Решение № 136477401, 13.05.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/561/26

2/683/785/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/561/26, 2/683/785/2026 за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

23 лютого 2026 року АТ «А-банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №АВН0СТ155101748440066536 від 28.05.2025 року, яка утворилась станом на 25.12.2025 року в сумі 142 267 грн. 61 коп. з яких: 93 292 грн. 02 коп. заборгованість за тілом кредиту, 46 052 грн. 57 коп. заборгованість по процентам, 2 923 грн. 02 коп. пеня та 2 422 грн. 40 коп. судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог АТ «А-Банк» посилався на те, що 28 травня 2025 року ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір №АВН0СТ155101748440066536, за умовами якого отримав кредит в сумі 93 750 грн. строком на 60 місяців, (з 28.05.2025 року по 27.05.2030 року включно) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85% річних.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 25 грудня 2025 року виникла заборгованість в сумі 142 267 грн. 61 коп. з яких: 93 292 грн. 02 коп. заборгованість за тілом кредиту, 46 052 грн. 57 коп. заборгованість по процентам, 2 923 грн. 02 коп. пеня, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, однак в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 травня 2026 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 травня 2025 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № АВН0СТ155101748440066536 шляхом підписання відповідачем Заяви про надання послуги «Швидка готівка», яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір.

Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заява про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101748440066536 від 28 травня 2025 року, заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а АТ «А-Банк» від 25.03.2022 року та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки підписані ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою відкритого ключа.

Із заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101748440066536 від 28 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 просить Банк надати йому кредит за послугою «Швидка готівка» в сумі 93 750 грн. на строк кредитування 60 місяців з 28 травня 2025 року по 27 травня 2030 року включно, зі сплатою процентів у розмірі 85% річних, розмір щомісячного платежу 6 861 грн. 98 коп., номер платіжної картки, на яку зараховується сума кредиту 5375235201485305, загальна сума кредиту до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків, комісії становить 410 752 грн. 06 коп.

Відповідно до меморіального ордеру №TR.46571146.52610.65455 від 28 травня 2025 року Банк видав ОСОБА_1 кредит в сумі 93 750 грн., згідно кредитного договору № АВН0СТ155101748440066536 від 28 травня 2025 року.

Згідно із наданим Банком розрахунком заборгованості відповідача за договором кредиту, останній лише один раз 08 листопада 2025 року здійснив платіж на погашення кредиту в сумі 1 000 грн. Після 08 листопада 2025 року будь-яких коштів на погашення кредиту ОСОБА_1 не вносив.

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань із повернення грошових коштів, станом на 25 грудня 2025 року його заборгованість за договором кредиту становить 142 267 грн. 61 коп. з яких: 93 292 грн. 02 коп. заборгованість за тілом кредиту, 46 052 грн. 57 коп. заборгованість по процентам, 2 923 грн. 02 коп. пеня.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

За змістом статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Досліджені судом докази вказують на те, що АТ «А-Банк» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом.

ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101748440066536 від 28 травня 2025 року, заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а АТ «А-Банк» від 25.03.2022 року та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, які становлять кредитний договір, електронним підписом за допомогою відкритого ключа.

При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомленим з умовами вищевказаного кредитного договору, отримав грошові кошти в сумі 93 750 грн. на вказану ним у Заяві про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101748440066536 від 28 травня 2025 року банківську картку, однак не виконав грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 порушив умови договору кредиту № АВН0СТ155101748440066536 від 28 травня 2025 року, допустив прострочення з повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому з неї на користь АТ «А-Банк» підлягає стягненню заборгованість, яка утворилась станом на 25 грудня 2025 року в розмірі 139 344 грн. 59 коп. з яких: 93 292 грн. 02 коп. заборгованість за тілом кредиту, 46 052 грн. 57 коп. заборгованість по процентам.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 923 грн. 02 коп. заборгованості за пенею задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування пені в сумі 2 923 грн. 02 коп. за невиконання грошового зобов`язання за період з 28.05.2025 року по 25.12.2025 року є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 142 267 грн. 61 коп., а підлягає задоволенню в сумі 139 344 грн. 59 коп.., що складає 97,95% (139 344 грн. 59 коп.х 100 : 142 267 грн. 61 коп.). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 607 грн. 82 коп. судового збору (2 662,4 х 97,95%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101748440066536 від 28.05.2025 року, яка утворилась станом на 25.12.2025 року в сумі 139 344 грн. 59 коп. з яких: 93 292 грн. 02 коп. заборгованість за тілом кредиту, 46 052 грн. 57 коп. заборгованість по процентам.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 607 грн. 82 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, вул.Батумська, 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: