Постановление суда № 136490899, 11.05.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/1256/17

Провадження №4-с/504/16/26

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

11.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря- Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, матеріали за скаргою адвоката Богорел Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (правонаступника вибулого боржника - ОСОБА_2 ), - суб`єкт оскарження державний виконавець Доброславського ідділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань М.О., зацікавлена особа ПАТ «ЕК Одесаобленерго», АТ «ДТЕК Одеські електричні мережі», про визнання неправомірною постанови від 29.12.2023 року про повернення виконавчого документу стягувача у виконавчому провадженні № 64901962, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Богорел Сергій Володимирович діючи в інтересах ОСОБА_1 (правонаступника вибулого боржника - ОСОБА_2 ), звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця від 29.12.2023 року про повернення виконавчого документу стягувача у виконавчому провадженні № 64901962, просив її скасувати, з тієї підстави, що, як на думку скаржника, виконавець, отримавши відомості про те, що ОСОБА_2 (боржник) помер, був зобов`язаний закінчити виконавче провадження а не поновлювати його, і тому це потягло неправомірне повернення виконавчого документу стяягувачу.

У судове засідання скаржник та його адвокат Богорел С.В. не з`явились повідомлені належним чином про дату, час та місце його проведення.

Інші учасники процесу повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду порушеного у скарзі питання по суті.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до наступного висновку:

Судом встановлено, що 23.10.2017 року Комінтернівським районним судом Одеської області ухвалено рішення за позовом ПАТ «ЕК Одесаобленерго» до ОСОБА_2 , стягнуто з відповідача 30098,41 грн., 1600 грн. судового збору.

26.04.2018 року на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який у теперішній час перебуває на виконанні у виконавця ) ВП 649019620.

Постановою виконавця від 24.12.2021 року виконавче провадження було зупинено.

17.04.2023 року провадження поновлено з підстави того, що ОСОБА_2 помер.

17.10.2025 року ухвалою Доброславського районного суду Одеської області у справі № 504/1256/17 замінено боржника ОСОБА_2 на його правонаступника- ОСОБА_1 .

Постановою виконавця від 29.12.2023 року виконавчий документ повернутий стягувачу оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах .

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.

Отже, повертаючись до цієї справи, суд констатує, що виконавець, встановивши що боржник помер, правомірно, в межах повноважень, поновив виконавче провадження для вирішення подальшого питання процесуального правонаступництва вибулого боржника, оскільки встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.

Доводи скаржника про те, що виконавець поновлюючи виконавче провадження діяв у супереч закону спростовуються наведеними вище правилами закону, і зводяться до власного розуміння скаржником вимог законодавства.

Щодо доводів безпідставності повернення виконавчого документу стягувачу.

За правилом пункту 2 статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вказане правило є дискреційним повноваженням виконавця на прийняття такого рішення.

Скаржник оскаржує вказану постанову не з підстав неповноти перевірки виконавцем майнового стану боржника, а з підстав, як на думку скаржника, недотримання виконавцем процедури заміни вибулого боржника, та твердженням скаржника, що виконавець мав закінчити виконавче провадження через смерть боржника.

Суд вважає, що доводи скарги не спростовують наведених висновків суду, зводяться до власного розуміння вимог діючого законодавства, і тому у задоволенні цієї скарги слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката Богорел Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (правонаступника вибулого боржника - ОСОБА_2 ), - суб`єкт оскарження державний виконавець Доброславського ідділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбань М.О., зацікавлена особа ПАТ «ЕК Одесаобленерго», АТ «ДТЕК Одеські електричні мережі», про визнання неправомірною постанови від 29.12.2023 року про повернення виконавчого документу стягувача у виконавчому провадженні № 64901962, - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко