Постановление суда № 136456531, 24.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5887/26-Е

Провадження № 2/522/7040/26

УХВАЛА

24 квітня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Споживчого товариства «Будова-Море», Колективного підприємства «Будова», Приватного підприємства «Дофін» про визнання права власності на об`єкти інвестування, а саме: майнові права на об`єкт інвестування: квартиру, за місцем розташування будинку: АДРЕСА_1 , будівельний номер квартири АДРЕСА_2 , загальна площа 106,5 кв.м., кількість кімнат 3 (три), згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/257 від 20 листопада 2018 р.; машиномісце, будівельний номер 2/124, позначка -7,700, за адресою: АДРЕСА_3 , згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №2/124/М від 10 липня 2019 р.; машиномісце, будівельний номер 2/125, позначка - 7,700, за адресою АДРЕСА_3 , згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №2/125/М від 10 липня 2019 р.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить заборонити Споживчому товариству «Будова-Море» (ЄДРПОУ 42112146), Колективному підприємству «Будова» (ЄДРПОУ 22484783), Приватному підприємству «Дофін» (ЄДРПОУ 32165495) в будь-який спосіб розпоряджатися, відчужувати будь-яким іншим способом (особам), вчиняти будь-які дії щодо майнових прав об`єктів будівництва (інвестування): квартири за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер квартири АДРЕСА_4 ; машиномісця, будівельний номер НОМЕР_1 , позначка - НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_3 об`єкту незавершеного будівництва (реєстраційний номер 2922109351100) за місцезнаходженням: АДРЕСА_3 . Заява зокрема мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірних об`єктів нерухомості на користь третіх осіб, що утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо можливості забезпечення позову, суд враховує наступне.

Частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) виклала висновок про те, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

У ч. 1 ст. 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Положення ст. 150 ЦПК України, в якому передбачено перелік заходів забезпечення позову не передбачає такого виду заходу забезпечення позову як арешт майнових прав, а передбачено лише захід забезпечення позову у вигляді арешту майна (створеного, існуючого, завершеного). Тому, з огляду на зазначене, суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді заборони вчинення певних дій є належним заходом забезпечення позову у даному випадку.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спору є майнові права на об`єкти інвестування, а саме: квартиру, за місцем розташування будинку: АДРЕСА_1 , будівельний номер квартири АДРЕСА_2 , загальна площа 106,5 кв.м., кількість кімнат 3 (три), згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/257 від 20 листопада 2018 р.; машиномісце, будівельний номер 2/124, позначка -7,700, за адресою: АДРЕСА_3 , згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №2/124/М від 10 липня 2019 р.; машиномісце, будівельний номер 2/125, позначка - 7,700, за адресою: АДРЕСА_3 , згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві №2/125/М від 10 липня 2019 р.

Вимога про заборону відповідачам розпоряджатися, відчужувати, вчиняти будь-які дії щодо майнових прав будь-яким іншим особам, є пов`язаною з предметом спору та співмірною до позовних вимог, а невжиття таких заходів забезпечення позову в даному випадку створює реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Враховуючи те, що заявлений захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний із заявленими позовними вимогами, існують підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд вважає можливим забезпечити позов, шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154,157,259-261,353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Споживчому товариству «Будова-Море» (ЄДРПОУ 42112146), Колективному підприємству «Будова» (ЄДРПОУ 22484783), Приватному підприємству «Дофін» (ЄДРПОУ 32165495) в будь-який спосіб розпоряджатися, відчужувати будь-яким іншим способом (особам), вчиняти будь-які дії щодо майнових прав об`єктів будівництва (інвестування), а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер квартири АДРЕСА_4 ; машиномісця, будівельний номер НОМЕР_1 , позначка - НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_3 об`єкту незавершеного будівництва (реєстраційний номер 2922109351100) за місцезнаходженням: м. Одеса, Гагарінське плато, 4.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: