Постановление суда № 136476134, 11.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8064/26

Провадження № 1-кс/752/3775/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025100000000274 від 17.11.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, яке вилучено в ході проведення огляду території та об?єктів нерухомості, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Соломії Крушельницької (житловий масив Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон), на земельній ділянці, з кадастровими номером 8000000000:90:291:0070, в тому числі частини земельної вказаної ділянки на якій облаштовано паркувальний майданчик, а також прилеглої до неї пакувального майданчику території, яка на праві власності належать Київській міській раді та користувачем якої є Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», ЄДРПОУ 31958324.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Прокурор вказував, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000274 від 17.11.2025, ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У межах кримінального провадження перевіряються можливі факти зловживання службовим становищем посадовими особами Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (далі - КП «Житлоінвестбуд-УКБ»), за попередньою змовою з іншими особами, що спричинило тяжкі наслідки.

Установлено, що у вересні 2023 року колишній начальник Херсонського обласного управління лісових ресурсів України ОСОБА_4 (на даний час оскаржує рішення про своє звільнення у судовому порядку), вступивши у попередню змову із заступником директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ» ОСОБА_5 , з метою власного збагачення, вирішив облаштувати на території земельної ділянки за адресою: вул. Соломії Крушельницької (ж/м Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:291:0070) паркувальний майданчик для автомобілів.

Земельна ділянка за вказаною адресою, площею 5,0449 га, у 2013 році рішенням Київської міської ради була відведена КП «Житлоінвестбуд-УКБ» для будівництва житлових будинків та загальноосвітньої школи з басейном у користування.

Станом на теперішній час на зазначеній земельній ділянці побудовано та введено в експлуатацію 5 житлових будинків, інші будівлі, в тому числі школа, відсутні.

Власником вказаної земельної ділянки є Київська міська рада, користувачем - КП «Житлоінвестбуд-УКБ», цільове призначення - для будівництва житлових будинків, у тому числі доступного житла, та будівництва загальноосвітньої школи з басейном.

Реалізовуючи свій злочинний задум ОСОБА_4 у вересні 2023 року звернувся до ОСОБА_5 з проханням посприяти йому в отриманні вільної частини зазначеної земельної ділянки у користування начебто для її прибирання та благоустрою, повідомивши при цьому реальний намір облаштувати там стоянку для автомобілів.

Останній на вказану пропозицію погодився та порадив підготувати на адресу КП «Житлоінвестбуд-УКБ» офіційного листа щодо облаштування зазначеної території від ОСББ «Соломії Крушельницької», житлового будинку: м. Київ, вул. Соломії Крушельницької, 13.

За наявними даними, у період з січня 2024 року по теперішній час на згаданій земельній ділянці у місці, визначеному для будівництва школи, без будь-яких законодавчо визначених дозвільних документів функціонує стоянка для автомобілів у кількості близько 400 паркомісць, місячна вартість оренди одного з яких складає від 700 до 1200 гривень.

Кошти від такої діяльності перераховуються ОСОБА_4 на його особисті та членів його родини банківські рахунки, відкриті у АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Сенс Банк».

За час незаконної роботи такої стоянки ОСОБА_4 під приводом здійснення законної діяльності з надання послуг з паркування автотранспорту одержано грошових коштів на загальну суму близько 2 млн. грн.

На підставі встановлених слідством обставин, 30.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 слідчим групи слідчих ОСОБА_6 проведено огляд території та об?єктів нерухомості, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Соломії Крушельницької (житловий масив Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон), на земельній ділянці, з кадастровими номером 8000000000:90:291:0070, в тому числі частини земельної вказаної ділянки на якій облаштовано паркувальний майданчик, а також прилеглої до неї пакувального майданчику території, яка на праві власності належать Київській міській раді та користувачем якої є Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», ЄДРПОУ 31958324, під час якого виявлено речі та документи, що мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, а саме: Грошові кошти у сумі 500 гривень; Зошит з написом «Пост 1 Журнал обліку дизельного палива автономного обігрівача» на 8 кВт»; Три приписа щодо благоустрою з №00314, №00315, №00316; Блокнот «Buromax» жовто - синього кольору з чорновими записами; Блокнот «Family line» червоно - білого кольору з чорновими записами; Блокнот «Buromax» синього кольору з чорновими записами; Графік чергування охорони автостоянки на 9 арк.; Список боржників на 2 арк.; Список працівників ДС «Десна»; Відомість охорони Пост 1 на 1 арк.; Відомість про транспорті засоби на паркувальному майданчику на 95 арк.; Журнал заїзду - виїзду машин; Бланк списку боржників на 3 арк.; Бланки акту приймання - передачі зміни на 6 арк.; Бланки заяв на паркову на 12 арк.; Бланки відомості охорони Пост 1 на 24 арк.; Інструкції з організації охорони на 11 ар.; Квитанція за сплату паркування на 1 арк.; Скарга на автостоянку на 1 арк.; Реквізити для оплати на 1 арк., Інструкція з організації охорони на 4 арк.; Графік чергувань на 1 арк.; Реквізити для оплати на 1 арк.; Оголошення адміністрації на 1 арк., які вилучено до сейф-пакету №NPU6361211; Грошові кошти у сумі 450 гривень; Зразки заповненої квитанції на 5 арк.; Заповнені квитанції на 46 арк.; Бланки квитанцій на 51 арк.; Бланки квитанцій на 51 арк.; Бланки накладної самокопіювальної на 80 арк.; Зошит з написом «Пост 2 Журнал обліку дизельного палива автономного обігрівача» на 5 кВт»; Блокнот «Аркуш Україна» з чорновими записами; Блокнот «Buromax» синього кольору з чорновими записами; Бланки заяв на паркання на 15 арк.; Бланки відомості охорони Пост 2 на 27 арк.; Список боржників на 2 арк.; Відомість охорони Пост 2 на 1 арк.; Графік чергування на 3 арк.; Відомість про транспорті засоби на паркувальному майданчику на 29 арк.; які вилучено до сейф-пакету №NPU6361213 Два ключі від двох тимчасових споруд (мобільних будиночки для охорони); Дві тимчасові споруди (мобільні комірки для охорони), що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Соломії Крушельницької (житловий масив Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон), на земельній ділянці, з кадастровими номером 8000000000:90:291:0070, які було опечатано після проведення огляду (не вилучалися).

Дані речі, які вилучені в ході проведення обшуку відповідно до постанови від 30.04.2026 визнано речовим доказом.

Завданням арешту майна прокурор вказає на необхідність запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та/або інших негативних наслідків для потерпілих осіб.

Метою арешту майна прокурор вказує на пункт перший частини 2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою забезпечення збереження речових доказів, що вбачається з постанови про визнання речовими доказами від 30.04.2026, копія якої долучена до матеріалів клопотання.

Судове засідання з розгляду вказаного клопотання було призначено на 06.05.2026 року та відкладено на 11.05.2026 року у зв`язку із відсутністю належного повідомлення про виклик в судове засідання власника майна.

11.05.2026 року на електронну адресу суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 , якою останній просив проводити розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі, просить слідчого суддю його задовольнити.

Представник власника майна у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення судової повістки про виклик засобами електронного поштового зв`язку, що підтверджується наявною у матеріалах клопотання довідкою про доставку електронного листа.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки, якими є копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України. Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000274 від 17.11.2025, ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

30.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 слідчим групи слідчих ОСОБА_6 проведено огляд території та об?єктів нерухомості, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Соломії Крушельницької (житловий масив Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон), на земельній ділянці, з кадастровими номером 8000000000:90:291:0070, в тому числі частини земельної вказаної ділянки на якій облаштовано паркувальний майданчик, а також прилеглої до неї пакувального майданчику території, яка на праві власності належать Київській міській раді та користувачем якої є Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», ЄДРПОУ 31958324, під час якого виявлено речі та документи, що мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, а саме: Грошові кошти у сумі 500 гривень; Зошит з написом «Пост 1 Журнал обліку дизельного палива автономного обігрівача» на 8 кВт»; Три приписа щодо благоустрою з №00314, №00315, №00316; Блокнот «Buromax» жовто - синього кольору з чорновими записами; Блокнот «Family line» червоно - білого кольору з чорновими записами; Блокнот «Buromax» синього кольору з чорновими записами; Графік чергування охорони автостоянки на 9 арк.; Список боржників на 2 арк.; Список працівників ДС «Десна»; Відомість охорони Пост 1 на 1 арк.; Відомість про транспорті засоби на паркувальному майданчику на 95 арк.; Журнал заїзду - виїзду машин; Бланк списку боржників на 3 арк.; Бланки акту приймання - передачі зміни на 6 арк.; Бланки заяв на паркову на 12 арк.; Бланки відомості охорони Пост 1 на 24 арк.; Інструкції з організації охорони на 11 ар.; Квитанція за сплату паркування на 1 арк.; Скарга на автостоянку на 1 арк.; Реквізити для оплати на 1 арк., Інструкція з організації охорони на 4 арк.; Графік чергувань на 1 арк.; Реквізити для оплати на 1 арк.; Оголошення адміністрації на 1 арк., які вилучено до сейф-пакету №NPU6361211; Грошові кошти у сумі 450 гривень; Зразки заповненої квитанції на 5 арк.; Заповнені квитанції на 46 арк.; Бланки квитанцій на 51 арк.; Бланки квитанцій на 51 арк.; Бланки накладної самокопіювальної на 80 арк.; Зошит з написом «Пост 2 Журнал обліку дизельного палива автономного обігрівача» на 5 кВт»; Блокнот «Аркуш Україна» з чорновими записами; Блокнот «Buromax» синього кольору з чорновими записами; Бланки заяв на паркання на 15 арк.; Бланки відомості охорони Пост 2 на 27 арк.; Список боржників на 2 арк.; Відомість охорони Пост 2 на 1 арк.; Графік чергування на 3 арк.; Відомість про транспорті засоби на паркувальному майданчику на 29 арк.; які вилучено до сейф-пакету №NPU6361213 Два ключі від двох тимчасових споруд (мобільних будиночки для охорони); Дві тимчасові споруди (мобільні комірки для охорони), що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Соломії Крушельницької (житловий масив Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон), на земельній ділянці, з кадастровими номером 8000000000:90:291:0070, які було опечатано після проведення огляду (не вилучалися).

30.04.2026 слідчим СУ ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У клопотанні, що розглядається, прокурор посилався на необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, а тому слідчим суддею мають бути враховані п.п. 1-2, 5-6 наведеної вище статті.

Так, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 42025100000000274 від 17.11.2025 вбачається, що органом досудового розслідування встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: зловживання службовим становищем посадовими особами КП «Житлоінвестбуд-УКБ», вчиненого за попередньою змовою з іншими особами, що спричинило тяжкі наслідки, які полягають у тому, що у вересні 2023 року колишній начальник Херсонського обласного управління лісових ресурсів України ОСОБА_4 , вступивши у попередню змову із заступником директора КП «Житлоінвестбуд-УКБ» ОСОБА_5 , з метою власного збагачення незаконно облаштував (починаючи з січня 2024 року) на території земельної ділянки за адресою: вул. Соломії Крушельницької (ж/м Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва, яка перебуває у користуванні комунального підприємства, паркувальний майданчик для стоянки автомобілів, без оформлення документів щодо користування такою земельною ділянкою та внаслідок зловживання допущеного посадовими особами комунального підприємства своїм службовим становищем, де почав здійснювати незаконну господарську діяльність.

Протоколом огляду від 30.04.2026 року, підтверджується факт вилучення майна, про арешт якого просить прокурор. Підставою для накладення арешту вказано п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Проте вирішуючи питання про накладення арешту на майно із підстав визнання його речовим доказом, слідчий суддя самостійно перевіряє його ознакам викладеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що вилучене під час проведення огляду майно має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та може бути використане як доказ. Такий висновок ґрунтується на змісті фабули досудового розслідування, викладеній у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також на сукупності обставин, які підлягають перевірці органом досудового розслідування. Зазначені обставини відображені у протоколах, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. З аналізу вказаних матеріалів убачається наявність можливого зв`язку вилученої документації з обставинами, що перевіряються у межах здійснення досудового розслідування, що об`єктивно зумовлює необхідність їх збереження з метою забезпечення повноти, всебічності та неупередженості кримінального провадження.

Враховуючи характер та обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду, перелік документів наведений у клопотанні прокурора та встановлений в ході судового розгляду.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

На даній стадії кримінального провадження підлягає з`ясуванню питання про наявність правових підстав для арешту майна, зокрема чи відповідає вилучене майно ознакам речових доказів та чи може воно містити відомості, що мають значення для досудового розслідування. Відповідні міркування з цього приводу наведені слідчим суддею вище за текстом ухвали з урахуванням можливості використання зазначеного майна для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.

Доказування факту вчинення кримінального правопорушення є завданнями органу досудового розслідування і вирішуються в межах загального розгляду кримінального провадження. На етапі розгляду клопотання про арешт майна достатньо встановити, що вилучене майно може мати значення для досудового розслідування як речовий доказ.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

На даному етапі судового розгляду негативні наслідки накладення арешту на майно для третіх осіб не встановлені, оскільки відсутні докази порушення їхніх прав чи законних інтересів у зв`язку з арештом, а завдання, які стоять перед органом досудового розслідування, переважають над інтересом у вільному користуванні цим майном.

Отже, на підставі викладеного вище, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 98, 110, 131, 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення огляду території та об?єктів нерухомості, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Соломії Крушельницької (житловий масив Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон), на земельній ділянці, з кадастровими номером 8000000000:90:291:0070, в тому числі частини земельної вказаної ділянки на якій облаштовано паркувальний майданчик, а також прилеглої до неї пакувального майданчику території, яка на праві власності належать Київській міській раді та користувачем якої є Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», ЄДРПОУ 31958324, а саме:

- Грошові кошти у сумі 500 гривень;

- Зошит з написом «Пост 1 Журнал обліку дизельного палива автономного обігрівача» на 8 кВт»;

- Три приписа щодо благоустрою з №00314, №00315, №00316;

- Блокнот Buzomax жовто - синього кольору з чорновими записами;

- Блокнот Family line червоно - білого кольору з чорновими записами;

- Блокнот Buzomax синього кольору з чорновими записами;

- Графік чергування охорони автостоянки на 9 арк.;

- Список боржників на 2 арк.;

- Список працівників РС «Десна»;

- Відомість охорони Пост 2 на 1 арк.;

- Відомість про транспорті засоби на паркувальному майданчику на 95 арк.;

- Журнал заїзду - виїзду машин;

- Бланк списку боржників на 3 арк.;

- Бланки акту приймання - передачі зміни на 6 арк.;

- Бланки заяв на паркову на 12 арк.;

- Бланки відомості охорони Пост 1 на 24 арк.;

- Інструкції з організації охорони на 11 ар.;

- Квитанція за оплату паркування на 1 арк.;

- Скарга на автостоянку на 1 арк.;

- Реквізити для оплати на 1 арк.;

- Інструкція з організації охорони на 4 арк.;

- Графік чергувань на 1 арк.;

- Реквізити для оплати на 1 арк.;

- Оголошення адміністрації на 1 арк.;

- Грошові кошти у сумі 450 гривень;

- Зразки заповненої квитанції на 5 арк.;

- Заповнені квитанції на 46 арк.;

- Бланки квитанцій на 51 арк.;

- Бланки квитанцій на 51 арк.;

- Бланки накладної самокопіювальної на 80 арк.;

- Зошит з написом «Пост 2 Журнал обліку дизельного палива автономного обігрівача» на 5 кВт»;

- Блокнот «Арнуш Україна» з чорновими записами;

- Блокнот Buzomax синього кольору з чорновими записами;

- Бланки заяв на паркову на 15 арк.;

- Бланки відомість Охорони Пост 2 на 27 арк.;

- Список боржників на 2 арк.;

- Відомість охорони Пост 2 на 1 арк.;

- Графік чергування на 3 арк.;

- Відомість про транспорті засоби на паркувальному майданчику на 29 арк.;

- Два ключі від двох тимчасових споруд (мобільних комірок для охорони);

- Дві тимчасові споруди (мобільні комірки для охорони), що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Соломії Крушельницької (житловий масив Осокорки-Північні, 11-й мікрорайон), на земельній ділянці, з кадастровими номером 8000000000:90:291:0070, які було опечатано після проведення огляду (не вилучалися).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1