Решение № 136528469, 13.05.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/197/26

Провадження № 2/533/251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13 травня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області через підсистему «Електронний суд» зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, у якій позивач просив суд:

- витребувати в АТ КБ «Приватбанк» документи/інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 20.10.2022 до 23.10.2023.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» суму заборгованості за договором позики № 72891256 у розмірі 28000,00 гривень, що складається зі: заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн; заборгованість за відсотками 21000,00 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, що складаються зі судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. Розгляд справи просив здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 13 травня 2026 року (а.с. 57-59).

Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію.

06.04.2026 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана ухвалою суду інформація (а.с.70-72).

Представник позивача у судове засідання 13.05.2026 не з`явився. У письмових заявах (а.с. 64, 73) просив суд позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував, розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 у розумінні у розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 68-69), у судове засідання не з`явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив, заяв, клопотань та відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 2-5)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ( позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник/відповідач) укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72891256 (договір кредиту), умовами якого встановлено, що позикодавець надає позичальнику кредит у розмірі 7000,00 грн строком на 30 днів із сплатою процентів у розмірі 2,5 % у день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позикодавець на виконання договору позики № 72891256 від 20.10.2022 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн за посередництвом платіжної системи.

05.01.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 031-050123, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 72891256 від 20.10.2022.

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 72891256 від 20.10.2022.

Відповідно до реєстру прав вимог кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу, у тому числі до відповідача в сумі 28000,00 грн з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на статті 205, 207 ЦК України, статті 3, 11, 12, 13 Закону України «Про електронну комерцію», правові висновки Верховного Суду України у справах № 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року), № 127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2010 року), № 732/670/19 (постанова від 09 вересня 2020 року), № 404/502/18 (постанова від 23 березня 2020 року), № 234/7159/20 (постанова від 10 червня 2021 року).

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надав, власну позицію щодо предмета спору не висловив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором позикодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (за договором позичальник) було укладено договір позики № 72891256 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі договір позики), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 20, 21, 28 договору позики (а.с. 7 (на звороті) - 9).

Відповідно до п. 1 договору позики за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами договору строк (надалі строк позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 1.1 договору позики зазначено, що проценти грошові кошти, що нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою (договором передбачено базову процентну ставку, знижену процентну ставку (відносно базової) та процентну ставку за понадстрокове користування позикою, яка не застосовується в період карантину, розміри ставок визначені договором).

У п. 2 договору позики зазначені параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів: сума позики 7000,00 грн (п. 2.1); строк позики (строк договору) 30 днів (п. 2.2.); процентна ставка (базова)/день 2,5 % (п. 2.3).

Дата надання позики 20.10.2022; дата повернення позики (останній день) 19.11.2022; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) 1,25 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) 2,70 %; пеня %/день (не застосовується в період карантину) 2,70 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 4715,96 %; орієнтовна загальна вартість позики 9625,00 грн.

Ставки, визначені цим пунктом, є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору.

Згідно з п. 4 договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п. 5.5 договору позики позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов`язок позикодавця проінформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за договором здійснюється позикодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, шляхом направлення повідомлення на електронну пошту позичальника, що зазначена у договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті позичальника.

Згідно з п. 6 договору позики позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3 п. 2 договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 16 договору позики сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за цим договором усім своїм майном. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язків за договором позикодавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

У п. 20 договору позики зазначена технологія (порядок) укладення договору. Цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно зі Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 22 договору позики позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

У п. 28 договору позики зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; відомості про паспортні дані; адреса: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_1 ; телефон: НОМЕР_3 ; email: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рахунок: НОМЕР_2 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором aXgvpLcDo8.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору позики № 72891256 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), передбачено та зазначено такі умови: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період (гривня), в тому числі погашення основної суми позики, проценти за користування позикою (а.с. 9 (на звороті)-10).

Довідкою про ідентифікацію первісний позикодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтвердив, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні договору № 72891256; одноразовий ідентифікатор - aXgvpLcDo8; час відправки ідентифікатора позичальнику - 20.10.2022 07:51:03; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10 на звороті).

У листі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 11) зафіксована інформація щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, а саме:…12) ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; № договору позики 72891256; № платежу - 2f21ce3f-1f5b-40f7-86db0636311ce5d0.

Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 11 на звороті) відповідно договору про переказ коштів було здійснено платіжну операцію: дата 20.10.2022; номер платежу - 2f21ce3f-1f5b-40f7-86db-0636311ce5d0; сума 7000,00 грн; отримувач - Прокопенко Віктор - ЕПЗ номер НОМЕР_2 .

Відповідно до копії квитанції № 2f21ce3f-1f5b-40f7-86db-0636311ce5d0 від 20.10.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило переказ грошових коштів у сумі 7000,00 грн на платіжний інструмент НОМЕР_2 (а.с. 12, 13).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 72891256 від 20.10.2022 (а.с. 6-7), виконаним первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», сума заборгованості відповідача за договором станом на 01.03.2023 становила 28000,00 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу 7000,00 гривень; заборгованість за процентами 21000,00 грн.

Заборгованість за процентами нарахована за період - 121 день, з яких за період з 20.10.2022 по 19.11.2022 з розрахунку 1,250 % у день користування кредитом (після чого 20.11.2022 здійснено перерахунок нарахування процентів зі застосуванням процентної ставки 2,5 % за день користування), з 20.11.2022 по 17.02.2023 з розрахунку 2,5 % у день користування кредитом.

05.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 031-050123 (далі договір факторингу № 1) (а.с. 24-27).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 1 за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу № 1 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах (п. 4.1 договору факторингу № 1).

Фактор сплачує клієнту 100 % ціни придбання протягом 3 робочих днів з моменту підписання відповідного реєстру прав вимог шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта (п. 4.2 договору факторингу № 1).

З копії платіжної інструкції кредитового переказу від 06.03.2023 №767 (а.с.29) вбачається, що ТОВ «Сіроко Фінанс» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти у загальній сумі 6770,00 грн відповідно до договору факторингу 031-050123 від 25 жовтня 2024.

З витягу з реєстру прав вимоги № 01/03/23 (а.с. 27 (на звороті) - 28) вбачається, що ТОВ «Сіроко Фінанс» на умовах, передбачених договором факторингу № 031-050123, набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 72891256 у загальній сумі 28000,00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 7000,00 гривень; заборгованість за процентами за користування - 21000,00 гривень. Ціна придбання, належна до сплати клієнту за цим реєстром, складає 6770,00 грн.

05.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01 (далі договір факторингу № 2) (а.с. 29 (на звороті) - 33).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 2 за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу № 2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається у день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «вчасно», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах (п. 4.1 договору факторингу № 2).

Фактор сплачує клієнту 100 % ціни придбання протягом 3 робочих днів з моменту підписання відповідного реєстру прав вимог шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта (п. 4.2 договору факторингу № 2).

З копії платіжної інструкції кредитового переказу від 05.12.2025 № 579936556.1 (а.с. 36) вбачається, що ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило ТОВ «Сіроко Фінанс» грошові кошти у загальній сумі 6792131,40 грн відповідно до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року.

З реєстру прав вимоги № 05/12/25 (а.с. 33 (на звороті) - 34) вбачається, що ТОВ «Деал Фінанс Груп» на умовах, передбачених договором факторингу № 05/12/25-01, набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 72891256 у загальній сумі 28000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом 7000,00 гривень; заборгованість за процентами за користування - 21000,00 гривень.

Згідно з розрахунком суми заборгованості, виконаного позивачем, станом на 10.02.2026 заборгованість за договором позики № 72891256 від 20.10.2022 не погашена, залишок заборгованості складає 28000,00 грн, а саме: заборгованість за тілом 7000,00 гривень; заборгованість за процентами за користування 21000,00 гривень (а.с. 35).

Застосовані судом норми права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» (тут та надалі у редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору) передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За ч. 6 ст. 11 цього ж закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 20.10.2022 між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 72891256 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 7000,00 грн загальним строком користування 30 днів.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідача на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення договору позики та факт видачі позики належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Так, підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору позики та додатків до нього, які містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідача; податковий номер відповідача, номер телефону; номер банківської картки (що за повідомленням банку належить відповідачу); адресу місця проживання, що співпадає зі зареєстрованим місцем проживання відповідача, зазначеним у Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с. 56).

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідач суду не надав, про таке не повідомляв, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надав.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору позики саме відповідачем.

Відповідно до умов договору позики його сторонами врегульовано основні істотні умови користування позикою, у тому числі: загальну суму позики; строк, на який надається позика; порядок повернення позики (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування позикою тощо).

Згідно з умовами договору позики відповідач зобов`язувався повернути позику, сплатити проценти за користування позикою та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунків заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідач у повному обсязі позику не повернув.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманою позикою з позивачем чи з первісним позикодавцем матеріали справи не містять.

Отже, відповідач умови договору позики порушив та у строк, встановлений умовами договору позики, кошти та проценти за користування позикою у повному обсязі не повернув.

ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу, який відповідачем не оспорювався.

Отже, ТОВ «Деал Фінанс Груп» станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідача має законне право вимоги до відповідача, що ґрунтується на договорі.

З цих підстав позовні вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості за договором позики (тіло позики) у сумі 7000,00 грн суд уважає законними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на умовах договору.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування позикою суд висновує таке.

У дослідженому судом договору позики було встановлено загальний строк користування позикою - 30 днів та відповідна кінцева дата повернення позики 19.11.2022. Через 30 днів сума позики, отримана відповідачем від позикодавця (первісного позикодавця), мала б бути повернута повністю.

Відповідно до умов договору позики процентна ставка за користування позикою становила 2,5 % за 30 днів правомірного користування позикою та 2,7 % за понадстрокове користування позикою.

.

Верховний Суд у справі № 183/7850/22 (постанова від 31.01.2024) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких:

«Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Суд уважає, що розрахунок заборгованості не у повній мірі відповідає вимогам закону та уважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цілком застосовні й до даного спору.

У даній справі, що вирішувалася судом, чітко та недвозначно вбачається, що умови договору передбачають нарахування процентів як плати за правомірне користування позикою (30 днів) та як міри відповідальності після настання строку повернення позики, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Про таке свідчать і відповідні формулювання умов договору про сплату процентів («проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною)»).

З доказів, наданих позивачем та досліджених судом, які зазначені вище у розділі «Фактичні обставини…» вбачається, що сума позики за договором становить 7000,00 грн; строк правомірного користування позики 30 днів; договірна дата повернення позики 19.11.2022, процентна ставка 2,5 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7 %.

Доказів продовження строку користування позикою (понад строк, визначений п. 2.3 договору. 19.11.2022) у порядку, визначеному п. 6 договору позики, шляхом укладення додаткової угоди, підписаної зі застосуванням одноразового ідентифікатора, - позивачем не надано.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за процентами у розмірі 21000,00 грн. така заборгованість нарахована за 121 день, а не за 30 днів, як це визначено договором (п. 2.2).

За період з 20.10.2022 по 19.11.2022 проценти нараховані за ставкою 1,250 % (87,50 грн) за один день користування позикою (після чого 20.11.2022 здійснено перерахунок нарахованих процентів за ставкою 2,5 % у день користування позикою). З 20.11.2022 по 17.02.2023 проценти нараховувалися також за ставкою 2,5 % у день користування позикою (175,00 грн).

Отже сума процентів за правомірне користування позикою за договором буде складати 5250,00 грн (30 (строк користування)*175,00 грн (2,5 % -базова процентна ставка), як про це домовилися сторони, укладаючи договір, тобто за 30 днів користування позикою.

Решта сума процентів, пред`явлена до стягнення, 15750,00 грн (21000,00 5250,00 = 15750,00) проценти, нараховані на прострочену суму позики поза межами строку, встановленого договором позики. Такі проценти нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у період прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором позики. Той факт, що проценти нараховувалися за стандартною процентною ставкою 2,5 %, а не 2,7 % як це передбачено договором, висновок суду про те, що такі проценти нараховані поза межами строку правомірного користування позикою, не змінює.

У період нарахування процентів за понадстрокове користування відповідачем позикою за договором позики введено військовий стан на території України.

Отже, суд висновує, що відповідач на підставі пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України звільняється від відповідальності перед позивачем, за прострочення виконання зобов`язань за договором позики, звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Такі проценти, нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договором позики, підлягають списанню позикодавцем.

Відповідач наведене у позовній заяві не спростував, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористався, доказів сплати заборгованості за договором позивачеві або первісному позикодавцеві, або належних доказів на спростування отримання позики - до суду не надав.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідача заборгованості за договором позики № 72891256 у сумі 12250,00 грн, у тому числі: сума заборгованості за основною сумою боргу 7000,00 грн, заборгованість за процентами 5250,00 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за процентами у сумі 15750,00 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,40 грн (а.с. 1, 53).

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (43,75 % від ціни позову), суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1164,80 грн (2662,40 х 43,75 % = 1164,80).

Крім того позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року № 22-08/25-ДІЛ, укладений між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (клієнт) (а.с. 36 (на звороті) - 39), відповідно до умов якого правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за якими належить клієнту, у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку (п. 1.1); за послуги, надані адвокатом, клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (додаток № 2 до цього договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку, сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний у цьому договорі (п. 4.2);

2) акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, відповідно до якого клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо справ, у тому числі щодо ОСОБА_1 (а.с. 40-41);

3) витяг з акту приймання передачі наданої правничої допомоги від 30.12.2025 № 4-ДІЛ за договором про надання правничої допомоги від 22.08.2025 № 22-08/25-ДІЛ (а.с. 39 (на звороті), відповідно до якого за надані послуги з правничої допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду, у тому числі й за надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 у розмірі 4500,00 грн, яка складається зі: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви 500,00 грн; судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) 4000,00 грн;

4) платіжну інструкцію від 16.01.2026 № 579938008.1, відповідно до якої ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило адвокату Ткаченко Юлії Сергіївні суму гонорару за актом приймання наданої правничої допомоги від 30.12.2025 №4-ДІЛ за договором про надання правничої допомоги від 22.08.2025 № 22-08/25/ДІЛ (а.с. 41 на звороті).

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі та докази на підтвердження фактичної сплати суми гонорару. Такі докази завчасно були направлені відповідачу.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково (43,75 % від загального розміру позовних вимог), то на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені позивачем, на оплату правничої допомоги у сумі 1968,75 грн (4500,00 х 43,75 % = 1968,75).

Керуючись статтями 12, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики від 20.10.2022 № 72891256 у загальному розмірі 12250 гривень 00 копійок, у тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 7000 гривень 00 коп.; заборгованість за процентами 5250 гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 15750 гривень 00 копійок - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судовий збір у сумі 1164 гривні 80 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1968 гривень 75 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40-3, місто Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08205; ідентифікаційний код юридичної особи: 44280974; адреса електронної пошти: dealfinance@vskgroup.com.ua; тел.: 0443345462).

Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна (місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, місто Київ, 01001; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; тел.: НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Повне рішення суду складено та підписано 13.05.2026.

Суддя В.П. Козир