Постановление суда № 136603320, 08.05.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.05.2026Справа № 554/3627/26 Провадження № 1-кс/554/3879/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження -,

в с т а н о в и в :

16.03.2026 року до Шевченківського районного суду міста Полтави звернувся зі скаргою адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження, де просив скасувати постанову старшого слідчого криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 від 27.12.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного 12.10.2023 року до ЄРДР за № 62023170010000400, за заявою ОСОБА_4 про застосування до нього заходів психологічного та фізичного впливу працівниками поліції.

В обґрунтуванні якої вказував, що в провадженні слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебуває кримінальне провадження, внесене 12.10.2023 року до ЄРДР за № 62023170010000400 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 ККУ.

27 грудня 2024 року старшим слідчим криміналістом першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття даного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу злочину в діях працівників поліції, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Копію постанови було отримано захисником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 12.03.2026 року, після звернення з відповідним адвокатським запитом.

З даною постановою ОСОБА_4 не згоден, вважає, що вона є передчасною, необґрунтованою, а тому її слід скасувати з наступних підстав. Октябрським районним судом м.Полтави 04.10.2023 року у справі № 554/14955/22 було винесено ухвалу за заявою ОСОБА_4 про застосування до нього заходів психологічного та фізичного впливу працівниками поліції, та зобов`язано ТУ ДБР провести відповідну перевірку в рамках досудового розслідування.

Однак, з часу внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань заяви ОСОБА_4 й до закриття даного кримінального провадження, а це становить більше року, слідчим всупереч вимог ст. 9 КПК України, не вчинено усіх належних слідчих та процесуальних дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.

Фактично, у кримінальному провадженні, окрім допиту всього зацікавлених осіб працівників поліції, взагалі жодних інших слідчих та процесуальних дій, передбачених КПК України, слідчим вчинено не було. В оскаржуваній постанові, в її обґрунтування, слідчий посилається фактично лише на показання зацікавлених осіб працівників поліції. ОСОБА_4 стверджує про застосування до нього заходів психологічного та фізичного впливу працівниками поліції. Слідчим не встановлювалося та не допитувалося інших можливих свідків у даному кримінальному провадженні. Слідчим підозри особі, що скоїла злочин, - не висунуто. Заявника ОСОБА_4 не визнано потерпілим та не допитано в якості потерпілого.

Слідчим не проведено й жодних слідчих дій, направлених на встановлення та доведення винуватості особи, що скоїла злочин.

Представник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі, просив скаргу задовольнити.

Слідчим ТУ ДБР у м. Полтаві надано кримінальне провадження №62023170010000400 для огляду в нарадчій кімнаті.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

У ст. 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кожен факт протиправної поведінки підлягає належній перевірці.

Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.

В силу вимог ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, покладено на слідчого, та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

За своєю суттю доказування - це збирання, перевірка, оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

В ході досудового розслідування слідчий зобов`язаний встановити та перевірити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися /використовувалися/ для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

При цьому, слідчому не достатньо лише зібрати докази. Йому, в силу ст. 94 КПК України, необхідно їх оцінити з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення про можливість кримінального переслідування конкретної особи.

Кримінальне переслідування конкретної особи може бути розпочато лише у разі наявності необхідних та достатніх доказів, які без жодного об`єктивного сумніву доводять причетність особи до вчинення конкретного злочину. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

При встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відсутність можливості їх отримати, слідчий, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, закриває кримінальне провадження.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебувало кримінальне провадження, внесене 12.10.2023 року до ЄРДР за № 62023170010000400 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 ККУ.

27 грудня 2024 року старшим слідчим криміналістом першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття даного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу злочину в діях працівників поліції, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Копію постанови було отримано захисником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 12.03.2026 року, після звернення з відповідним адвокатським запитом.

З даною постановою ОСОБА_4 не згоден, вважає, що вона є передчасною, необґрунтованою, а тому її слід скасувати з наступних підстав. Октябрським районним судом м.Полтави 04.10.2023 року у справі № 554/14955/22 було винесено ухвалу за заявою ОСОБА_4 про застосування до нього заходів психологічного та фізичного впливу працівниками поліції, та зобов`язано ТУ ДБР провести відповідну перевірку в рамках досудового розслідування.

Слідчий суддя, оцінивши доводи, викладені в скарзі та постанові слідчого про закриття кримінального провадження в їх сукупності, дослідивши матеріали справи та кримінального провадження вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Стаття 306 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 11 цього кодексу. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчим проаналізовано зібрані під час досудового розслідування докази як окремо, так і в своїй сукупності, досліджено всі обставини кримінального провадження.

Відповідно до п. 3-1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим проведено необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на перевірку доводів заявника, зокрема допитано працівників поліції, досліджено наявні матеріали та надано оцінку зібраним доказам у їх сукупності.

Із врахуванням того, що скаржник заявив про застосування до нього недозволених методів вже аж під час судового засідання, через значний проміжок часу, можливість отримання будь яких ще допустимих доказів вичерпана.

Доводи скаржника про неповноту досудового розслідування самі по собі не свідчать про незаконність прийнятого рішення, оскільки відповідно до вимог КПК України слідчий самостійно визначає обсяг необхідних слідчих дій для прийняття процесуального рішення.

Слідчий суддя враховує, що незгода заявника з висновками слідчого не є безумовною підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Посилання скаржника на те, що його не було визнано потерпілим, не спростовує висновків слідчого щодо відсутності в діях працівників поліції складу кримінального правопорушення.

Також слідчим суддею не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили слідчому прийняти законне та обґрунтоване рішення. За таких обставин підстав для скасування постанови слідчого від 27.12.2024 року не вбачається.

Враховуючи викладене, у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя : ОСОБА_1