Постановление суда № 136576056, 12.05.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 180/557/24

1-кп/214/718/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого адвоката ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041330000288 від 03.07.2023, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА

Прокурор звернулася до суду з письмовими клопотаннями про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, обраних відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на кожного окремо, ще на два місяці, оскільки продовжують існувати ризики, що дають достатньо підстав вважати про можливість обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, яке в судовому засіданні підтримала та просила задовольнити. При цьому, прокурор в обґрунтування свої вимог в клопотанні зазначила, що тяжкість інкримінованого обвинуваченим кримінальних правопорушень та суспільний резонанс, який вони викликали, може викликати негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовує тримання під вартою як виключну міру запобіжного заходу протягом тривалого часу. Крім цього прокурор вказала, що тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Захисник обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисних, посилаючись на не подання прокурором доказів наявності ризиків, які продовужють існувати, враховуючи тривалість перебування обвинувачених під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно них та підтримали позицію свого захисника з приводу клопотання прокурора. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, враховуючи його стан здоров`я та не отримання належної медичної допомоги в умовах закладу, де він утримується.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також їх представник ОСОБА_12 , підтримали клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, обраних відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора щодо доцільності продовження терміну тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному окремо, під вартою строком на 60 діб, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року продовжено дію запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному окремо, у вигляді тримання під вартою строком до 15 травня 2026 року.

Зі змісту вищезазначеної ухвали суду встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Марганець, Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 27 лютого 2019 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області по ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року звільненого умовно-достроково 25.05.2021 на невідбутий строк 6 місяців 29 днів, обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Марганець, Дніпропетровської області, громадянин України, який має середню спеціальну освіту, неперевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий: 18 липня 2018 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 09 травня 2023 року по відбуттю покарання, обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Як вбачається із встановлених судом обставин, ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, яке відповідно до змісту ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, за яке законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі. Враховано, що ОСОБА_6 хоча і одружений, однак на утриманні дітей або інших осіб не має, що свідчить про слабкість соціальних зв`язків, які б могли стримати його не порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, в тому числі не ухилятися від суду. Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення тяжкого злочину, а також враховуючи обставини пред`явленого обвинувачення, суд вважає, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою примушування до зміни раніше наданих показів, та може вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на інкриміновану йому посткримінальну поведінку відносно свідків в цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд вважає, що встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та знаючи про тяжкість покарання у разі визнання його винним, може переховуватись від суду, а також у незаконний спосіб впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, п.12 ч.2 ст. 115, КК України, останнє з яких, відповідно до змісту ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, за яке законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі. Враховано, що ОСОБА_7 не одружений, на утриманні дітей або інших осіб не має, що свідчить про слабкість соціальних зв`язків, які б могли стримати його не порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, в тому числі не ухилятися від суду. Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, а також враховуючи обставини пред`явленого обвинувачення, суд вважає, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою примушування до зміни раніше наданих показів, та може вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на інкриміновану йому посткримінальну поведінку відносно свідків в цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд вважає, що встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі та знаючи про тяжкість покарання у разі визнання його винним, може переховуватись від суду, а також у незаконний спосіб впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Суд, враховуючи стадію судового провадження даного кримінального провадження, складність справи та об`єм обвинувачення, приходить до висновку, що воно не буде завершено до спливу строку тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, визначеного ухвалою суду від 17 березня 2026 року.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, враховуючи положення ст.ст. 177, 178 КПК України, та раціональність співставлення обраного обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з раніше встановленими ризиками, які продовжують існувати на даний момент та не зменшились, враховуючи відсутність обставин, які б давали можливість гарантувати належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожного окремо, без застосування найсуворішого запобіжного заходу, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора щодо доцільності продовження терміну тримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожного окремо, під вартою строком на 60 діб.

Разом з тим, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожного окремо, більш м`якого запобіжного заходу, а ніж найсуворішого у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені вище обставини дають змогу беззаперечно стверджувати, що запобігти встановленим вище ризикам можливо лише при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В свою чергу, суд відхиляє доводи обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожного окремо, та їх захисника про недоведеність стороною обвинувачення наявних ризиків, оскільки такі доводи сторони захисту спростовуються встановленими судом обставинами, що ґрунтуються на аналізі обставин, наведених стороною обвинувачення та досліджених в судовому засіданні, а також тяжкості інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному окремо, кримінальних правопорушень.

Також, суд не може погодитись з доводами сторони захисту про відсутність підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожного окремо, найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливості застосування будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, оскільки встановлені вище обставини дають змогу беззаперечно стверджувати, що запобігти встановленим вище ризикам, шляхом застосуванням більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, неможливо.

Приходячи до такого висновку суд погоджується з раціональною позицією сторони обвинувачення, що тривале тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 314, 323, 369, 371, 376 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 липня 2026 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 липня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений та проголошений 13 травня 2026 року о 08:55 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3