Решение № 13653344, 11.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.11 р. Справа № 40/301

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ-АВТО-КРИМ» (представник Бикова О.П., довіреність від 07.08.09 року), до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта імені О.Ф.Засядька» (представник до судового засідання не з’явився), про відшкодування вартості втраченого майна у розмірі 357’000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ-АВТО-КРИМ» (далі – Поклажодавець) звернулося до суду з позовом про стягнення суми збитків (вартості втраченого майна) у розмірі 357’000 грн. до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта імені О.Ф.Засядька» (далі – Зберігач). Позовні вимоги Поклажодавця ґрунтуються на втраті відповідачем належного позивачу трикальційфосфату кормового першого сорту (далі – Товар) у кількості 51 тони вартістю 357’000 грн., переданого на зберігання відповідно до договору про приймання, відповідальне зберігання та відвантаження № 8/05/20-1/24 від 20.05.08 року (далі – Договір).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав додаткові матеріали.

Представник відповідача до останнього судового засідання не з’явився, наразі в попередніх засіданнях заперечив проти позову, вказуючи на те, що Товар вже використаний Зберігачем, наразі позивач умисно затримує оформлення бухгалтерських документів щодо продажу Товару Зберігачеві, які б могли підтвердити фактичні правовідносини купівлі-продажу або комісії між сторонами.

Судом в порядку статті 41 ГПК України призначено та проведено судову експертизу з питань вартості Товару станом на 05.10.09 року по Україні та в Донецькій області. За висновком судового експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3452/26 від 06.09.10 року, на момент проведення експертизи середня вартість Товару в Україні становить 4’900 грн. за тону, у Донецькій області – 5’000 грн. за тону.

Витрати щодо здійснення експертизи понесені позивачем згідно платіжного доручення № 124 від 05.08.10 року в сумі 515,52 грн.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки Поклажодавця й Зберігача, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є подібним до договору схову (зберігання), який підпадає під правове регулювання норм статей 936-955 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 936 ЦК України та розділів 1-3 Договору, Зберігач зобов’язався зберігати в селищі Дмитрівка по вулиці Пушкіна 31 Товар, який переданий йому Поклажодавцем на станції Шидловська Донецької залізниці, і повернути предмет зберігання Поклажодавцеві у схоронності за першою вимогою.

Факт отримання Зберігачем за Договором Товару у кількості 64 тон вартістю 262’400 грн. без ПДВ достовірно підтверджений видатковою накладною РН-061 від 22.05.08 року, залізничною накладною № 45093493 від 21.05.08 року, довіреністю на отримання Товару ЯОЯ № 834683 від 24.05.08 року та актом звірення від 26.10.09 року.

Згодом частина Товару в кількості 13 тон була проданою Зберігачеві та переданою іншій особі ТОВ АТФ „Заря”, на що вказують лист Поклажодавця № 08/095/б від 25.06.08 року, видаткова накладна № РН-062 від 28.05.08 року та акт звірення від 23.07.08 року, за яким залишок Товару на зберігання становить 51 тону.

Факт самостійного використання цієї кількості Товару Зберігачем на власний розсуд підтверджено листом відповідача № вих-164 від 19.08.08 року.

Згідно пунктів 2.1.2 та 4.3 Договору, Зберігач має забезпечити повне збереження Товару та у разі виявлення недостачі зобов’язаний відшкодувати завдані Поклажодавцю збитки у розмірі повної вартості втраченого майна. Аналогічний порядок щодо визначення розміру збитків, завданих недостачею Товару, встановлено нормами статті 951 ЦК України.

За умовами статті 22 ЦК України, збиток відшкодовується у повному обсязі.

Таким чином, Зберігач неналежним чином виконав своє зобов’язання, передбачене статтями 936, 942 ЦК України та пунктом 4.3 Договору – щодо належного збереження та повернення майна, прийнятого на схов. Відтак – відповідно до вимог статей 21, 623 та 950 ЦК України та пункту 4.3 Договору, Зберігач має у повному обсязі відшкодувати збитки, завдані втратою 51 тони Товару.

Разом з тим, суд не вважає достатньо доказово обґрунтованим розрахунок збитку, наведений позивачем, який виходив з вартості однією тони Товару у розмірі 7’000 грн.

Згідно норм статей 189-190 ГК України, а також статті 7 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, ціною є форма грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), причому під вільною ціною розуміється така ціна, яка визначається суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Договірна вартість Товару станом на момент його передачі Зберігачеві згідно видаткової накладної № РН-061 від 22.05.08 року становила 4’100 грн. на тону з ПДВ. Суд не бере до уваги посилання позивача на розмір вартості Товару у 7’000 грн. за тону, наведений у договорі купівлі-продажу № 8/07/17-1 від 17.07.08 року, оскільки відсутні докази фактичного виконання цього правочину та вчинення його сторонами реальних дій щодо сплати зазначеної грошової суми за Товар.

За висновком судового експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3452/26 від 06.09.10 року – на момент проведення експертизи середня вартість Товару в Україні становить 4’900 грн. за тону, у Донецькій області – 5’000 грн. за тону. Оскільки зареєстрованим місцезнаходженням позивача є не Донецька область, а Автономна Республіка Крим, суд вважає, що для розрахунку розміру завданого збитку слід брати середню вартість Товару по Україні (4’900 грн. за тону), оскільки за означену суму грошових коштів Поклажодавець матиме реальну змогу придбати в Україні належну кількість втраченого Товару, відновивши таким чином порушені Зберігачем цивільні права.

З урахуванням означеного, сума завданого позивачу збитку за розрахунком суду становить 249’900 грн. (51 тон Х 4’900 грн.), тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у визначеній судом сумі.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що Товар фактично був придбаний Зберігачем – не беруться судом до уваги, оскільки всупереч приписів статті 33 ГПК України Зберігач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних заперечень.

Таким чином, причиною виникнення спору є втрата відповідачем ввіреного на зберігання майна, тобто протиправне порушення Зберігачем умов Договору, а також норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів схову (зберігання). Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито, витрати на проведення експертизи та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст.21, 525-526, 623, 936-955 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ-АВТО-КРИМ» до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта імені О.Ф.Засядька» про відшкодування вартості втраченого майна у розмірі 249’900 грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта імені О.Ф.Засядька» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ-АВТО-КРИМ» суму збитків 249’900 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 165,20 грн., витрати на проведення судової експертизи в сумі 360,86 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 2’499 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Повний текст рішення оголошено та складено 11 січня 2011 року.

Суддя Мєзєнцев Є.І.

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –господарському суду Донецької області