відзив на позовну заяву у якому зазначила, що дійсно брала кредит у АТ «Ідея Банк» 08.10.2019 року №Z06.21217.005791518 та своєчасно сплачувала його, навіть перевищуючи суму зазначену в договорі. Через пандемію СОVID-19 вона втратила роботу, оскільки вона працювала в салоні краси. Позовну заяву від ТОВ «Факторинг Партнерс» вона не отримувала. Перевірити правильність нарахувань не має можливості. Від сплати кредиту вона ніколи не відмовлялася, але позивач завищив суму у три рази. На даний час перебуває у іншій країні і має статус біженця. Прохає суд реструктурувати її борг, зменшити суму позову, яка є завищеною і надати можливість виплатити заборгованість за її реальними можливостями (а.с. 37-38).

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 14.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 12.05.2026 року (а.с. 35).

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.10.2019 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №Z06.21217.005791518. Згідно із кредитним договором, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 49999 грн. зі сплатою процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів (а.с. 6).

АТ "Ідея Банк" виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером від 08.10.2019 року №2520043 (а.с. 12).

Відповідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №Z06.21217.005791518 від 08.10.2019 року, становить 101358 грн, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 36480,93 грн., заборгованість за нарахованими процентами 26082,92 грн., заборгованість за комісіями 38794,15 грн. (а.с. 18).

11.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №11- 12/25 (а.с. 19).

Відповідно до п.2.1. договору факторингу, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором.

Згідно із п.2.2. договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначені в реєстрі боржників, що підписується вдень укладення цього договору в передається на підставі акту приймання передачі реєстру боржників для друку.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №Z06.21217.005791518 від 08.10.2019 року.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями ст.639 ЦПК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 36480,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 26082,92 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, а всього в розмірі 62563,85 грн., підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями в розмірі 38794,15 грн. суд дійшов висновку про необґрунтованість такої вимоги з огляду на таке.

У розумінні ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга означає діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16) викладено правовий висновок, в якому зазначено, що положення пунктів 22,23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, о їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Суд звертає увагу, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії. Водночас, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу.

Умови договору не містять деталізації, за які саме послуги з управління кредитом встановлена сплата комісії.

Щомісячна сплата комісії за погашення суми кредиту та процентів не може вважатись послугою за управління кредитом, за надання якої можливе нарахування комісії

За наведеного позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 62563,85 грн.

Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного з АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 27); копію заявки на надання юридичної допомоги № 840 від 02.02.2026 року, копію витягу з акту № 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2025 року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 28-31).

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, з огляду на складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 2000 грн. таких витрат.

При цьому вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволені судом на 62 %.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 1650,68 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №Z06.21217.005791518 від 08.10.2019 року у загальному розмірі 62563,85 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1650,68 грн. та 2000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 66214,53 грн. (шістдесят шість тисяч двісті чотирнадцять грн. 53 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, оф.521, ЄДРПОУ 42640371).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Галян С. В.