№ 136557565, 14.05.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1745/26

3/154/668/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 206120 від 24 квітня 2026 року, ОСОБА_1 15 квітня 2026 року о 17 год 48 хв за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї тещі ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що виразились в образах нецензурною лайкою, криках та пошкодженні вхідних дверей, чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання рекомендованого повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи, письмових заперечень проти протоколу або інших заяв від нього до суду не надходило.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак без поважних причин до суду не з`явився, а також з огляду на необхідність своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено: рапорт чергового по лінії 102, заяву потерпілої ОСОБА_2 , письмові пояснення потерпілої, письмові пояснення ОСОБА_1 .

У графі протоколу про адміністративне правопорушення «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 власноручно зазначив: «З протоколом згіден». Такий запис суд оцінює як безпосереднє підтвердження того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складення протоколу не заперечувала викладених у ньому фактичних обставин.

З рапорту чергового по лінії 102 вбачається, що до поліції надійшло повідомлення щодо конфліктної ситуації за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим уповноважені працівники поліції здійснювали реагування на повідомлення про домашнє насильство.

Із заяви потерпілої ОСОБА_2 та її письмових пояснень вбачається, що 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 поводився щодо неї агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, кричав, а також пошкодив вхідні двері. За змістом пояснень потерпілої, такі дії викликали у неї негативні емоційні переживання та були сприйняті нею як психологічний тиск у сімейно-побутовому конфлікті.

Письмові пояснення ОСОБА_1 у сукупності з його записом у протоколі про згоду з протоколом не спростовують обставин, викладених потерпілою, і не містять таких відомостей, які б виключали подію чи склад адміністративного правопорушення.

Оцінюючи зібрані докази, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначена норма зобов`язує суд перевірити не лише формальну наявність протоколу, але й те, чи підтверджується подія правопорушення, винуватість особи та наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

У цій справі фактичні дані про подію правопорушення встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, заявою потерпілої, її письмовими поясненнями, рапортом чергового по лінії 102, а також поясненнями ОСОБА_1 і його записом у протоколі про згоду з ним. Ці докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою щодо часу, місця, учасників події та характеру поведінки ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд бере до уваги, що пояснення потерпілої є послідовними та відповідають фабулі протоколу. Крім того, ОСОБА_1 під час складення протоколу не заперечив викладених у ньому обставин, а навпаки зазначив про згоду з протоколом. Підстав вважати, що потерпіла обмовила ОСОБА_1 , або що викладені нею обставини спростовуються іншими матеріалами справи, суд не встановив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння, тобто дії або бездіяльність, фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.

За змістом цієї норми для кваліфікації діяння як домашнього насильства істотним є не лише характер дій, але й наявність сімейного, родинного або побутового зв`язку між кривдником і постраждалою особою. У цій справі з протоколу вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 є тещею ОСОБА_1 , тобто особою, пов`язаною з ним родинно-сімейними відносинами. Отже, конфлікт між ними охоплюється сферою правового регулювання законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У цій справі дії ОСОБА_1 полягали саме у словесних образах нецензурною лайкою, криках та агресивній поведінці, яка супроводжувалася пошкодженням вхідних дверей. Такі дії за своїм характером є психологічним тиском на потерпілу, оскільки об`єктивно спрямовані на приниження, залякування та створення для потерпілої емоційно небезпечної обстановки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погроз, образ чи переслідування, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що для наявності складу цього адміністративного правопорушення необхідно встановити: умисні дії фізичного, психологічного або економічного характеру; вчинення таких дій у сфері домашніх, сімейних, родинних або побутових відносин; завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи; причинний зв`язок між діями кривдника та такою шкодою.

У цій справі зазначені елементи складу правопорушення доведені. ОСОБА_1 діяв умисно, оскільки усвідомлював характер своїх дій, спрямованих на потерпілу, та вчиняв їх у межах сімейно-побутового конфлікту. Його поведінка виразилася у криках, образах нецензурною лайкою та пошкодженні вхідних дверей. Такі дії за своїм змістом є діями психологічного характеру, які завдали шкоди психічному здоров`ю потерпілої, що прямо зазначено у протоколі та підтверджується заявою і поясненнями потерпілої.

Суд враховує, що шкода психічному здоров`ю у справах цієї категорії може підтверджуватися не лише медичними документами, а й сукупністю фактичних даних про характер дій кривдника, їх спрямованість, емоційний вплив на потерпілу та її безпосередні пояснення щодо сприйняття таких дій. У цій справі потерпіла звернулася до поліції із заявою, надала письмові пояснення про агресивну поведінку ОСОБА_1 , а сама особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заперечила проти змісту протоколу.

Тому суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Обставин, які відповідно до ст. 247 КУпАП виключають провадження у справі, суд не встановив. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини справи, а також те, що правопорушення вчинене у сфері сімейно-побутових відносин і посягає на право потерпілої особи на безпечне приватне та сімейне середовище.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, відсутності даних про повторність, а також відсутності відомостей про обставини, які б свідчили про необхідність застосування більш суворого стягнення, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб.

У цій справі матеріали не містять оцінки ризиків, відомостей про систематичність насильницької поведінки ОСОБА_1 , даних про попередні випадки домашнього насильства або інших обставин, які б свідчили про необхідність одночасного направлення його на проходження програми для кривдників. Тому суд не вбачає достатніх підстав для застосування такого додаткового заходу в межах цієї постанови.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст. 23, 33, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн 00 коп. (триста сорок гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, а з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та потерпілій.

Суддя: І.Р. Вітер