Постановление суда № 136528972, 13.05.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/551/26

Провадження №2-з/701/8/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого - судді -Костенка А. І. за участю секретаря -Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка заяву Фермерського господарства "Музикове" про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Фермерського господарства "Музикове", представника позивача: Мельниченка Сергія Вікторовича до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд із заявою про забезпечення позову в зв`язку і тим, що у провадженні Маньківського районного суду Черкаської області знаходиться справа №701/551/26 за позовом Фермерського господарства "Музикове", представника позивача: Мельниченка Сергія Вікторовича до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) перебував у трудових відносинах з Фермерським господарством «Музикове» (надалі - Позивач) з 19.04.2022 р., по 31.12.2025 р., працюючи трактористом-машиністом згідно з наказом про призначення працівника на посаду № 19/04/22/3 від 19.04.2022 р.

Відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Так, згідно вироку Маньківського районного суду від 24 березня 2025 року у справі № 701/1231/24, провадження № 1-кп/701/70/25, ОСОБА_1 , 20.09.2024, близько 08 години 00 хвилин, прийшовши на роботу а саме: в фермерське господарство «Музикове», яке базується в с. Харківка, Уманського району, по вул. Лесі Українки, взявши жатку від комбайна «John Deere», яка знаходилась на спеціально призначеному возику та під`єднав її до трактора «Беларус-892», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пальцем, який закріпив шплінтом зробленим особисто з металевої проволки, так як оригінальний шплінт втратив, за невідомих йому обставин, в подальшому цього ж дня, близько 09 години 50 хвилин, керуючи вказаним трактором «Беларус-892», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого була прикріплена жатка від комбайна «John Deere», в порушення вимог 23.1, 23.11, 31.4.7 д), 31.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та рухаючись в межах с. Червоний Кут Буцької ТГ Уманського району Черкаської області, зі сторони с. Буки в напрямку с. Вороне Жашківської ОТГ, знаходячись на заокругленні дороги в ліво по напрямку руху трактора, на перехресті вулиць Заводська та Новогребельна, допустив відчеплення жатки, яка в свою чергу виїхала на праве узбіччя дороги, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка знаходилась на правому узбіччі по ходу руху трактора «Беларус-892», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок даної ДТП Ветлянчук Тамара Степанівна від отриманих травм померла на місці пригоди. Потерпілим від злочину на досудовому розслідуванні було визнано сина ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 . Під час розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_3 , до Фермерського господарства «Музикове» було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, як до роботодавця особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Ціна позову склала 800 000,0 грн.

Заявлений потерпілим ОСОБА_3 , до Фермерського господарства «Музикове» цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину було визнано, оскільки відповідні правові підстави до його заявлення мали місце. З метою відшкодування заподіяної шкоди, 18.02.2025 р., у зв`язку з значним розміром позовних вимог, Позивачем було перераховано ОСОБА_3 частину відшкодування в розмірі 200 000,0 грн. Цим же вироком, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Музикове» про стягнення моральної шкоди задоволено частково та з урахуванням проведеного Відповідачем відшкодуванням, стягнено з Фермерського господарства «Музикове» (ЄДРПОУ 34089542 адреса вул. Дружби буд. 81, с. Харківка, Уманського району, Черкаської області) на його користь моральну шкоду в розмірі 300 000,0 грн. На виконання вироку суду позивачем, 28.03.2025 р., та 02.05.2025 р., було перераховано ОСОБА_3 300 000,0 грн.

Загальна сума відшкодування потерпілому моральної шкоди склала 500 000,0 грн. Станом на 02.05.2025 р., позивач покладений на нього обов`язок вироком суду щодо відшкодування потерпілому моральної шкоди, виконав повністю та протягом лютого - травня 2025 року перерахував ОСОБА_3 500 000,0 грн., (п`ятсот тисяч гривень).

31.12.2025 р., відповідач звільнився.

Заподіяна позивачу матеріальна шкода у зв`язку з проведенням виплат потерпілому від вчиненого відповідачем злочину, останнім не відшкодована.

Оскільки зазначена шкода була спричинена у період перебування відповідача із Фермерським господарством «Музикове» у трудових правовідносинах, останнє звернулося до Маньківського районного суду з позовною заявою має право в порядку зворотної вимоги (регресу) відшкодувати з винної особи розмір виплаченого ним відшкодування, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

01 травня 2026 року Маньківським районним судом Черкаської області було відкрито провадження в цивільній справі № 701/551/26 за позовом Фермерського господарства «Музикове» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Відповідач був повідомлений про необхідність відшкодувати заподіяну позивачу шкоду.

Однак відповідач проігнорував вимоги позивача, та вживає заходи, які перешкоджатимуть виконанню рішення суду у майбутньому.

З метою ухилення від відшкодування заподіяної позивачу шкоди та перешкоджання виконанню рішення суду у майбутньому, відповідач з часу звільнення офіційно не працевлаштувався, хоча на даний час його професія користується підвищеним попитом.

Належну йому на праві власності земельну ділянку, яку раніше обробляв власними силами та отримував прибуток з врожаю, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.03.2026 року здав в оренду до 31.12.2035 року з автоматичним продовженням договору.

З урахуванням викладених обставин вважає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим надалі виконання рішення суду. З метою запобігання неможливості в майбутньому виконання рішення суду необхідно вжити таких заходів до забезпечення позову накладенням арешту на майно.

Розгляд заяви здійснюється без виклику сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц (провадження № 61-16714св21) зазначено, що «…при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

З матеріалів справи вбачається, що заявником заявлено позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Майно на яке заявник просить накласти арешт належить дійсно ОСОБА_1 , на праві власності, що безпосередньо відображається у наданій заявником інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта .

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до встановленого в цивільному судочинстві принципу диспозитивності, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Проаналізуваши вищевикладене, з метою недопущення імовірного утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів та з метою запобігання порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками справи, приходить до висновку про задоволення даної заяви.

На підставі ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву Фермерського господарства "Музикове" про забезпечення позову - задоволити.

Вжити заходи щодо забезпечення позову Фермерського господарства "Музикове", представника позивача: Мельниченка Сергія Вікторовича до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 7123185000:03:001:0515, площею 3,9234 га та однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 35,8, житлова площа (кв.м): 18,8, які належать на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованому та жителю АДРЕСА_2 ).

Копію ухвали направити сторонам по справі, а також Маньківському відділу Державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання її копії.

СуддяА. І. Костенко