Постановление суда № 136475849, 12.05.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/614/26 пров. №2/478/446/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвакат Задерецький В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст. 175 - 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позовна заява містить також клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Обгунтування вказаного клопотання представником позивача про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору не наведено.

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до слідуючого висновку.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору та його звільнення є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка щодо заборгованості по аліментам тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Звертаю увагу, що відповідно до частини другої статті 8 Закону № 3674-VI, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI є правом, а не обов`язком суду.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Для застосування вказаних підстав для звільнення від сплати судового збору є наявність доказів, які підтверджують приналежність особи до малозабезпеченої сім`ї.

Доказів на підтвердження обставин про те, що ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою, на які позивач навіть не посилається в позовній заяві, суду не надано, а тому підстави для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору відсутні.

Враховуючи викладене, вважаю, що в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно без руху.

Так, виходячі із змісту позовних вимог та прохальної частини позову вбачається, що позивачем обрано такий спосіб захисту порушених прав як визнання права власності на спадкове майно. Тобто позовні вимоги носять майновий характер. Про те що спадкове майно у вигляді земельної ділянки носять вартісний вираз свідчить копія сертифікату на право на земельну частку (пай), яка долучена до матеріалів справи, в якому визначена вартість земельного паю (станом на день його видачі).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За вказаного, позивачу слід додати до позовної заяви довідку про середню вартість земельної ділянки (за 1 га) по території Баштанського (колишнього Казанківського району Миколаївської області станом на час подання позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотоку ціни земельної ділянки, розрахованої на сам подання позовної заяви та подати до суду оригінал квитанції в підтвердження його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно, - залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 усунути вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, доплати судовий збір та подати до Казанківського районного суду Миколаївської області документи на підтвердження сплати судового збору (або підстави від його відстрочення).

Роз`яснити, що у випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Х.В. Іщенко