Постановление суда № 136458473, 12.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/6591/26

Провадження № 1-кс/201/1801/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , щодо бездіяльності посадових осіб ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР,

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 08.05.2026 надійшла скарга ОСОБА_3 , щодо бездіяльності посадових осіб ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР.

У поданій скарзі заявник зазначає, що 04.05.2026 вона подала заяву про вчинення нових кримінальних правопорушень до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

07.05.2026 вона була у ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та просила щоб їй надали витяг з ЄРДР, однак дізналася, що її заява зареєстрована за ЖЕО № 16047, СЕД С-11330, та не внесена до ЄРДР.

У поданій скарзі заявник просила зобов`язати уповноважену особу ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості за її заявою від 04.05.2026 до ЄРДР, через 24 години з моменту внесення відомостей надити заявнику витяг з ЄРДР.

У судовому засіданні заявник просила скаргу задовольнити.

Представник ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Головуючий оголошує, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.

З матеріалів скарги встановлено, що 04.05.2026 ОСОБА_3 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

У встановлений законом строк відомості до ЄРДР внесені не були, витяг з ЄРДР їй не було надано.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Встановлено, що у поданій заяві заявником наведено обставини, які ґрунтуються переважно на власних припущеннях, суб`єктивному сприйнятті побутових ситуацій та емоційно-оцінювальних твердженнях, без наведення будь-яких об`єктивних даних, що могли б свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення. Зокрема, заявник стверджує, що власники сусідньої квартири нібито «спеціально зробили ремонт з посиленою шумопровідністю підлоги», «умисно роками заселяють виключно неадекватних правопорушників і садистів», а квартиру «навмисно перетворено у звірячу катівню для сусідів». Також у заяві містяться твердження про нібито «катування криками», «завдання ударів палкою через стелю по ногах», та інші подібні обставини. Разом із тим жодних фактичних даних, які б об`єктивно підтверджували викладене, заявником не надано. У зверненні відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних подій, зокрема висновки медичних установ щодо отримання тілесних ушкоджень, аудіо- чи відеозаписи, показання свідків, результати експертиз, акти обстеження рівня шуму чи інше.

Крім того, заявником зазначено про заподіяння їй фізичної, моральної та матеріальної шкоди на значні суми, однак такі твердження не підтверджені жодними документами чи розрахунками. Зокрема, відсутні будь-які відомості щодо характеру та обсягу тілесних ушкоджень, документальне підтвердження витрат на лікування, придбання ліків, проведення шумоізоляції чи інші документи, які б свідчили про реальне настання шкоди та причинний зв`язок між нею і діями осіб зазначених у заяві про вчинення злочину. Саме по собі посилання заявника на моральні переживання, конфліктні відносини із сусідами та власне трактування поведінки інших осіб не може вважатися достатньою підставою для висновку про наявність складу кримінального правопорушення, викладені у заяві про вчинення злочину обставини фактично зводяться до опису тривалого побутового конфлікту між сусідами та суб`єктивного сприйняття заявником шуму й поведінки мешканців будинку.

Таким чином, у заяві відсутні конкретні відомості про подію кримінального правопорушення, його об`єктивну сторону, спосіб, час, місце вчинення, а також інші обставини, які підлягають доказуванню відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Доводів, наведених у поданій нею заяві про вчинення кримінального правопорушення та скарзі, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження стосовно вказаних осіб, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не може слугувати механізмом для безпідставного переслідування невизначеного кола осіб лише з огляду на суб`єктивні припущення заявника про вчинення ним протиправних дій.

Оскільки доводи заявника про бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , щодо бездіяльності посадових осіб ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1