Решение № 13657341, 18.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.11 Справа № 5/128

За позовом Виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНА», м. Сєвєродонецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АльТранс», сел. Ювілейне Луганської області

про стягнення 5800 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Сімейко А.М. дов. б/н від 06.12.2010

від відповідача не прибув

Суть спору: Виробничо-комерційна фірма товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНА» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за надані послуги з перевезення вантажу по маршруту м.Фастів м.Сєвєроднецьк в сумі 5800 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності , суд

в с т а н о в и в:

23 вересня 2010 р. сторони по справі підписали разовий договір-заявку б/н на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу (пива) автомобілем Камаз 12181 НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, за маршрутом м. Фастів м. Сєвєродонецьк.

Відповідно до умов договору-заявки дата подачі транспорту під завантаження 24.09.2010, адреса завантаження вул.. Пушкіна, 7, ЗАТ Оболонь «Пивоварня Зіберта», адреса вивантаження згідно товарно-транспортної накладної, а саме: ПП «НВФ «Поиск», м. Сєвєродонецьк.

У відповідності із даним договором-заявкою, скріпленим підписами повноважних представників сторін та печатками обох товариств позивачем було здійснене перевезення вантажу за визначеним маршрутом.

Факт перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною №173547/100 від 24.09.2010, яка містить відмітку водія-експедитора ОСОБА_1 про прийняття визначеного товару до перевезення та відмітку зазначеного відповідачем в ТТН одержувача про одержання вантажу (а.с.15), дорожнім листом № 219636 від 23.09.2010 та не спростований відповідачем під час розгляду справи.

За умовами договору-заявки вартість наданих позивачем транспортних послуг складає 5800 грн. і відповідач зобов'язаний здійснити оплату наданих послуг перевозки протягом 5 банківських дня після надання перевізником оригіналів документів.

28.09.2010р. позивачем відповідачу надісланий визначений пакет документів, а саме рахунок-фактура №80 від 27.09.2010, оригінал ТТН № 173547/100 від 24.09.2010, акт виконаних робіт №80 від 27.09.2010 та податкова накладна №80 від 27.09.2010, що підтверджується фіскальним чеком № 1796 від 28.09.2010, випискою з журналу вихідної кореспонденції позивача та листом українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»Луганської дирекції ЦПЗ №14 від 20.12.2010 №242 про вручення даного листа уповноваженому представнику відповідача 30.09.2010.

Проте відповідач взяті на себе зобовязання не виконав та оплату наданих послуг в сумі 5800 грн. не здійснив, у звязку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену ціну.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачеві послуг з перевезення вантажу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи, фактичними обставинами і не спростований відповідачем суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за отримані послуги відповідачем надано не було, а також відповідач не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її фактичними обставинами, а також те, що зобовязання повинні ґрунтуватися на принципах справедливості, добросовісності та розумності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, з покладенням в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судових витрат у справі на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтранс», м. Луганськ, селище міського типу Ювілейне, кв. Корольова, 9, кв. 28, ідентифікаційний номер 32690934 на користь Виробничо-комерційної фірми товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНА», пров. Ломоносова, 9-а, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, код ЄДРПОУ 14338636, заборгованість в сумі 5800 грн., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 20.01.2011.