Постановление суда № 136481202, 13.05.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в заміні сторони виконавчого провадження

13 травня 2026 року Справа № 480/2630/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелета С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2019, на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 07.09.2021 №11/33812/4330. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , відповідно до наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 07.09.2021 №11/33812/4330, з урахуванням раніше виплачених сум.

Сумським окружним адміністративним судом на виконання судового рішення по даній справі видано виконавчі листи.

Ухвалою суду від 13.04.2026 змінено спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 у справі № 480/2630/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_2 нараховані кошти у розмірі 190255,41 грн.

ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить замінити сторону стягувача правонаступником у виконавчому листі у справі №480/2630/22 з ОСОБА_2 на спадкоємцю - ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно до заповіту від 12.03.2019 заявниця є єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29.04.2026 заяву було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.05.26, учасники провадження повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, в заяві заявниця просить справу розглянути за її відсутності. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.46, п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом, до якого звернена вимога позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, є доходом сім`ї.

У цій справі підлягають застосуванню норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульована висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а.

Крім іншого, Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 по справі №200/12094/18-а зазначив, що у силу ч. 3 ст. 52 Закону №1058-IV, сума пенсії, що належала особі і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду не здійснює виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Вказаний висновок також сформований в постанові Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України останні висновки Верховного Суду підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.

Схожі висновки викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 р. у справі №520/19364/2020. Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2022 по справі №520/19364/2020 адміністративне провадження №К/990/22335/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження та зазначено, що судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.

Разом з цим, суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, заявниця після смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про смерть батька не зверталася до ГУ ПФУ в Сумській області для отримання відповідних сум пенсії.

Стосовно посилання заявниці на складений заповіт від 12.03.2019 на її ім`я, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII (далі - Закон №3425-XII), на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини, видається свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч.1 ст.67 Закон №3425-XII, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Доказів того, що заявниці видано свідоцтво про спадщину за померлим ОСОБА_2 , яким підтверджено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем, в т.ч. суми пенсії по даній справі до заяви не надано.

У такому разі, в силу ч. 3 ст. 52 Закону № 1058-IV, суми пенсії, що належали ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини, а у заявниці, як доньки позивача, у зв`язку зі смертю останнього виникло право на отримання нарахованої ГУ ПФУ в Сумській області на виконання рішення суду суми пенсії, яка залишилась невиплаченою на день смерті ОСОБА_2 .

При цьому, відсутність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні не впливає на можливість реалізації заявницею права на отримання вказаної доплати шляхом звернення до ГУ ПФУ в Сумській області, зокрема, але невиключно, на підставі свідоцтва про право на спадщину. І в разі відмови пенсійного органу у виплаті таких сум є підставою для звернення до суду із окремим позовом за захистом своїх прав, а не шляхом подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Із врахуванням вищезазначеного, заява ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача по даній справі не підлягає задоволенню, та не є належним способом захисту прав заявника.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.М. Гелета