Решение № 136495239, 04.05.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/651/2026

130/3973/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Ящук К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Нікіпелова К.Є. звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №62353-07/2025 від 27.07.2025 року в загальному розмірі 50 236 грн., судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 8500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.07.2025 ОСОБА_3 , уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Договір про надання фінансового кредиту №62353-07/2025 з відповідними додатками до нього, а саме Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №62353-07/2025, Паспорт споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.1. Договору про надання фінансового кредиту Позивач надає Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 19 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 1.2. Договору про надання фінансового кредиту тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.07.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 23.11.2025. Відповідно до п. 1.4. Договору про надання фінансового кредиту за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 2 000,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Відповідно до п. 1.6. Договору про надання фінансового кредиту кредит надається Відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 49xx - xxxx 1455 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Так, Відповідач через особистий кабінет на вебсайті Позивача (https://starfin.com.ua) подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого Позивачем було надіслано за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-коду, який Відповідач використав для підтвердження підписання Договору про надання фінансового кредиту. У Розділі 8 Договору про надання фінансового кредиту «Реквізити та підписи сторін» та додатках до нього зазначено електронний підпис фізичної особи Відповідача: Y937. Відповідно до п. 2.21. Договору про надання фінансового кредиту після підписання Договору Позивач надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Відповідача за реквізитами банківської картки Позичальника, зазначеної останнім в Заявці та цьому Договорі. Одночасно повідомляємо, що Позивач виконав зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти Відповідачу. В зв`язку з неналежним виконанням умов Договору про надання фінансового кредиту, станом на 04.12.2025 у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у загальному розмірі 50 236,00 грн.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 02.01.2026 відкрито провадження по справі. Призначено судове засідання.

Відповідач ОСОБА_4 подала пояснення, в яких просила частково задовольнити позов, а саме відмовити у частині стягнення штрафу в розмірі 9500 грн. Зазначила, що нарахування штрафу у період дії воєнного стану суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для його стягнення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 27.07.2025 ОСОБА_3 , уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Договір про надання фінансового кредиту №62353-07/2025 з відповідними додатками до нього, а саме Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №62353-07/2025, Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання фінансового кредиту Позивач надає Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 19 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання фінансового кредиту тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.07.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 23.11.2025.

Відповідно до п. 1.4. Договору про надання фінансового кредиту за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 2 000,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Відповідно до п. 1.6. Договору про надання фінансового кредиту кредит надається Відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 49xx - xxxx 1455 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Так, Відповідач через особистий кабінет на вебсайті Позивача (https://starfin.com.ua) подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого Позивачем було надіслано за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-коду, який Відповідач використав для підтвердження підписання Договору про надання фінансового кредиту.

У Розділі 8 Договору про надання фінансового кредиту «Реквізити та підписи сторін» та додатках до нього зазначено електронний підпис фізичної особи Відповідача: Y937.

Відповідно до п. 2.21. Договору про надання фінансового кредиту після підписання Договору Позивач надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Відповідача за реквізитами банківської картки Позичальника, зазначеної останнім в Заявці та цьому Договорі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст.ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України).

Колегія суддів ВП ВС у п. 25 постанови по справі №363/1834/17 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 (пункти 7.6-7.10)).

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі №363/1834/17).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд дослідивши надані докази прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково з тих підстав, ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір при цьому погодили усі його істотні умови. Відповідач прострочив взяті на себе зобов`язання у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача, проте частково у сумі 38836 грн., з яких: 19000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19836 грн. проценти.

У зв`язку із змінами законодавства позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому суд відмовляє у частині стягнення штрафу у сумі 9500 грн.

Суд також вважає, що нарахування комісії є додатковим тягарем для відповідача, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у вказаній частині, а саме у сумі 1900 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 8статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини: пункт 95рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункт 80рішення у справі «Двійних проти України» (Заява № 72277/01). ), пункт 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у випадку, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents проти Латвії (заява 58442/00) вказано, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як виявилося, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих потреб суду мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інші витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, оформлені в установленому порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою або іншим банківським документом банку, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, представником позивача не надано будь-яких доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.

Враховуючи наведені обставини, відсутність документального підтвердження витрат на суму 8500 грн., суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 1872,68 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження 01350, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №62353-07/2025 від 27.07.2025 року в загальному розмірі 38836 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1872,68 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Вінницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя