Решение № 136459074, 12.05.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/3004/25

Провадження № 2/615/128/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/3004/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

09 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 22258327 від 13 червня 2024 року у розмірі 17 610,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 22258327, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 3 000,00 грн, зі сплатою відсотків у розмірі 3,65 % річних та з кінцеим терміном повернення 12 червня 2026 року. Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у вказаному розмірі.

У порушення умов кредитного договору № 22258327 від 13 червня 2024 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого має заборгованість в розмірі 17 610,00 грн, а саме: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 310,00 грн - заборгованість за відсотками.

10 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір № 10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до боржників.

Згідно реєстру боржників до договору № 10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги від 10 листопада 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 22258327.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, у якому позов підтримав та просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2026 року визнано обов`язковою явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у судове засідання, яке призначено на 10 березня 2026 року.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 24 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію: - ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно: прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; - інформацію про операцію по карті № НОМЕР_1 щодо зарахування на неї кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн, які 13 червня 2024 року були на неї перераховані ТОВ «ПрофітГід» (код ЄДРПОУ 39932827), а саме: зазначити призначення платежу по вказаній операції; - докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн, які 13 червня 2024 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписку за номером картки НОМЕР_1 за період з 13 червня 2024 року по 18 червня 2024 року; - інформацію, чи відкривалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки НОМЕР_1 ; - інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_1 за період з 13 червня 2024 року по 18 червня 2024 року; - інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 22258327 (надалі кредитний договір (а.с. 7-17).

Відповідно до розділу 2 кредитного договору, відповідачу наданий кредит у розмірі 3 000,00 грн.

Строк користування кредитними коштами складає 730 (днів), який починається з 13.06.2024 та закінчується 12.06.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 26.06.2024 (рекомендована дата платежу).

Поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 12.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі - 3.65 % відсотків річних ( Денна процентна ставка - 0.01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (Денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно розділу 3 кредитного договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через Веб-сайт Товариства.

Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (смс-повідомленням) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). На Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, що й визначає дату та час укладення Договору.

Згідно п.п. 3.2.1.1. кредитного договору, Позичальник зобов`язується повернути Товариству Кредит та проценти за користування кредитом згідно умов цього Договору (Графіку розрахунків (платежів)), або достроково відповідно до порядку, визначеного цим Договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по Кредиту, встановленої п. 2.5. цього Договору.

Відповідно до п.п. 3.2.2.2.1. - 3.2.2.2.4. кредитного договору у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення Позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо Кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за Кредитом - направити Вимогу про дострокове погашення Заборгованості.

Позичальник зобов`язаний виконати Вимогу Товариства, щодо повернення Кредиту, у тому

числі належних до сплати процентів та інших платежів, у тому числі строк сплати яких не настав, відповідно до умов цього Договору не пізніше дня наступного за днем одержання такої Вимоги Кредитора.

Сторони узгодили, взаємно підтверджують та домовились, що строк повернення всієї суми

заборгованості за Кредитом, у тому числі плати за користування Кредитом та інших обов`язкових

платежів, у тому числі строк сплати яких не настав, які містяться у Вимозі Кредитора, направленої

Позичальнику, відповідно до вимог розділу 8 цього Договору, є домовленістю Сторін, щодо зміни

строку повернення Кредиту в сторону його зменшення, яка відповідно, не є зміною в односторонньому порядку умов цього Договору.

Одночасно з цим Сторони домовились, що Вимога Кредитора про дострокове погашення Заборгованості надсилається засобами ІКС та шляхом направлення на вказану у Заяві на отримання кредиту адресу електронної пошти Позичальника та вважається врученою у день її надіслання Кредитором.

У розділі 10 кредитного договору зазначено інформацію про ОСОБА_1 , а саме: адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; банківський рахунок: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно листа Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 08 квітня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ) була емітована фізична платіжна картка № НОМЕР_4 , на яку 13 червня 2024 року зараховано платіж у сумі 3 000,00 грн, о також підтверджується випискою про рух коштів по картці від 07 квітня 2026 року (а.с. 244-247).

23 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію № 1/22258327, за умовами якого пролонговано дисконтний період користування коштами до 07 липня 2024 року, у зв`язку з чим викладено графік розрахунків в новій редакції (а.с. 35 зворот - 36).

05 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію № 2/22258327, за умовами якого пролонговано дисконтний період користування коштами до 15 липня 2024 року, у зв`язку з чим викладено графік розрахунків в новій редакції (а.с. 52 зворот - 53).

14 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію № 3/22258327, за умовами якого пролонговано дисконтний період користування коштами до 21 липня 2024 року, у зв`язку з чим викладено графік розрахунків в новій редакції (а.с. 69 зворот - 70).

21 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про пролонгацію № 4/22258327, за умовами якого пролонговано дисконтний період користування коштами до 04 серпня 2024 року, у зв`язку з чим викладено графік розрахунків в новій редакції (а.с. 86 зворот - 87).

10 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір № 10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до боржників (а.с. 133-137).

Згідно реєстру боржників до договору № 10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги від 10 листопада 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 22258327 (а.с. 145-146).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22258327 від 13 червня 2024 року, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 17 610,00 грн, а саме: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 610,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 132).

21 листопада 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) вимогу про дострокове погашення заборгованості, у якій зазначено, що розмір заборгованості складає 17 610,00 грн, а саме: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 610,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 124-125).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про споживчий кредит № 22258327 від 13 червня 2024 року містять основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору про споживчий кредит № 22258327 від 13 червня 2024 року.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України, передбачено якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22258327 від 13 червня 2024 року, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 17 610,00 грн, а саме: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 610,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 132).

21 листопада 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) вимогу про дострокове погашення заборгованості, у якій зазначено, що розмір заборгованості складає 17 610,00 грн, а саме: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 610,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 124-125).

З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконувала, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до боржника ОСОБА_1 за договором № 22258327 від 13 червня 2024 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне повне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 422,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 0584920027 від 04 грудня 2025 року (а.с. 6).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 422,40.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с. 151-153); заявка на надання юридичної допомоги № 157 від 11 листопада 2025 року, згідно якої вартість юридичних послуг по супроводу примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 22258327 складає 9 000,00 грн (а.с. 156), що також підтверджується стягом з акта № 22 про надання юридичної допомоги від 24 листопада 2025 року (а.с. 156 зворот).

Відповідач будь-яких клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу або незгоди з розміром таких витрат не надав.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ «ФК Єврокредит» до відшкодування витрат на надання йому професійної правничої допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

Приймаючи до уваги, що позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 22258327 від 13 червня 2024 року у розмірі 17 610 (сімнадцять тисяч шістсот десять) грн 00 коп, з яких: 3 000 (три тисяч) 00 коп тіло кредиту; 14 610 (чотирнадцять тисяч шістсот десять) грн 00 коп заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: м. київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12 травня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов