Решение № 136501982, 14.05.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/352/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретарів судових засідань Федченко Л.В., Фартушок А.Р.,

справа № 677/352/25,

учасники справи:

позивач - орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

предмет позову - позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

представники позивача: Павленко А.І.,

психолога - ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу,

В С Т А Н О В И В:

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

Орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження ОСОБА_3 згідно з ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради від 03.10.2019 року №1175, у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю дитини, ОСОБА_3 було негайно відібрано у матері та влаштовано до Хмельницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство», м. Полонне.

ОСОБА_1 в свою чергу направлена до Хмельницького обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді для проходження ресоціалізації, як такої, що має проблеми із зловживанням алкогольними напоями.

Ухвалою Красилівського районного суду від 30.11.2020 року, у відповідача відібрано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав.

11.03.2024 року малолітнього ОСОБА_3 передано на виховання матері ОСОБА_1 .

З часу повернення малолітньої дитини у біологічну родину, мати своєю поведінкою не довела свого виправлення, не вжила заходів для забезпечення безпеки життю та здоров`ю дитини. Відповідач безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями, товаришує з такими ж особами, які зловживають алкоголем, перебуває у сумнівних компаніях, веде аморальний спосіб життя, не працевлаштована, не має стабільних доходів та коштів забезпечення потреб дитини, живе за рахунок батьківських заробітків, у сім`ї часто відбувається домашнє насильство, вчиняються сварки та бійки між членами сім`ї в присутності дитини, що негативно впливає на ОСОБА_3 .

Зважаючи на вказане, представник позивача просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Відзив на позов відповідач до суду не подала.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, вказала, що відповідач не займається розвитком дитини не водить його в футбольну секцію, зловживає алкоголем чим подає дитині поганий приклад, у дитини погіршилась поведінка, він став агресивним. Крім того, відповідач не вживає заходів для здобуття хлопчиком освіти, дитина пропускає школу, з дозволу матері не відвідує класні години.

Відповідач в судовому засіданні щодо позову заперечила, просила не позбавляти її батьківських прав. Заперечила, що вона зловживає алкоголем. Суду пояснила, що вона фактично не має контролю над сином, він її не слухається, проявляє до неї агресію, син прогулює школу, вона постійно з ним свариться, бо він не хоче робити уроки. У зв`язку з чим просила поліцейських з ним зробити домашнє завдання. Вказала, що стоїть на обліку у психдиспансері, але не знає чому.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

10.03.2025 представник позивача подала до суду заяву про виклик свідків.

06.04.2026 відповідач подала до суду заяви про виклик свідків.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

10.03.2025 відкрито провадження у справі і постановлено справу розглядати за правилами загального провадження.

04.06.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

05.05.2026 протокольною ухвалою відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання свідків у зв`язку з його подачею з пропуском процесуальних строків, а відповідачем не порушувалося питання про їх поновлення.

05.05.2026 протокольною ухвалою суду оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено 14.05.2026.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

Відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до актового запису про його народження згідно з ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно з довідкою №4717 від 29.08.2024, виданою реєстраційним відділом Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області неповнолітній ОСОБА_3 проживає з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради від 03.10.2019 року №1175, у зв`язку з загрозою життю та здоров`ю дитини, ОСОБА_3 було негайно відібрано у ОСОБА_1 без позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Неповнолітнього ОСОБА_3 03.10.2019 влаштовано до Хмельницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство», м. Полонне, що підтверджується листом директора центру Іванова А.І. №175 від 04.10.2019.

Рішенням Красилівського районного суду від 30.11.2020 року, у ОСОБА_1 відібрано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення її батьківських прав.

Орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області вже звертався до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , однак рішенням Красилівського районного суду від 15.06.2023 року в задоволенні позову було відмовлено. У вказаному рішенні суд вважав, що найкраще інтересам дитини відповідатиме збереження родинного зв`язку з матір`ю.

11.03.2024 року малолітнього ОСОБА_3 передано на виховання матері ОСОБА_1 , що підтверджується актом про факт передачі дитини від 11.03.2024 року.

Відповідно до листа КУ «Красилівський центр надання соціальних послуг» №01-04/50 від 10.02.2025 сім`я ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: сина ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); матері ОСОБА_5 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); батька ОСОБА_6 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Сім`я перебуває на обліку як така, що опинилася в складних життєвих обставинах з 29.01.2016 року. Причинами складних життєвих обставин є систематичне зловживання алкоголем, що призводить до вчинення домашнього насильства, свідком якого стає неповнолітній ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 була працевлаштована в Красилівську ЖЕК 11.09.2024 року, проте після випробувального терміну була звільнена. Причинами звільнення стали: поява на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння; конфлікти з колегами; безпідставне залишення робочого місця. Поведінка ОСОБА_3 має прояви агресії, використовує нецензурну лексику в спілкуванні з однокласниками, не контролює власні емоції. На зауваження реагує рідко.

Соціальні послуги та рекомендації: фахівцями соціальної роботи було запропоновано: консультацію психолога для дитини та матері; проходження курсу лікування від алкогольної залежності; консультацію лікаря-психіатра. Проте ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої допомоги та не бажає співпрацювати з фахівцями соціальної служби.

Наведені у листі обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи Довідкою Красилівської ЖЕК №477 від 09.11.2024, протоколом медичного обстеження для встановлення стану сп`яніння №17 від 27.11.2024, копією трудової книжки ОСОБА_1 , заявою ОСОБА_1 про її відмову від проходження лікування від алкогольної залежності від 20.11.2024.

Згідно з листом ВнП 4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема 26.10.2024 відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання нею своїх батьківських обов`язків, 30.11.2024 відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ст. 180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп`яніння. До кримінальної відповідальності не притягувалася.

Відповідно до листа Красилівського управління Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості від 03.09.2024 № 23-015.9.1/3178 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на обліку в Красилівському управлінні Хмельницької філії Хмельницького обласного центру зайнятості як безробітна з 04.03.2024 по 21.06.2024 , отримувала допомогу по безробіттю з 05.03.2024 по 02.06.2024 Знята з обліку 21.06.2024 за невідвідування без поважної причини центру зайнятості протягом 30 робочих днів.

Відповідно до характеристики учня 6-А класу Красилівського ліцею ОСОБА_3 , виданою за підписом директора ліцею ОСОБА_7 та класного керівника ОСОБА_8 . ОСОБА_3 прибув у колектив 12.03.2024 року. Відвідує уроки систематично, наявні пропуски занять через хворобу. ОСОБА_3 адаптувався в класному колективі. Йде на контакт, як з однолітками, так із педагогами. Довготривалі стосунки підтримувати важко через нетолерантність, вживання нецензурної лексики у спілкуванні, образи однокласників. ОСОБА_3 імпульсивний, конфліктний, наявні прояви агресії, негативізму, не здатний контролювати власні емоції. Навчальним матеріалом володіє на початковому та середньому рівнях. Інтерес до співпраці з дорослими епізодичний, поверховий, не стимулює діяльність. Рівень працездатності низький через відсутність мотивації до навчання. Не проявляє інтересу до співпраці з дорослими, низька пізнавальна активність, важко зосереджується на навчальному матеріалі, ігнорує вказівки вчителя. На зауваження реагує рідко. Мама ОСОБА_3 цікавиться необхідними матеріалами для навчання сина.

Згідно з актами оцінки потреб Комунальної установи «Красилівський центр надання соціальних послуг» від 11.03.2024 року №59, від 02.05.2024 року № 89, від 27.01.2025 року № 164 сім`я перебуває у складних життєвих обставинах, Основними чинниками, що спричиняють СЖО є безвідповідальне ставлення матері до виконання батьківських обов`язків, низький батьківський потенціал: зловживає алкогольними напоями, товаришує та перебуває у сумнівних компаніях, веде непристойний та антисоціальний спосіб життя; не працевлаштована; доходів стабільних та достатніх немає; в сім`ї постійно відбувається домашнє насильство.

Згідно з актами обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 Комунальної установи «Красилівський центр надання соціальних послуг» від 26.03.2024 року № 26; від 06.06.2024 року № 70; від 18.07.2024 року № 98; від 01.08.2024 року № 122; від 22.08.2024 року № 76; від 24.09.2024 року № 190; від 25.09.2024 року № 194; від 03.10.2024 року № 204; від 22.10.2024 року № 242; від 13.11.2024 року № 286; від 25.11.2024 року № 323; від 27.11.2024 року № 336; від 02.01.2025 року № 370; від 14.01.2025 року № 377 складні життєві обставини сім`ї полягають у тому, що мати зловживає спиртними напоями, не працевлаштована і не виконує повною мірою свої батьківські обов`язки. В сім`ї трапляються випадки домашнього насильства. Обставини в сім`ї ОСОБА_1 загострюються.

Згідно з актом обстеження умов проживання №34 від 03.04.2024 малолітня дитина ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1 . Крім нього в квартирі проживають його матір ОСОБА_1 , баба ОСОБА_5 та дід ОСОБА_6 . Квартира складається з 2 житлових кімнат, кухні коридору та санвузлу. В квартирі проведено косметичний ремонт кімнати мебльовані. Сім`я має мінімальний запас продуктів харчування та засобів гігієни. На час проведення обстеження були приготовані гарячі страви. Для дитини відведено окреме спальне місце, є багато іграшок, велосипед та самокат. Продуктами харчування та всім іншим дитину забезпечують дід та баба. Матір дитини не працює, бажання працювати не має.

Згідно з актом обстеження умов проживання №90 від 03.04.2024 малолітня дитина ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1 . Крім нього в квартирі проживають його матір ОСОБА_1 , баба ОСОБА_5 та дід ОСОБА_6 . Квартира складається з 2 житлових кімнат, кухні коридору та санвузлу. В квартирі проведено косметичний ремонт кімнати мебльовані. На час проведення огляду матір дитини перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння. Для дитини відведено окреме спальне місце, є багато іграшок, велосипед та самокат. Як для учня 6 класу, дитина погано читає. Продуктами харчування та всім іншим дитину забезпечують дід та баба. Матір дитини не працює, бажання працювати не має.

Рішенням №72 засідання Комісії з питань захисту прав дитини при Красилівський міській раді (протокол №21 від 13.11.2024) вирішено надати ОСОБА_1 термін в 1 місяць для усунення причин, що перешкоджають їй належним чином виконувати батьківські обов`язки, попередити матір про відповідальність у зв`язку з ухиленням від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітній дитині.

Рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради Хмельницької області № 2144 від 18.02.2025 «Про затвердження висновків Служби у справах дітей Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав», затверджено висновок Служби у справах дітей Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Красилівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради № 2804 від 13.04.2026, відповідач з часу повернення дитини у біологічну родину свою поведінку не змінила, не вжила заходів для забезпечення безпеки життю та здоров`ю дитини. Відповідач безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями, товаришує з такими ж особами, які зловживають алкоголем, перебуває у сумнівних компаніях, веде аморальний спосіб життя, не працевлаштована, не має стабільних доходів та коштів забезпечення потреб дитини, живе за рахунок батьківських заробітків, у сім`ї часто відбувається домашнє насильство, вчиняються сварки та бійки між членами сім`ї в присутності дитини, що негативно впливає на ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засідання дала показання про те, що вона працює поліцейською сектору ювенальної превенції. Протягом останніх 3 років щотижня зустрічалася з відповідачкою через регулярні виклики щодо домашнього насильства. З 2023 по теперішній час відповідач 29 разів притягувалася до адміністративної відповідальності за завідома неправдиві виклики поліції, які вчиняла в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, що виразилося у вчиненні малолітнім ОСОБА_3 дрібної крадіжки. У 2025 році від відповідача на гарячу лінію «102» надійшло 38 повідомлень в тому числі 5 разів вона просила зробити уроки з її сином. У жовтні 2025 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про вчинення сином відносно неї психологічного насильства. ОСОБА_3 пояснив, що не хоче робити домашнє завдання. Хлопчик погано поводиться не тільки дома, а вже і в школі з однокласниками та вчителями. На хлопчика надходили звернення від батьків дітей щодо булінгу з його боку. Також на поведінку ОСОБА_3 скаржилися вчителі, зокрема, що він виражався нецензурною лайкою до класного керівника. Влітку 2025 ОСОБА_3 забрав телефон в сусіда та не хотів віддавати, довелось втрутитись поліції. Відповідач не має впливу на дитину. Через зловживання алкоголем ОСОБА_1 належно сина не виховує, демонструє поганий приклад поведінки.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засідання дала показання про те, що з вересня 2024 по серпень 2025 ОСОБА_1 була в неї на супроводі в центрі надання соціальних послуг. ОСОБА_1 постійно перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Не працює та не може забезпечити потреби своєї дитини. З попередньої роботи в Красилівській ЖЕК була також звільнена через появу в стані алкогольного сп`яніння. Відповідач не виконує батьківські обов`язки, не цікавиться життям сина, хлопчик сам навчається, вона його не контролює. Намагається контролювати, але він її не слухає. Негативно впливає своїм прикладом на виховання дитини коли п`яна.

В судовому засіданні, в присутності психолога ОСОБА_2 , неповнолітній ОСОБА_3 вказав, що не хоче, щоб його маму позбавляли батьківських прав. Вказав, що повністю забезпечений і нагодований, доглянутий. Речі йому купує бабуся. ОСОБА_11 допомагає з уроками. Вказав, що робить, що хоче, може пропустити перший урок, якщо забажає. Мама зранку будить, але він відмовляється вставати, і вона його не заставляє. Мама не свариться. Мама для нього не авторитет, він слухається лише бабусю. Якщо не слухається, мама погрожує, що не відпустить до тітки в гості.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

«V. Оцінка суду»

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави - учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, наведені норми права дають підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27.11.1992, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07.08.1996, § 78).

Також ЄСПЛ в рішенні у справі «Хант проти України» вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт заперечення відповідачем проти позбавлення його батьківських прав може свідчити про його інтерес до дитини.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України»).

У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження з дитиною полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійний характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 23.10.2024 в справі № 464/2040/23, від 28.02.2024 в справі № 303/4697/22, від 12.02.2024 в справі № 202/1931/22 та інші).

Згідно з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду: від 10.11.2021 у справі № 309/556/17 (провадження № 61-14124 св 21), від 23.05.2022 у справі № 752/26176/18 (провадження № 61-16697 св 21), від 02.08.2022 у справі № 743/269/21 (провадження № 61-18133св21), від 25.11.2022 у справі № 308/9081/21 (провадження № 61-8290 св 22), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine) від 18.12.2008, заява № 39948/06). Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23.10.2024 в справі № 464/2040/23).

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Судом у даній справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями у зв`язку з чим негативно впливає на виховання сина ОСОБА_3 .

Така асоціальна поведінка відповідача не дозволяє сформувати позитивний образ для наслідування дитиною.

Разом з тим, вказана обставина не може бути достатньою для застосування щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення її батьківських прав, як вбачається з таких підстав.

Згідно з актами обстеження умов проживання №34 від 03.04.2024 та №90 від 03.04.2024, для неповнолітнього ОСОБА_3 створено належні матеріально-побутові умови, у квартирі проведено косметичний ремонт, кімнати повністю мебльовані, для дитини облаштовано окреме спальне місце. Рівень забезпечення неповнолітнього є достатнім для його повноцінного розвитку та дозвілля, наявна достатня кількість іграшок, велосипед та самокат.

ОСОБА_1 цікавиться навчанням сина, про що свідчать характеристики ОСОБА_3 .

Вищевказані обставини, категоричне заперечення відповідача про позбавлення її батьківських прав, вказують на бажання матері зберегти родинний зв`язок з сином та свідчать про можливість виправлення її поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

При винесені рішення судом враховано думку дитини ОСОБА_3 , який в судовому засіданні просив не позбавляти його матір ОСОБА_1 батьківських прав.

Таким чином, матеріали справи на думку суду не свідчать, що ОСОБА_1 навмисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а надані суду докази не дають підстав для висновку про наявність винної поведінки у цьому чи свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Висновок служби у справах дітей фактично містить виклад обставин, щодо зловживання відповідачем алкоголем та її конфліктів з її батьком ОСОБА_6 . Водночас висновок органу опіки та піклування не містить викладу обставин про навмисне ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У висновку міститься посилання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 182, ст. 183, ст. 173, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 179, ст. 180 КУпАП, однак копій постанов на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

В силу ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При цьому, висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 10.11.2023 року у справі №401/1944/22, від 15.11.2023 року у справі №932/2483/21).

За таких обставин, суд не погоджується з висновком служби у справах дітей Красилівської міської ради щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку із недостатнім обґрунтуванням того, що позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.

Зважаючи на вказане, суд доходить висновку, що, хоча ОСОБА_1 в певній мірі нехтувала своїми батьківськими обов`язками щодо свого сина ОСОБА_3 , зібраних у суді доказів, у їх сукупності, недостатньо для виправдання такого серйозного втручання в сімейне життя відповідача, а тому якнайкращим інтересом дитини у даному випадку буде збереження його зв`язку із матір`ю - відповідачем по справі ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 про необхідність зміни ставлення до дитини.

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, а тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 142, 264-265, ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 181, 182 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Попередити ОСОБА_1 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на службу у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області обов`язок контролю стосовно виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, пл. Незалежності, 2. Код ЄДРПОУ: 04060737.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Р. В. Вознюк