Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 553/455/26
Провадження № 2/553/902/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
12.05.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,
за участі: секретаря судових засідань Макаренка Я.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Від ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 46433-04/2025 в розмірі 20400,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5400,00 грн - заборгованість за відсотками; 5000,00,00 грн заборгованість за штрафами; 0,00 грн сума комісії за видачу кредиту; понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 46433-04/2025, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідачці надано грошові кошти в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом в кредитному договорі. 29.10.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №29102025, у відповідності до умов якого TOB «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) TOB "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а TOB "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні TOB «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №29102025 від 29.10.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20400,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 5000,00 грн - сума заборгованості за штрафом.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свої зобов`язання, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Аргументи учасників справи.
Відповідачка відзиву на позов не подала.
Рух справи.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 17.02.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 30.03.2026.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
30.03.2026 належним чином повідомлені учасники справи судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено.
12.05.2026 учасники справи повторно на судовий розгляд не з`явилися.
Представник позивача Какун А.С. в позовній заяві просила розгляд справи провести без участі представника позивача, позов підтримує та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", проте в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила.
Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до положень пункту 2 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 21.04.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 46433-04/2025, згідно якого товариство надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 21.04.2025, кінцева дата погашення кредиту 18.08.2025.
Згідно п. 1.4. Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом, та комісія за видачу кредиту в сумі 1000,00 грн. Комісія включається до складу загальної вартості кредиту.
Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-0224, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. (п. 1.6. Договору)
Відповідачка ОСОБА_1 підписала договір, графік платежів та паспорт споживчого кредиту електронними підписами за допомогою одноразових ідентифікаторів Y922, W594.
На підтвердження факту перерахування коштів на банківську картку, зазначену відповідачкою в договорі про надання споживчого кредиту, до позовної заяви додано лист директора ТОВ «УПР» від 30.12.2025 за вих. № 3426-251230091312, згідно якого на підставі Договору на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022, було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та 21.04.2025 здійснено переказ коштів в розмірі 10000,00 грн на маску картки НОМЕР_2 , призначення платежу: зарахування 10000,00 грн на карту НОМЕР_2 .
На запит суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надав інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 . З виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 за період з 21.04.2025 по 26.04.2025 вбачається, що 21.04.2025 на карту відповідачки було зараховано грошові кошти в розмірі 10000,00 грн.
Відповідачка зобов`язалась повернути суму кредиту, сплачувати нараховані проценти на суму кредиту в сумах та терміни, що передбачені графіком платежів, проте свої зобов`язання перед кредитором не виконала.
29.10.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29102025, за яким ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступає ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Сторонами Договору факторингу №29102025 від 29.10.2025 підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників.
З платіжної інструкції вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало на рахунок ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» кошти, призначення платежу: оплата згідно договору факторингу №29102025 від 29.10.2025.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29102025 від 29.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 20400,00 грн з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5400,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 5000,00 грн - сума заборгованості за штрафом.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №46433-04/2025 від 21.04.2025 за період з 29.10.2025 по 31.12.2025, станом на 31.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 не погашена, залишок заборгованості складає 20400,00 грн, з якої: сума заборгованості за основною сумою боргу 10000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 5400,00 грн, сума заборгованості за пенею 5000,00 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
За правилами статей 526, 530, 610 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями ч. 1ст. 641 ЦК України встановлено що, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).
У п. 6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Під час укладення кредитного договору № 46433-04/2025 від 21.04.2025 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.
Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання не виконала, оскільки не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.
Відступлення права вимоги підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу, який містить інформацію про відповідачку (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості), актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.
Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з п. 1.3. Договору факторингу Клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 46433-04/2025 від 21.04.2025, а саме: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5400,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки 5000,00 грн штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Відповідно до п.18 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5:30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на суму 5000,00 грн слід відмовити.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідачка своєчасно не виконала, взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатила заборгованість за укладеним нею договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 46433-04/2025 від 21.04.2025 у розмірі 15400,00 грн з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5400,00 грн - сума заборгованості за відсотками. А отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, а оскільки позов задоволено частково, тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2512,31 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 46433-04/2025 від 21.04.2025 в розмірі 15400 (п`ятнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп., з яких: 10000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 5400,00 грн - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн 31 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 12.05.2026.
Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014;
Відповідачка ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Головуюча Ю.М. Подмаркова
Судебное решение № 136533876, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави) было принято 12.05.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 553/455/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: