Постановление суда № 136556000, 14.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7388/26

Провадження № 2-а/369/210/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі та закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі та закриття провадження у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу було розподілено судді Хацько Н.О.

Ознайомившись із поданим адміністративним позовом суддя приходить до висновку, що він підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 160,161 КАС України.

З тексту позовної заяви, вбачається, що оскаржувана постанова була складена 25.03.2026 року. Позовна заява не містить відомостей про те, коли отримав позивач вказану постанову, що може свідчити про інший день отримання, ніж день її складання.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому в разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 р., Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Виходячи з принципу змагальності в адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Відповідно до ч. ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 6 статті 161КАС України встановлено обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами 2 та 3 статті 123КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання штрафу була постановлена 25.03.2026 року. Натомість до суду позивач звернувся 06.04 2026 року, що вбачається з відмітки відділення Укрпошта про отримання матеріалів позову від представника позивача. Тобто з часу ухвалення рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, відсутності доказів про інший день отримання вказаної постанови позивачем, і відправлення позову до суду, пройшло більше 10 днів, як зазначено в ч.2 ст.286 КПК України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений 10-денний строк звернення до суду з дня вручення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення у виді штрафу, відповідно до ч.2 ст.286 КАС України.

Натомість, в матеріалах позову відсутня заява про поновлення пропущеного строку звернення суду та докази поважності причин його пропуску, в порушення ч.7 ст.161 КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при подані позовної заяви до суду не сплачено судовий збір та не надано належних доказів та документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також не викладені обставини, на підставі яких суд можу відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Частиною 5 ст.4 Закону України«Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., або він має надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону або обгрунтоване клопотання про відстрочення від сплати судового збору до вирішення справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.160,161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 286 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі та закриття провадження у справі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали, роз`яснивши, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя Хацько