Постановление суда № 136552513, 14.05.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3250/25

Номер провадження: 2-п/511/13/26

"14" травня 2026 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В. , перевіривши матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла зазначена заява, згідно з якою відповідач ОСОБА_1 просить:

-поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення;

-скасувати заочне рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 26 січня 2026 року;

-призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Надаючи оцінку аргументам щодо поновлення процесуального строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення, суд вважає необхідним зазначити, що за загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків.

Процесуальний строк це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Як установлено з матеріалів судової справи, дійсно, поштові конверти, які направлялися на адресу відповідача, у тому числі копія заочного рішення, повернулися на адресу суду з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Пункт п`ятий частини 6 статті 272 ЦПК України визначає, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно поштового трекінгу відправки копії заочного рішення «R067091262972», відмітка про відсутність відповідача за адресою місця проживання, яке зареєстровано у встановленому законом порядку, зроблена «05 лютого 2026 року».

Разом із цим, у ході розгляду справи, адвокат Панчошенко Сергій Олександрович, який представляє інтереси відповідача, отримав доступ до матеріалів справи 29 жовтня 2025 року, що підтверджується повідомленням № 93752.

Надалі, 03 листопада 2025 року від адвоката Панчошенко Сергія Олександровича до суду надійшла заява, згідно з якою адвокат ознайомився із матеріалами справи у повному обсязі, зазначивши, що він діє з обмеженими повноваженнями, виключено на ознайомлення із матеріалами даної цивільної справи.

Відповідно до частини 2 статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Водночас, доказів отримання судового рішення відповідачем, як зазначено у заяві, саме 10 квітня 2026 року у «Дії», матеріали справи не містять, як й доказів звернення до суду для отримання матеріалів справи після цієї дати, як зазначено у заяві.

У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення суд враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109).

Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

За обставинами цієї справи при вирішенні питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає оцінці, зокрема, процесуальна поведінка відповідача під час розгляду справи в суді, яка достовірно знала про наявність такої справи, уклала з адвокатом договір №01-10/2025, уповноваживши його ознайомитися із матеріалами цивільної справи.

Таким чином, суд констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, враховуючи обізнаність відповідача про розгляд справи, відсутність належних доказів існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України, зокрема, частина друга статті 126 ЦПК України визначає, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 126, 260, 284, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І. В. Бобровська