Решение № 136558920, 12.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2026 року м. Ужгород№ 260/170/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

позивача: АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" - представник Рахімова А.А.

відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області - представник Гончаров В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2026 року Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (філія «ВП ХАЕС»), звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі відповідач, КДКА Закарпатської області), яким просить:

- Поновити строк на подання позовної заяви до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2025, як такий, що пропущений з поважних причин.

- Прийняти позовну заяву до розгляду.

- Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 27.11.2025.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27.11.2025 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області за результатами розгляду скарги на дії адвоката Лисенко Ганни Олександрівни прийнято рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях дисциплінарного проступку. Підставою для звернення філії «ВП ХАЕС» до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури стало те, що 30.04.2025 о 16 год 30 хв. адвокатом Лисенко Г. О., яка здійснює представництво інтересів ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 11.04.2025 №1/11/04/25, через систему «Електронний суд» було подано позовну заяву про визнання незаконним та скасування наказів та стягнення невиплачених сум, до якої долучено ряд документів, серед яких був наказ філії «ВП ХАЕС» від 31.03.2025 № 1578-к «Про нарахування премії персоналу філії «ВП ХАЕС» за результатами роботи за лютий 2025».

Долучений Наказ від 31.03.2025 №1578-к був виданий філією «ВП ХАЕС» на підставі «Положення про преміювання працівників АТ НАЕК «Енергоатом» за результатами роботи за місяць» ПЛ-К.0.07.031-24, наказу АТ «НАЕК «Енергоатом» від 24.03.2025 № 01-291-н «Про виплату премії працівникам товариства за лютий 2025», яким було передбачено забезпечення нарахування премії працівникам у березні 2025. У вказаному Наказі від 31.03.2025 №1578-к містяться відомості, що є конфіденційними та містять комерційну таємницю, які відповідно до Переліку відомостей, містять конфіденційну інформацію АТ «НАЕК «Енергоатом», ПРД.0.09.393-24, а саме: персональні дані працівників, їх посад та табельного номеру, показники з виробництва електроенергії філії «ВП ХАЕС» з початку року та інформація щодо експлуатаційних подій.

Позивач зауважує, що на момент подання адвокатом позову до суду, філія «ВП ХАЕС», як розпорядник відповідної інформації і володілець оригіналів документів, не надавала для адвоката Лисенко Г. О. копію Наказу від 31.03.2025 №1578-к, що свідчить про неправомірність отримання та поширення цього документу.

27.11.2025 на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області було оголошено резолютивну частину рішення. Ознайомившись із рішенням від 27.11.2025, філія «ВП ХАЕС» вважає його необгрунтованим, ухваленим без врахування усіх обставин справ та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у діях адвоката ОСОБА_1 є ознаки недобросовісної поведінки, порушення Правил адвокатської етики, присяги адвоката України, протиправних дій, а тому є всі законні та обґрунтовані підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, проте КДКА Закарпатської області при розгляді цієї дисциплінарної справи не повно дослідили усі обставини справи, внаслідок чого прийняли необгрунтоване рішення.

19 січня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

23 січня 2026 року на виконання вимог суду відповідачем подано витребовувані докази.

30 січня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого, останній проти задоволення позову заперечує у повному обсязі. Відповідач вказує на те, що дослідивши всі наявні матеріали дисциплінарної справи і надавши їм відповідну юридичну оцінку, у межах своїх дискреційних повноважень він дійшов до висновку про відсутність в скарзі Філії «ВП ХАЕС» даних про вчинення адвокаткою ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а відтак закрив дисциплінарну справу відносно цієї адвокатки на підставі статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У той же час позивач не наводить жодних фактів допущення відповідачем порушень відповідної процедури як під здійснення дисциплінарного провадження відносно адвокатки ОСОБА_1 , так і під час прийняття оскаржуваного рішення про закриття дисциплінарної справи щодо цієї адвокатки.

За наведених обставин слід визнати відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача про закриття дисциплінарної справи, що, своєю чергою, зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Додатково зазначає, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не вправі зобов`язувати ці органи приймати те чи інше рішення

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача щодо надання відповідачем неправильної оцінки обставинам справи і наявним доказам без урахування положень відповідного законодавства взагалі не можуть бути предметом судового розгляду.

У зв`язку з вищенаведеним, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Вирішено перейти з розгляду адміністративної справи №260/170/26 в порядку спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання призначено на 05 травня 2026 року о 14:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд, задовольнити позов в повному обсязі.Також на запитання представника відповідача зазначила, що під час розгляду скарги та дисциплінарного провадження процедурних порушень та порушень прав скаржника не було .

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Обставини встановлені судом

01.08.2025 року Генеральним директором філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва була подана скарга на дії адвоката Лисенко Ганни Олександрівни, у якій він просив:

1. Прийняти цю скаргу до розгляду та порушити дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .

2. Притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

На думку скаржника (Філії «ВП ХАЕС», неналежна поведінка адвокатки Лисенко Г.О. полягала у тому, що вона:

- з порушенням вимог законодавства отримала і поширила конфіденційну інформацію та персональні дані шляхом долучення до поданої нею до суду в інтересах клієнта Хомича О.М. позовної заяви копії наказу Філії «ВП ХАЕС» від 31.03.2025 №1578-к, в якому містилися такі інформація і дані;

- в адресованих Філії «ВП ХАЕС» адвокатських запитах зазначила строки для надання відповіді на ці запити не більше 5 днів, у той час, як статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені інші строки для цього, а саме не більше 5 робочих днів;

- не відшкодувала Філії «ВП ХАЕС» фактичні витрати за виготовлення (копіювання і друк) копій документів, наданих на її адвокатські запит.

18 серпня 2025 року т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року №128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення Ради адвокатів України від 28 січня 2022 року №6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» скаргу Генерального директора філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» від 01.08.2025 року передав т.в.о. Голови ВКДКА для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства.

10 вересня 2025 року скарга із супровідним листом т.в.о. Голови ВКДКА була зареєстрована за № 282/25 у КДКА Закарпатської області.

Протокольним рішенням Дисциплінарної палати від 30.09.2025 року строк перевірки відомостей скарги Філії «ВП ХАЕС» був продовжений до тридцяти днів у зв`язку з запізнілим надходженням письмових пояснень адвокатки ОСОБА_1 щодо вказаної скарги.

За результатами розгляду матеріалів перевірки таких відомостей рішенням КДКА Закарпатської області від 22.10.2025 стосовно адвокатки ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу.

Протокольним рішенням Дисциплінарної палати від 10.11.2025 розгляд дисциплінарної справи зупинявся у зв`язку з запізнілим надходженням письмових пояснень скаржника (Філії «ВП ХАЕС»).

Рішенням від 27.11.2025 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісіїя адвокатури Закарпатської області, вирішила:

закрити дисциплінарну справу стосовно адвокатки ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4651, видане 27.09.2011 підставі рішення Київської міської КДКА від 27.09.2011 №15-28-16) у зв`язку з відсутністю в її діях дисциплінарного проступку.

Копію цього рішення надіслати або вручити під розписку адвокатці та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвокатки.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що КДКА Закарпатської області встановлено:

« За загальним правилом конфіденційна інформація про особу і її персональні дані є захищеними шляхом заборони їх збирання, використання і поширення без згоди цієї особи (суб`єкта персональних даних).

Однак з цього правила є виключення, а саме, вказана заборона не поширюється на випадки, пов`язані, зокрема, із захистом прав людини.

У даному випадку копію Наказу №1578-к, в якому також містяться відомості про прізвища, імена, по батькові та табельні номери ще двох працівників Філії «ВП ХАЕС», окрім ОСОБА_2 , адвокатка Лисенко Г.О. додала до поданої в суд позовної заяви в інтересах цього ж ОСОБА_2 (свого клієнта) до АТ «НАЕК «Енергоатом» і Філії «ВП ХАЕС» про визнання незаконними і скасування наказів, які безпосередньо стосуються даного клієнта та стягнення на користь останнього невиплачених сум.

Отже, адвокатка Лисенко Г.О. використала Наказ №1578-к виключно з метою захисту в суді прав свого клієнта ( ОСОБА_2 ), які випливають з його трудових відносин з Філією «ВП ХАЕС».

Разом з тим, Дисциплінарна палата приймає до уваги, що сторонами в судовій справі за вказаною позовною заявою є лише позивач ОСОБА_2 та відповідачі АТ «НАЕК «Енергоатом» і Філія «ВП ХАЕС», тобто особи, які є обізнаними з відомостями, що містилися в Наказі №1578-к, а тому констатує, що фактичного поширення цих відомостей перед будь-якими іншими сторонніми не відбулося.

За наведених обставин Дисциплінарна палата визнає, що адвокатка Лисенко Г.О. подавши до Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/15583/25 разом з позовною заявою в інтересах клієнта ОСОБА_2 копію Наказу №1578-к, діяла виключно в інтересах вказаного клієнта з метою захисту його трудових прав у відповідності до приписів ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і ст.ст. 7, 8, 27, 43 Правил адвокатської етики, а тому в таких її діях відсутні порушення вимог законодавства щодо захисту конфіденційної інформації та персональних даних.

У зв`язку з цим дисциплінарна палата не знаходить в таких діях адвокатки Лисенко Г.О. ознак порушень, які можуть бути кваліфіковані як дисциплінарний проступок.

Положеннями ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що у разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення хопій документів обсягом більше як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, розмір яких не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

3 матеріалів дисциплінарної справи слідує, що після отримання адвокаткою Лисенко Г.О. від Філії «ВП ХАЕС» актів наданих послуг і рахунків про оплату витрат по копіюванню і друку копій документів, наданих на її адвокатські запити від 14.04.2025 і від 30.04.2025, вона направила до Філії «ВП ХАЕС» адвокатський запит про надання інформації та документів, якими визначено розмір компенсації таких витрат.

При цьому, адвокатка Лисенко Г.О. у наданих Дисциплінарній палаті письмових поясненнях обгрунтувала направлення такого запиту тим, що у неї виникли сумніви стосовно правильності визначення розміру відшкодування вказаних витрат.

Дисциплінарна палата вважає, що такі дії адвокатки Лисенко Г.О. по перевірці правильності нарахування Філією «ВП ХАЕС» розміру відшкодування витрат на копіювання і друк копій документів були виправданими, доцільними і зумовленими необхідністю захисту інтересів клієнта ОСОБА_2 , оскільки за умовами укладеного між ним і АО «Адвокатська сім`я Лисенко» договору про надання правової допомоги саме ОСОБА_2 повинен був оплачувати витрати, пов`язані з наданням йому такої допомоги.

Після отримання від Філії «ВП ХАЕС» калькуляції вартості копіювання і друку документів, які надавалися на адвокатські запити, і оплати ОСОБА_2 необхідної суми за такі послуги АО «Адвокатська сім`я Лисенко», вказане АО переказало Філії «ВП ХАЕС» кошти в сумі 6 463,95 грн., тобто повністю оплатило ці послуги.

У той же час, Дисциплінарна палата зважає на те, що статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлено як строків відшкодування витрат на копіювання та друк документів на адвокатські запити, так і будь-якої відповідальності за невчасне здійснення такого відшкодування.

Тому, ураховуючи здійснення адвокаткою ОСОБА_1 в особі АО «Адвокатська сім`я Лисенко» повного відшкодування Філії «ВП ХАЕС» витрат на копіювання та друк документів, наданих на її адвокатські запити від 14.04.2025 i 30.04.2025, Дисциплінарна палата визнає, що дана адвокатка виконала вимоги ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак в її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату зідповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У адресованих Філії «ВП ХАЕС» запитах адвокатки ОСОБА_1 , від 14.04.2025 i 30.04.2025 міститься зазначення про те, що строк на надання інформації за адвокатським запитом становить не більше 5 днів з дня його отримання.

Тобто, у цьому зазначені упущено слово «робочих» в поєднанні зі словом «днів».

Дисциплінарна палата не вважає, що таке упущення за своїм характером має ознаки порушення, яке може бути кваліфіковане як дисциплінарний проступок.

При цьому Дисциплінарна палата звертає увагу, що вказане упущення не зумовило і не могло зумовити настання для Філії «ВП ХАЕС» будь-яких негативних наслідків, ураховуючи наявність в складі цієї Філії юридичного відділу і штатного юрисконсульта, обізнаного з положеннями відповідного законодавства щодо адвокатських запитів.

Підсумовуючи наведене, Дисциплінарна палата приходить до висновку, що скарга Генерального директора Філії «ВП ХАЕС» не містить даних про вчинення адвокаткою ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Частиною першою статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.».

Позивач вважаючи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури Закарпатської області від 27.11.2025 року протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та норми права застосовані судом

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI /надалі - Закон №5076-VI/.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Правовою основою діяльності адвокатури України згідно зі статтею 3 Закону №5076-VI є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Частиною першою статті 4 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону №5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону №5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно із частиною другою статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 40 Закону №5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно зі статтею 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно приписів частин першої - третьої статті 57 Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Відповідно до частини першої статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Положеннями статті 70 Правил адвокатської етики визначено, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

Адвокат уважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і установлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Водночас згідно з положеннями частини восьмої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19, правовідносини у якій були подібними, дійшов висновку, що критерії "грубого" порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення "грубості" дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Водночас у низці інших послідовно ухвалених рішень у справах цієї категорії Верховний Суд сформував правову позицію, згідно з якою суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, в межах розгляду справи щодо оскарження рішення КДКА суд може надати правову оцінку такому рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності (див. постанови від 25.06.2018 у справі №810/1972/17 (врахований судами попередніх інстанцій) та неодноразово підтриманий Верховним Судом, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 30.09.2021 у справі № 440/1376/19, від 12.10.2021 у справі № 820/4155/18, від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17, від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22 тощо).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, при вирішенні цієї справи суд застосовує вищезазначену усталену правову позицію та не вбачає підстав для відступлення від неї.

Разом з тим суд враховує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v.Bulgaria" № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади (див. постанови Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі № 240/44051/21).

Отже, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведеної вище правової позиції Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури усіх фактів та обставин, які з`ясовувалися такою Комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення "грубості" дисциплінарного правопорушення, обрання суворості дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності (див. також постанову Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21).

Крім того, в межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного необґрунтування, що узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19.

Відтак, вдаючись до оцінки тих доводів і аргументів, які, на думку позивача, свідчать про протиправність оскаржуваного рішення КДКА Закарпатської області, суд виходить з наступного..

Згідно з ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Також з матеріалів дисциплінарної справи видно, що сторонам дисциплінарного провадження були створені необхідні умови для реалізації їхніх законних прав, зокрема права на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, подання клопотань (заяв), участь у засіданнях дисциплінарної палати, і що сторони дисциплінарного провадження, у тому числі позивач, мали можливість реалізувати та фактично реалізовували такі права.

Суд дійшов висновку, що, відповідач, дослідивши всі наявні матеріали дисциплінарної справи і надавши їм відповідну оцінку, у межах своїх дискреційних повноважень дійшов до висновку про відсутність в скарзі Філії «ВП ХАЕС» даних про вчинення адвокаткою ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а відтак закрив дисциплінарну справу відносно цієї адвокатки на підставі статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У той же час позивач не наводить достатніх фактів допущення відповідачем порушень відповідної процедури як під здійснення дисциплінарного провадження відносно адвокатки ОСОБА_1 , так і під час прийняття оскаржуваного рішення про закриття дисциплінарної справи щодо цієї адвокатки.

Отже, перевіривши оскаржуване рішення КДКА Закарпатської області від 27.11.2025 на предмет його відповідності критеріям, передбаченим приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, суд доходить висновку, що при вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач не діяв свавільно чи явно необґрунтовано, а натомість врахував усі наявні у дисциплінарній справі докази та встановлені під час дисциплінарного провадження обставини і прийняв правомірне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Водночас обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (див. постанову Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22).

За змістом положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року (пункт 29) статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд бере до уваги позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, оцінивши ключові доводи сторін та дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" належить відмовити повністю. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю .

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 травня 2026 року