Решение № 136531471, 12.05.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/177/16-ц

Провадження № 2/0182/1248/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., секретаря: Паламарчук П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені,-

В С Т А Н О В И В:

15.01.2016 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначив, що 01.10.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1139930600.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 87314,72 доларів США, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язалась повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 01.10.2038 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 15 % річних.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №231740 від 01.10.2008 року.

Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 06.01.2016 року, заборгованість відповідачів по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 74500,00 доларів США та пеня у розмірі 53421,02 грн., з яких:

-63948,49 доларів США заборгованість за простроченим кредитом;

-10551,51 доларів США заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

-53421,02 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, в зв`язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду та просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу в розмірі 74500,00 доларів США - заборгованість по кредиту та процентам та 53421,02 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентах, та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тихомирова І.В. про відкриття провадження від 11.02.2016 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачам був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.02.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження по поданій нею апеляційній скарзі на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області про відкриття провадження від 11.02.2016 року.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року було зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсиббанк», третя особа: ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 року, справу розподілено на розгляд судді Рибаковій В.В. у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 згідно рішення Вищої ради правосуддя №1817/0/15-19 від 09.07.2019 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2023 року, справу розподілено на розгляд судді Рунчевій О.В. у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_4 згідно рішення Вищої ради правосуддя №86/0/15-23 від 21.02.2023 року.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчевої О.В. від 08.06.2023 року було відновлено провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 31.08.2023 року зупинено провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ухвалою суду від 29.05.2024 року поновлено провадження по справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 01.08.2024 року зупинено провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.05.2025 року задоволено апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» та скасовано ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 року про зупинення провадження по справі, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

15.08.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. В якому остання зазначила, що з позовними вимогами, викладеними в позовній заяви, не погоджується та вважає їх необґрунтованими.

26.08.2025 року на адресу суду від представника АТ «Укрсиббанк» Гладиш Я.М. надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явились.

В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача Гладиш Я.М. про розгляд справи без її участі.

Відповідачка ОСОБА_1 повідомлялась про час розгляду справи шляхом надсилання судової повістки з рекомендованим повідомленням на адресу її реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.96), згідно якого відправлення вручено їй особисто 12.02.2026 року. Причини неявки суду не повідомила.

07.05.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він не має можливості бути присутнім в судовому засіданні, так як відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №380 від 01.05.2026 року, виконує бойове завдання в районі ведення бойових дій на території Донецької області. З позовними вимогами категорично не згоден, бажає безпосередньо брати участь в судовому засіданні. Заяву направлено на адресу суду поштою, згідно поштового конверту, місце відправлення м. Харків, відділення 52.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, як джерело право.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).

У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Такі висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14.

З огляду на викладене вище, суд звертає увагу, що розгляд даної справи триває вже понад 10 років. Відповідачем ОСОБА_2 не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в клопотанні про відкладення розгляду справи. Крім того, питання про зупинення провадження у справі у зв`язку з його перебуванням в лавах ЗСУ відповідачем також не ставиться.

У зв`язку з необґрунтуванням відповідачем свого клопотання про відкладення розгляду справи та ненаданням з даного приводу належних доказів, суд розцінює подане клопотання як зловживання стороною по справі своїми процесуальними правами, з метою затягування строків розгляду цивільної справи, та виснує про відмову у відкладенні розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (після перейменування ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1139930600.

Відповідно до пунктів 1.1.1, 1.1.2 загальних умов кредитного договору, підписуючи цей договір, позичальник погоджується з викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк», затверджених рішенням Продуктово-тарифного комітету АКІБ «УкрСиббанк» (Протокол № 243 від 21 серпня 2008 року) з усіма змінами і доповненнями, пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому договорі та правилах. Правила після підписання сторонами договору стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та правилах.

Згідно з пунктом 1.1.3 договору підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому після підписання сторонами цього договору правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору.

У пункті 3.1 кредитного договору також зазначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк», які є невід`ємною частиною договору.

Правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк» від 21 серпня 2008 року (протокол № 243) опубліковані в газеті «Голос України» від 30 серпня 2008 року № 164.

Згідно з пунктами 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3 договору сума кредиту складає 87314,72 доларів США. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 424463,05 грн.

Кредит надається у вигляді одного траншу в розмірі суми кредиту, зазначеному в пункті 1.2.1 договору. Транш наданий в межах загальної суми кредиту, після його повернення до Банку не поновлює загальну суму кредиту.

Пунктом 1.2.8 договору встановлено, що кінцевим терміном остаточного повного погашення кредитної заборгованості є 01 жовтня 2038 року.

За користування кредитними коштами процентна ставка встановлена у розмірі 15,00 % річних (пункт 1.2.9 договору).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» (після перейменування ПАТ «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 231740 від 01 жовтня 2008 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов`язалася відповідати за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору.

02.09.2015 року банк направив на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про погашення простроченого зобов`язання за кредитним договором, які залишені відповідачами без виконання.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, станом на 06 січня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 становить 74500,00 доларів США та пеня у розмірі 53421,02 грн., з яких:

-63948,49 доларів США заборгованість за простроченим кредитом;

-10551,51 доларів США заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

-53421,02 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «УкрСиббанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідачем вимоги договору не виконані, грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі не повернуто, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, станом на 06 січня 2016 року яка становить 74500,00 доларів США та 53421,02 грн. і складається із: заборгованості по кредиту 63948,49 доларів США, заборгованості по процентах 10551,51 доларів США, 53421,02 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом

Відповідачі не спростували факт отримання кредитних коштів, суд виходить з розрахунку, який надано Банком, оскільки відповідачем цей розрахунок не спростований і свій не надано.

Слід зазначити, що підписуючи кредитний договір, ОСОБА_1 погодилась з усіма його умовами, заперечень щодо його умов не заявляла, в подальшому неналежним чином виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, відсотків, та пені.

Правомірними суд визнає і вимоги позивача про стягнення з відповідача суму сплаченого судового збору, оскільки вони підтверджені відповідною квитанцією.

Доводи відповідача ОСОБА_1 викладені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи в суді та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитними договорами, то згідно ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язань. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, що відповідає вимогам ст. 543 Цивільного Кодексу України.

На підставі ст. 141 ЦПК України,суд стягує з відповідачів на користь позивача суму сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,259,264,265,268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу за договором про надання споживчого кредиту №11399306000 від 01.10.2008 року в розмірі 74 500,00 (сімдесят чотири тисячі п`ятсот) доларів США 00 центів.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу по сплаті пені за договором про надання споживчого кредиту №11399306000 від 01.10.2008 року в розмірі 53421,02 грн. (п`ятдесят три тисячі чотириста двадцять одна гривня 02 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір по 13 689 грн. 80 коп. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять грн. 80 коп.) з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева