Постановление суда № 136455075, 11.05.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1932/26

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяву представника позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк», адвоката Лавріва Віталія Павловича, про забезпечення позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором №4389323-023 від 06.12.2024, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість, що становить 580 350, 42 грн.

Одночасно з позовною заявою представник позивача Лаврів В.П.подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд в якості забезпечення позову накласти "арешт, заборонити відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо майна", належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680200:05:001:0085, площею 0, 02 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р., с/рада Агрономічна; земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680500:06:002:0257, площею: 0, 06 га, для індивідуального садівництва, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р., с/рада Бохоницька; земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680500:06:002:0110, площею 0, 17 га, для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680500:06:002:0109, площею 0, 16 га, для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 46,30, житлова площа (кв.м): 32,10; квартиру, загальна площа (кв.м): 76.4, житлова площа (кв.м): 39.6, в тому числі самочинно переобладнані приміщення № 1 площею 18.8 кв.м., № 5 площею 4.9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; нежиле приміщення, комора на VІІ поверсі 6 під`їзду, за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа (кв.м): 3.9.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву, дослідивши матеріали справи, враховуючи її обґрунтування, приходить до наступного висновку.

Так, згідно доданої до заяви про забезпечення позову Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.04.2026, за відповідачем на праві власності дійсно зареєстровано вказане в заяві нерухоме майно.

Згідно позовної заяви та клопотання про забезпечення позову, між сторонами дійсно існує спір щодо невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, тому у позивача існують обґрунтовані побоювання, що відповідач може відчужити спірне майно, яке зареєстроване за ним.

Суд звертає увагу, що арешт нерухомого майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тобто арешт майна за правовою сутністю обмежує право власника розпоряджатися спірним майном.

Заборона відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо майна є самостійними способами забезпечення позову та не залежать від накладення арешту на майно.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21, Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22 (провадження № 61-18041св23)).

Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Тому, враховуючи характер спірних правовідносин, обставини, викладені в позовній заяві та клопотанні про забезпечення позову, а також долучені до них документи, подану заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, а саме, забезпечити позов шляхом накладення арешту на зазначені в поданому клопотанні, земельні ділянки: кадастровий номер: 0520680500:06:002:0257, кадастровий номер: 0520680500:06:002:0110, номер: 0520680500:06:002:0109.

Так, зазначене майно не є житлом та не призначено для його будівництва та обслуговування, при цьому, орієнтовна вартість зазначених земельних ділянок з відкритих джерел інформації відповідає ціні позову, в той час як спірмірність заявлених позивачем вимог, якими позивач просить накласти арешт та заборону вчинення реєстраційних дій щодо 6 об`єктів нерухомого майна, в тому числі, житла, ним не обгрунтована взагалі та його вартість позивачем не встановлювалась. Тому вжиття заходів забезпечення позову в обсязі, про який просить позивач, є безпідставним та необгрунтованим, та явно не відповідає співмірності заявлених позовних вимог на суму 580 350, 42 грн.

Судом, враховано, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди власнику майна, оскільки заходи мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме, накласти арешт на:

земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680500:06:002:0257, площею: 0, 06 га, для індивідуального садівництва, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р., с/рада Бохоницька;

земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680500:06:002:0110, площею 0, 17 га, для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку, кадастровий номер: 0520680500:06:002:0109, площею 0, 16 га, для ведення особистого селянського господарства, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

які належать на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

В задоволенні іншої частини вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали для відома та виконання направити всім учасникам справи та відповідним державним органам.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя: