Постановление суда № 136463577, 08.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7783/25

Провадження №: 2/755/7060/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2026 р. року м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

при секретарі - Грищенко С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

23.05.2025 ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у цій цивільній справі, за правилами спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, яким роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки..

12.06.2025 року (вх.№34061) представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чубенко С.В. подала до суду клопотання про зупинення провадження у цивільній справі до набрання законної сили судового рішення в цивільній справі № 755/8059/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Беленісової Оксани Іванівни про визнання недійсним заповіту.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває справа № 755/8059/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала матері ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, в заповіті (що наразі оскаржується в суді) вона заповідала квартиру іншим особам. З огляду на викладене, станом на червень 2025 року ОСОБА_1 не проживав та не проживає у згаданій квартирі, а також не має документів, що підтверджують його право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , з приводу якої Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду. Відтак, з метою повного та всебічного розгляду справи № 755/7783/25 слід з`ясувати кому належить квартира АДРЕСА_1 та з кого слід стягувати заборгованість. Тому, справи № 755/7783/25 та № 755/8059/24 мають матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в справі № 755/8059/24, будуть мати преюдиційне значення для справи № 755/7783/25. До вирішення справи № 755/8059/24 відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості щодо квартири АДРЕСА_1 .

24.06.2025 року (вх.№36424) від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що відповідач як зареєстрована особа є споживачем послуг за вищевказаною адресою, своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, теплову енергію в результаті чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 , належить до кола споживачів послуг, наданих позивачем й зобов`язаний сплатити нараховану заборгованість. Клопотання про зупинення розгляду справи, яке ставить під сумнів участь відповідача у зобов`язанні, не підтверджений жодними доказами, не наведено жодного нормативного акту, який би вказував на неналежність до виконання зобов`язання по оплаті спожитих послуг зареєстрованих осіб. Отже, враховуючи вищевикладене, нарахування заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, послуги з постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води у справі №755/7783/25 здійснювалось відповідно до чинного законодавства України та підлягає повній оплаті.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд, вивчивши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до положень п. 6 ч.1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи і у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинена.

Під неможливістю розгляду цивільної справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Як убачається з наявних у справі доказів та відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа №755/8059/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Беленісової Оксани Іванівни про визнання недійсним заповіту.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 15 травня 2025 року призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Беленісової Оксани Іванівни про визнання недійсним заповіту, судову почеркознавчу експертизу.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

За нормою частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.4 та ч.5 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 (провадження №61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Чубенко С.В. про зупинення провадження у цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду цивільної справи №755/8059/24, від якої залежить вирішення цієї справи, оскільки судове рішення безпосередньо може вплинути на розгляд даного спору по суті: встановити коло осіб, яким належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 та відповідно встановити коло осіб, на яких покладається відповідальність з оплати житлово-комунальних послуг. Тому, справи № 755/7783/25 та № 755/8059/24 мають матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені у справі № 755/8059/24, будуть мати преюдиційне значення для справи № 755/7783/25.

Відповідно до положень ч.4 та ч.5 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене та керуючись п. 6 ч.1 ст. 251, ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача - адвоката Чубенко С.В. про зупинення провадження у цивільній справі - задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення цієї справи, за результатами розгляду цивільної справи №755/8059/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Беленісової Оксани Іванівни про визнання недійсним заповіту.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: