Постановление суда № 136557041, 13.05.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/713/25

Провадження № 2/697/46/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Сивухіна Г.С.

за участю секретаря с/з Бичук А.Ю.,

прокурора Нечипоренка В.В.

представників відповідачів- Науменко А.О., Константинової О.М. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Канів Черкаської області клопотання представника відповідача Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвоката Хорошун О.В. про залишення без руху позову Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломійця Івана Петровича до Бобрицької сільської ради Черкаської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Щире», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи: Регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів" про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломійця Івана Петровича до Бобрицької сільської ради Черкаської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Щире», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи: Регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів" про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

29.01.2026 до суду надійшло клопотання від представника відповідача Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвоката Хорошун О.В. про залишення позовної заяви без руху.

Подане клопотання мотивоване тим, що під час розгляду даної справи набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі Закон № 4292-IX від 12.03.2025).

Пунктом 2 розділу ІІ Закону встановлено, що положення цього Закону № 4292-IX від 12.03.2025 мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Зі змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо права власності на земельну ділянку площею 0,98 га з кадастровим номером 7122081900:01:001:1738, що знаходиться у власності ОСОБА_1 . У позовній заяві прокурор просить, серед інших позовних вимог, зобов`язати відповідача повернути на користь держави вказану вище земельну ділянку, при цьому пред`являючи позов, прокурором не визначено ціну позову. Разом з тим, вищезазначеними законодавчими змінами розмір вартості спірного майна має визначатися експертно-грошовою оцінкою земельної ділянки, з якого і має визначатися розмір судового збору.

Крім того, прокурор зобов`язаний попередньо внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна. Вважає, що у суду наявні підстави для залишення позовну без руху, встановивши строк для усунення прокурором недоліків позовної заяви.

Прокурор у підготовчому засіданні заперечував у задоволенні поданого адвокатом Хорошун О.В. клопотання з підстав вказаних у запереченні.

Представник Бобрицької сільської ради - адвокат Хорошун О.В. у підготовче засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Щире» у підготовчому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити, оскільки з даного питання висловлена позиція Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.10.2025 по справі № 922/2555/21. Про що саме постанова представник не обізнана, але вона важлива і повинна бути врахован судом.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у підготовчому засіданні розгляд даного клопотання віднесла на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи було повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи регіонального ландшафтного парку «Трахтемирів» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

У цій справі позовна заява подана прокурором 25.03.2025 з позовними вимогами про витребування майна у ОСОБА_1 як у недобросовісного набувача. При цьому прокурор стверджував, що ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем та набула спірне нерухоме майно безвідплатно під час процедури безоплатного надання земельної ділянки.

09.04.2025 набув чинності Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі Закон № 4292-IX), яким доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Частину другу статті 185 ЦПК України доповнено абзацом третім такого змісту: "Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму".

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Таким чином, Законом № 4292-IX не передбачено норми, які вказують на зворотню дію в часі ч.4 ст. 177 ЦПК України. Тому станом на час звернення прокурора з позовом, вимоги ст. 177 ЦПК України були дотримані.

Щодо застосуваання практики Верховного Суду у справі № 922/2555/21.

Велика Пала Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 по справі 922/2555/21 повернула справу Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду, оскільки мотиви, зазначені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 10.09.2025, не свідчать про наявність виключної правової проблеми. Підстава для передачі цієї справи, передбачена частиною п`ятою статті 302 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

Верховним Судом постановою від 28.01.2026 по справі № 922/2555/21 касаційну скаргу прокурора було задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.05.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 922/2555/21 скасувано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При ухваленні постанови Верховний Суд зазначив наступне:

"38. Водночас статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

39. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц підкреслено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем.

40. Верховний Суд звертає увагу на те, що положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача приписи частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

41. Питання про добросовісність / недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

42. При цьому у випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування приписів частини п`ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 14.01.2026 у справі №354/160/25, від 01.12.2025 у справі №354/419/25, від 19.11.2025 у справі № 523/14914/24.

43. У цій справі позовна заява подана прокурором 24.06.2021 з позовною вимогою про витребування майна у ОСОБА_2 як у недобросовісного набувача. При цьому прокурор стверджував, що ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем та набув спірне нерухоме майно безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати. Крім того, прокурором наголошувалось і про недобросовісність останнього набувача ОСОБА_1, у зв`язку з чим прокурором наводились факти її пов`язаності з продавцем."

Судом враховується наведена правова позиція Верховного Суду, оскільки вона є аналогічною для справи, яка розглядається і не надає суду підстави для задоволення клопотання про залишення позову прокурора без руху, оскільки прокурор звернувся з позовом до ОСОБА_1 як до недобросовісного відповідача, умова про внесення позивачем коштів на депозитний рахунок не застосовується.

З урахуванням викладеного клопотання про залишення позову прокурора без руху задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Бобрицької сільської ради Черкаської області - адвоката Хорошун О.В. про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14.05.2026.

Суддя Г . С . Сивухін