Постановление суда № 136597325, 18.05.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

18 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7201/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 18 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 23 червня 2024 року із застосуванням положень абз.4 та абз.6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 23 червня 2024 року із застосуванням положень абз.4 та абз. 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

21.10.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду роз`єднано позовні вимоги у справі №340/7123. Виділено у самостійне провадження позовні вимоги щодо перерахунку та виплати у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 18.06.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.06.2024.

28.10.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

31.10.2025 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

10.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №340/7201/25, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №340/7201/25 визначено суддю Савонюка М.Я.

12.01.2026 ухвалою суду справу прийнято судом до свого провадження, витребувано у військової частини НОМЕР_2 докази по справі.

18.02.2026 ухвалою суду витребувано у Генерального штабу Збройних Сил України докази по справі.

26.02.2026 ухвалою суду витребувано від Галузевого архіву Міністерства оборони України докази по справі.

26.02.2026 ухвалою суду замінено у справі №340/7201/25 відповідача військову частину НОМЕР_2 на правонаступника - військову частину НОМЕР_1 (далі - відповідач).

10.04.2026 ухвалою витребувано від Військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_1 докази.

22.04.2026 ухвалою суду встановлено Військовій частині НОМЕР_1 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

30.04.2026 ухвалою суду повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_3 належним чином засвідчені докази.

08.05.2026 від відповідача, через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом.

В обґрунтування клопотання зазначає, що позивач, отримуючи грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 щомісячно міг вчинити дії, щоб дізнатися його розмір та складові, однак цього не зробив.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22.06.2024 № 176 ОСОБА_1 з 22.06.2024 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з видачею всіх належних атестатів у зв`язку з переведенням до нового місця служби до Військової частини НОМЕР_4 . Після виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 позивач отримав копію наказу про своє виключення зі списків особового складу військової частини, а також грошовий атестат від 24.06.2024 № 1634/ФЕС/2825.

Наголошує, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Тому у межах спірних правовідносин позивач мав звернутися до суду не пізніше 22.09.2024

Вважає, що позивач після виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (22.06.2024) мав достатньо часу для реалізації свого права на ознайомлення зі структурою грошової забезпечення, виплаченого відповідачем при виключенні зі списків особового складу.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати індексації грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком. Відтак, у межах даної справи до правовідносин за період з 18.06.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду не застосовується.

Водночас, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

У архівній довідці Галузевого державного архіву Міноборони №179/1/2760 від 13.03.2026 вказано, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 22.06.2024 №81 ОСОБА_1 з 22.06.2024 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Отже, позов про перерахунок та виплату належного грошового забезпечення подано позивачем після виключення позивача зі списків особового складу вказаної військової частини.

У Рішенні від 05.10.2013 №8-рп/2013 Конституційний Суд України, аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення‚ виходив з того, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Конституційний Суд України зазначив, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому указані виплати‚ гарантовані державою‚ і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

З урахуванням викладеного Конституційний Суд України констатував, що під заробітною платою, що належить працівникові, або‚ за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу (у редакції, чинній до 19.07.2022)‚ належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Чинна редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України містить поняття "суми, що належать працівникові при звільненні".

З огляду на викладене, строк звернення позивача до суду у межах спірних правовідносин регулюється частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі з вимогами щодо виплати грошового забезпечення, з урахуванням частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у якій Судова палата сформувала єдиний підхід до застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, якого дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постанові від 25.09.2025 у справі №440/9690/24.

На час проходження військової служби позивачем у військовій частині НОМЕР_2 та на даний час механізм фінансового забезпечення військових частин регулюється Правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104, далі Правила №104).

Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Правил №104 начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення (у тому числі в разі відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.

За змістом підпункту 11.1 пункту 11 Правил №104 грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, зокрема, у випадку вибуття до нового місця служби з виключенням зі списків осообового складу військової частини.

Згідно з підпунктом 11.2 пункту 11 Правил №104 на грошовому атестаті зазначаються, серед іншого, розмір окладу за військовим званням і виплачена сума, тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума, розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума, виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення, виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення, виплачена грошова допомога на оздоровлення, виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Підпунктом 11.3 пункту 11 Правил №104 визначено, що грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації. Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.

Отже, у день вибуття військовослужбовця з військової частини до нового місця служби з ним має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат, й відтоді бере початок відлік строку звернення до суду у такій категорії спорів із вимогами за період з 19.07.2022.

Представник військової частини НОМЕР_1 разом із відзивом на позовну заяву та клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду надав копію грошового атестату ОСОБА_1 № 1634/ФЕС/2825 від 24.06.2024.

Разом з тим, доказів отримання позивачем грошового атестату у день виключення зі списків особового складу частини або в інший день ні до відзиву на позовну заяву, ні до клопотання про залишення позову без розгляду не долучено. У свою чергу, у пункті 14 копії грошового атестату № 1634/ФЕС/2825 від 24.06.2024 відсутній підпис військовослужбовця про підтвердження правильності наведених у ньому даних.

Також, у наявній у матеріалах справи архівній довідці Галузевого державного архіву Міноборони №179/1/2760 від 13.03.2026 наведено зміст наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.06.2024 №81 про виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_2 з 22.06.2024, який не містить детальну інформацію про суми грошового забезпечення, які підлягають виплаті позивачу.

Інші докази ознайомлення позивача із інформацією про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 матеріали справи не містять.

Таким чином, стверджуючи про обізнаність позивача із отриманими при виключенні 22.06.2024 зі списків особового складу військової частини сумами грошового забезпечення, жодних доказів отримання ним грошового атестату або іншого письмового повідомлення про обсяг і характер виплачених йому сум у день виключення зі списків особового складу частини, або в інший день, відповідач ні до відзиву на позовну заяву, ні до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку, що тримісячний строк звернення до суду у цій справі позивачем не пропущено.

Стосовно доводів відповідача про необхідність обрахування строку звернення до суду щодо виплати грошового забезпечення за час проходження позивачем військової служби з урахуванням дати отримання щомісячного грошового забезпечення позивача, суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду №1-р/2025 від 11.12.2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат частину першу статті 233 КЗпП України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов`язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.

Таким чином, строк звернення до суду із позовними вимогами діючого військовослужбовця щодо виплати грошового забезпечення не обмежується будь-яким строком.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 240, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК