Решение № 13658093, 31.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.11 Справа № 14/18/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дельта”, м. Київ

До Державного підприємства “Лисичанська теплоелектроцентраль”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 107987 грн. 20 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача: Єфименко О.І., довіреність № 4 від 05.01.11;

від відповідача: Попова Ю.О., довіреність № 06-5/8 від 04.01.11.

Суть спору: позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 94689,87 грн., 3% річних в сумі 1578,31 грн., інфляційних втрат в сумі 3006,14 грн., штрафних санкцій в сумі 8712,88 грн., за договором підряду від 01.02.2010 № 01/02-2010.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 26.01.2011 № 06-4/160 позов визнав у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дельта” (позивач у справі), як Підрядником, та Державним підприємством “Лисичанська теплоелектроцентраль”, (відповідач у справі), як Замовником, було укладено договір на виконання підрядних робіт № 01/02-2010 від 01.02.2010.

Пунктом 1 Договору передбачено, що Підрядник за дорученням Замовника зобов’язується на власний ризик виконати поточний ремонт технологічних трубопроводів, демонтаж недіючих трубопроводів та заміна арматури Замовника на суму 95000,00 грн., а Замовник приймає виконані роботи і об’єкт в цілому, і оплачує їх вартість. Перелік виконаних робіт визначається локальним кошторисом.

Позивач виконав роботи з поточного ремонту трубопроводу, демонтажу недіючих трубопроводів та зміни арматури на суму 94 689,87 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач зобов’язання за договором, щодо розрахунку за виконанні роботи не здійснив, у зв’язку з цим за ним утворилась заборгованість в сумі 94689,87 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Між сторонами 24.01.2011 складено акт звірення взаємних розрахунків, яким заборгованість в сумі 94689,87 грн. підтверджується.

Відповідно до п.10.5. Договору за відмову від виконання зобов’язання винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі 0,5% за кожен день прострочення. У зв’язку з чим відповідачу нараховані штрафні санкції у розмірі 8712,88 грн. за період 11.03.2010 по 11.10.2010.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 3006,14 грн. за період з 11.03.2010 по 10.10.2010 року, 3% річних у сумі 1578,31 грн. за період з 11.03.2010 по 10.10.2010.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 882 ЦК України передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав роботи на загальну суму 94689,87 грн., що підтверджується актами здачі –приймання робіт на суму 94689,87 грн., підписаними обома сторонами. Зазначені акти є підставою для остаточного здійснення розрахунків, які повинні були відбутись протягом 10 днів після підписання акту приймання виконаних робіт.

В порушення умов п. 6.3.1 Договору відповідач не здійснив оплату виконаних робіт, тому за ним утворилась заборгованість, що є предметом спору, та яку він визнає в повному обсязі.

Тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 3006,14 грн. за період з 11.03.2010 по 10.10.2010 року, 3% річних у сумі 1578,31 грн. за період з 11.03.2010 по 10.10.2010.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій у сумі 8712,88 грн. за період за період з 11.03.2010 по 10.10.2010.

Відповідно до п. 10.5 Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов’язання протягом дії договору винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі 0,5% за кожен день прострочення свого зобов’язання, якщо воно має грошове вираження.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються в процента, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачений законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь отримувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, який встановлений за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Так як штрафні санкції згідно умов договору перевищують подвійну облікову ставку НБУ, то розрахунок здійснено з урахуванням ч. 2 ст. 343 ГКУ.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Державного підприємства “Лисичанська теплоелектроцентраль”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Дельта”, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саперно-слобідська, буд. 10, офіс 137, ідентифікаційний код 33935251, заборгованість в сумі 94689,87грн., 3% річних в сумі 1578,31 грн., інфляційні втрати в сумі 3006,14 грн., штрафні санкції в сумі 8712,88 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 1079,87 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні 31.01.2011 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 02 лютого 2011 р.

Суддя Є.А. Лісовицький