Решение № 136537097, 14.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12540/26

Провадження № 2/947/3426/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 18.02.2022 року ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» уклало з Савіловим договір №2637006094-200633; 15.02.2022 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та Савіловим укладено договір №1204640701933; 18.02.2022 між Савіловим та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» укладено Договір кредитної лінії № 555167018754001 за якими ОСОБА_2 отримав кредитні кошти під певні розміри процентів.

Вказано, що ОСОБА_2 отримані грошові кошти в передбачений договорами строки не повернув, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість в розмірі 25475,50 грн. яку і просить суд стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

Також позивач зазначає, що він є правонаступником за вказаними угодами.

Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву не надав.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.02.2022 року ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» уклало з Савіловим договір позики №2637006094-200633 в електронній формі, за допомогою одноразового електронного ідентифікатора N3M4SC67, за яким останній отримав позику 2500 грн., строком до 4.03.3022 зі сплатою процентів у сумі 182 грн.

Також, 15.02.2022 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та Савіловим укладено договір про надання фінансового кредиту №1204640701933 в електронній формі, за яким він отримав кредит 1800 грн. до 02.03.2022 під 3.71% на день.

18.02.2022 між Савіловим та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» укладено Договір кредитної лінії № 555167018754001 в електронній формі, за яким він отримав кредит 7000 грн. на 60 днів під 2.71% на день.

Доказів неотримання грошових коштів відповідачем не надано та судом не здобуто.

Позивач є правонаступником за Договорами №2637006094-200633, №1204640701933 та№ 555167018754001.

Зобов`язання щодо повернення сум кредитних коштів та процентів відповідачем не виконані.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно абз.1 ч.1, ч.3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За приписами п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 вказаної статті Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості за вказаними договорами, а саме за Договором №2637006094-200633 у сумі 2682, з яких 2500 грн. тіло кредиту, 182 грн. проценти; за Договором №1204640701933 у сумі 4401,90 грн., з яких 1800 грн. тіло кредиту, 2601,90 грн. проценти та за Договором кредитної лінії № 555167018754001 у сумі 18391,60 грн., з яких 7000 грн. тіло кредиту, 11391,60 грн. проценти, а разом 25475,50 грн., з яких 11300 грн. тіло кредитів та 14175,50 грн. проценти.

На підставі викладеного, суд вважає можливим позов задовольнити.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

2 липня 2024 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», керівником якого є Бордюг Т.В., було укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно Витягу з акту №29 від 27.02.2026 року надано послуги в сумі 13000 грн. сторони позивача та адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс», узгодило отримання за вказану суму послуг з надання такому відповідачу правничої допомоги, зокрема, за усну консультацію по справі з складанням позовної заяви (4000+9000).

Однак суду не надано доказів того, що правову допомогу по цій справі надавав адвокат, у справі відсутні як свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю так і ордер або довіреність адвоката, а тому підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, як то передбачено ст.137 ЦПК України, не має.

На підставі викладеного, керуючись статтями 254, 256, 267, 525, 526, 610-612, 549, 625, 638, 1046-1049 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором №2637006094-200633 у сумі 2682 грн., з яких 2500 грн. тіло кредиту, 182 грн. проценти; за Договором №1204640701933 у сумі 4401,90 грн., з яких 1800 грн. тіло кредиту, 2601,90 грн. проценти та за Договором кредитної лінії № 555167018754001 у сумі 18391,60 грн., з яких 7000 грн. тіло кредиту, 11391,60 грн. проценти, а разом 25475,50 грн., з яких 11300 грн. тіло кредитів та 14175,50 грн. проценти і витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

У стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за заявою відповідача протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Я. В. Бескровний