Решение № 136454022, 05.05.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №568/19/26

Провадження №2/568/245/26

05 травня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернувся через систему «Електронний суд» до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 6.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7635826 на суму 23500,00 грн. Для отримання кредиту Відповідач перейшла на офіційний веб-сайт rредитодавця та ознайомилася з правилами надання коштів у кредит, розміщеними у відкритому доступі за посиланням: https://creditplus.ua.

На виконання умов кредитного договору 29.04.2024 ТОВ «Авентус Україна» ініційовано переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Пейтек» на платіжну картку № НОМЕР_2 відповідача.

Кредитодавець належним чином виконав свій обов`язок та надав позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору.

23 жовтня 2024 року ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу №23.10/24-Ф відступило на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» право вимоги за кредитним договором до відповідача.

16 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на підставі договору факторингу №16/05/25-Е відступило на користь ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги за кредитним договором до відповідача.

Відповідач не виконала належним чином своїх зобов`язань, в результаті чого виникла заборгованість за договором в розмірі 90348,26 грн, яка складається заборгованості по тілу кредиту - в розмірі 22776,20 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 55822,06 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 11750,00 грн.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій спрямованих на повернення вказаних грошових коштів, з метою захисту порушеного права й охоронюваних законом інтересів, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 78598,26 грн., 2662,40 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін в судове засідання. Також задоволено клопотання представника позивача щодо витребування доказів, а саме витребувано з АТ «А-банк» інформацію про випуск банківської карти на ім`я ОСОБА_1 та інформацію щодо зарахування коштів в сумі 23500,00 гривень та банківську картку № НОМЕР_2, та виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 29.02.2024 по 29.02.2025 року.

В зв`язку з невиконанням АТ «А-банк» ухвали суду в частині надання витребовуваної інформації та неповідомлення про неможливість подати докази, ухвалою суду від 02 квітня 2026 року до АТ «А-банк» застосовано заходи процесуального примусу у виді штрафу.

10 квітня 2026 року АТ «А-Банк» надано витребувану судом інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, повістку про виклик в судове засідання відповідачу направлено рекомендованими листами, проте, відповідно до довідок відділення поштового зв`язку вищевказані документи не вручені та повернуті на адресу суду, оскільки «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому, за згодою позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 29 лютого 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7635826 про надання споживчого кредиту, який відповідачка підписала у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А3802». (а.с.7-15)

Відповідно до п.1.1 договору про надання споживчого кредиту, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/ мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому договором та/або законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus». При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ мобільного застосунку «CreditPlus».

Відповідно до п.1.2 договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Авентус Україна» надає споживачу у гривні на умовах встановлених цим договором, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти та сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, визначені договором. Сума кредиту складає 23500,00 грн (п.1.3 Договору)

Відповідно до п.1.4 договору про надання споживчого кредиту встановлено, що строк кредиту становить 360 дні з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором.

Пунктом 1.5 договору про надання споживчого кредиту встановлено, що тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,44% в день та застосовується, якщо споживач до 30.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 47541,10 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 12269,64% річних Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 209620,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 197212,00 грн. (п.п.1.9, 1.10 Договору).

Відповідно до пункту 9.2 Договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4. договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

У пункті 9.8 кредитного договору зазначено, що підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Датою надання кредиту є 29.02.2024 або 01.03.2024. (п.п.2.2 договору).

Підписанням електронним підписом Договору про надання споживчого кредиту, Додатків до договору, Паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому надана інформація, передбачена чинним законодавством.

Таблицею обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит визначено порядок повернення кредиту, зокрема кількість платежів, розмір платежів та їх періодичність. Таблицю підписано відповідачем електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «А3802». (а.с.15 зворот -16)

29 лютого 2024 року відповідач також ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, який містить ті ж самі умови по отриманню кредиту, що і договір №7635826 про надання споживчого кредиту та який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «PD9932». (а.с.21-23)

ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про успішне перерахування 29.02.2024 року о 12:27 на платіжну карту № НОМЕР_2 коштів у сумі 23500,00 грн. (а.с.19-20)

У відповіді АТ «А-Банк», наданої на виконання ухвали суду від 19 січня 2026 про витребування доказів, зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в установі АТ «Акцент Банк», емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , на яку були 29.01.2024 перераховані кошти на суму 23500,00 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_4 . (а.с.55, 56-70)

23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №23.10./24-Ф, згідно з умовами якого, відповідно до підписаного 23 жовтня 2024 року акту приймання-передачі реєстру боржників та самого реєстру боржників від 23 жовтня 2024 року, ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» прийняло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7635826 від 29 лютого 2024 року на суму розмірі 90348,26 грн, з яких: 22776,20 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 55822,06 грн сума заборгованості за відсотками; 11750,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Згідно з платіжною інструкцією від 30 жовтня 2025 року №166 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» здійснило плату ТОВ «Авентус Україна» за відступлення права вимоги згідно реєстру права вимоги №1 від 23 жовтня 2024 року та договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року в сумі 3 217 772,00 грн.

16 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №16/05/25-Е, згідно з умовами якого, відповідно до підписаного 16 травня 2025 року акту приймання-передачі реєстру боржників та самого реєстру боржників від 16 травня 2025 року, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7635826 від 29 лютого 2024 року на суму розмірі 90348,26 грн, з яких: 22776,20 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 55822,06 грн сума заборгованості за відсотками; 11750,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідно до платіжних інструкцій від 27 листопада 2025 року № 459, 460 від 27 листопада 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснило часткову плату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за відступлення права вимоги за договором відступлення прав вимоги від 16 травня 2025 року № 16/05/25-Е в сумі 222 524,57 грн та 300 000,00 грн; 28 січня 2025 року в сумі 310 923,01 грн.

З розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Авентус Україна», вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №7635826 від 29 лютого 2024 року становить 90348,26 грн, з яких: 22776,20 грн сума заборгованості за тілом кредиту; заборгованість за процентами за зниженою ставкою 3079,71 грн, заборгованість за процентами за стандартною ставкою 56120,55 грн; заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 11750,00 грн., здійснено платежів на суму 4102,00 грн. Станом на 01 листопада 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена. (а.с.24-28)

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024, наданою позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 01.11.2025 становить 90348,26 грн та складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту ( тілом кредиту) - 22776,20 грн; простроченої заборгованості за процентами - 55822,06 грн; штрафи і санкції - 11750,00 грн ( а.с.29).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну, припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-електронних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах ( частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах ( частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір ( пункт 12 частини першої статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Для встановлення дійсних фактичних обставин справи сторони мають надати до суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які підлягають оцінці судом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини перша, третя статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 79 ЦПК України докази мають бути достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію електронного договору №7635826 від 29.02.2024, який укладено за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця шляхом ідентифікації позичальника із зазначенням ним своїх персональних анкетних даних, а також номерів телефонів: НОМЕР_5 , Email:SOFKADUBYNETSKA@GMAIL.COM, контактні дані третьої особи та використання останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А3802», що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується інформацією ТОВ «Авентус Україна» №12102/24-Е від 27.11.2024 та інформацією ТОВ «Пейтек» №20241113-1/1 від 13.11.2024, відповідно до яких 29.02.2024 о 12:27:33 ОСОБА_1 було успішно перераховано кошти 23500,00 грн за договором №7635826 на карту, маска картки № НОМЕР_2 ..

Належність ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_4 підтверджено інформацією АТ «Акцент Банк» №23108/47-260403/417-БТ від 07.04.2026, яку суд отримав на виконання вимог ухвали суду від 19 січня 2026 року.

З отриманої судом виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_6 (картка № НОМЕР_2 ) за період з 29.02.2024 по 01.03.2025 вбачається, що 29.02.2024 зараховано кошти в сумі 23500,00 грн.

Суд враховує, що відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.

Згідно з п.п. 14 п. 3 розділу І Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року за №75 ( далі -Положення), первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Відповідно до п. 59 розділу IV Положення регістром аналітичного та синтетичного обліку, зокрема, є клієнтські рахунки та виписки з них, які банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях.

За правилом п. 60 розділу IV цього Положення клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Відповідно до п.п. 62, 63 розділу IV Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій та може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Отже, виписка про рух коштів по рахунку НОМЕР_6 (картка № НОМЕР_2 ) за період з 29.02.2024 по 01.03.2025, яка наявна в матеріалах справи, може підтверджувати видачу ОСОБА_1 кредитних коштів за укладеним кредитним договором №7635826 від 29.02.2024, а також підтверджувати розмір заборгованості.

Про те, що виписка по банківському рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами, Верховний Суд зазначав у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618 св 19; від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, провадження № 61-3689 св 21.

Таким чином, оцінені судом докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» свого обов`язку за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024 щодо надання відповідачу кредитних коштів в сумі 23500,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку останнього.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався та не надав жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» позивач надав: копію договору факторингу №23.10/24-Ф від 23.10.2024; копію акту прийому - передачі реєстру боржників від 23.10.2024 до договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024; копію платіжної інструкції №166 від 30.10.2024 про оплату за відступлення прав вимоги та копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024 на суму заборгованості 90348,26 грн, з яких: 22776,20 грн - заборгованість за основним боргом, 55822 грн- заборгованість за відсотками, 11750,00 грн - заборгованість за пенею, штрафами.

На підтвердження факту переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» позивач надав: копію договору факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025; копію акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025, складеного 16 травня 2025 року; копії платіжних інструкцій: №460 від 27.11.2025, № 459 від 27.11.2025, №465 від 28.11.2025 про оплату за відступлення права вимоги; копію витягу з реєстру боржників №16/05/25-Е від 16.05.2025, відповідно до якого останнє відступило право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025, зокрема, і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024 на суму заборгованості 90348,26 грн, з яких: 22776,20 грн - заборгованість за основним боргом, 55822 грн- заборгованість за відсотками, 11750,00 грн - заборгованість за пенею, штрафами.

Доказів того, що договори факторингу оскаржувалися у судовому порядку або визнавалися судом недійними, у матеріалах справи відсутні.

Отже, укладені договори факторингу з урахуванням додаткових угод до них, які підтверджують перехід права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та договір факторингу, який підтверджує право переходу грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс», є дійсними.

До позовної заяви позивачем додано виписку з особового рахунку за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 01.11.2025 становить 90348,26 грн. та складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту (тілом кредиту) - 22776,20 грн; простроченої заборгованості за процентами - 55822,06 грн, штрафи і санкції - 11750,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наведеного позивачем у мотивувальній частині позовної заяви, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви складає 90348,26 грн. та складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту (тілом кредиту) - 22776,20 грн; простроченої заборгованості за процентами - 55822,06 грн, штрафи і санкції - 11750,00 грн.

Натомість позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024 у розмірі 78598,26 грн без зазначення складової суми боргу. Тіло кредиту- 22776,20 грн та несплачені відсотки - 55822,06 грн становлять суму 78598,26 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 22776,20 грн підлягають задоволенню, оскільки доказів повернення відповідачем тіла кредиту у вказаному розмірі матеріали справи не містять.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 55822,06 грн, суд виходить з такого.

22 листопада 2023 року прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування». Зокрема, статтю 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Наведені обмеження мають імперативний характер і поширюються на всі договори про споживчий кредит, за якими нарахування процентів здійснювалося після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, незалежно від дати укладення таких договорів.

Як вбачається з інформації за укладеним договором №7635826 від 29.02.2024 (розрахунку заборгованості) позичальника ОСОБА_1 ТОВ «Авентус Україна» загальна сума заборгованості станом на 22.10.2024 складає 90348,26 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 22776,20 грн; сума заборгованості за нарахованими процентами за зниженою ставкою 0.44 % за день становить 3079,71 за період з 29.02.2024 по 29.03.2024 та за стандартною процентною ставкою 2,20% за період з 31.03.2024 по 20.07.2024 становить 56120,55 грн (тобто в межах строку кредитування); сума заборгованості за пенею і штрафами - 11750,00 грн. .

Оскільки, кредитний договір укладено 29.02.2024, строк кредитування 360 днів до 23.02.2025, а отже розмір процентної ставки, що визначена договором 0,44 % на день протягом пільгового строку кредитування (30 днів, до 30.03.2024) та процентної ставки 2,20% на день протягом частини поточного періоду з 31.03.2024 по 22.04.2024 відповідає вищевказаним положенням Закону.

Розмір денної процентної ставки протягом іншої частини поточного періоду і розмірі 2,2 % з 23.04.2024 до 20.07.2024 суперечить зазначеним положенням Закону (п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування») та повинен становити - не більше 1,5%.

Тому, з урахуванням положень ч.5 ст. 8 та п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки 55822,06 грн процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в розмірі 46365,50 гривень згідно з наступним розрахунком: за період з 29.02.2024 по 29.03.2024 в розмірі 3102,00 гривень (23500,00 грн х 0,44 % х 30 днів); за період з 31.03.2024 по 22.04.2024 року в розмірі 11891,00 гривень (23500,00 х 2,2% х 23 дні), за період з 23.04.2024 по 20.07.2024 в розмірі 31372,50 гривень (23500,00 х 1,5% х 89 днів), з урахуванням сплачених відповідачкою 2378,20 грн в рахунок погашення боргу за сплатою відсотків.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з вказаного кредитного договору та договорів факторингу, суд вважає правильним, в межах заявлених позовних вимог, задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024 у загальному розмірі 66763,50 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 22776,20 грн; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 43987,30 грн.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Оскільки, позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2261,51 грн. (66763,50 грн. х 2662,40 грн. /78598,26 грн.).

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн. суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правової (правничої) допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, Додаткову Угоду №25771172239 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, Акт прийому-передачі еаданих послуг від 01.11.2025 року.

Із Акту прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 року вбачається, що АБ «Соломко та партнери» на виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025надав послуги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024 року боржником у якому є ОСОБА_1 на загальну суму 7000,00 грн.

Таким чином, суд під час вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оцінивши обґрунтованість пред`явлених вимог, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення цієї вимоги з огляду на наступне.

Згідно п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22). Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Враховуючи на відсутність клопотання відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, заперечення представника відповідача, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ ФК «Ейс» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №7635826 від 29.02.2024 року в розмірі 66763 (шістдесят шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 50 копійок, яка складається з заборгованості за основним боргом в розмірі 22776 (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 20 копійок та заборгованості за відсотками в розмірі 43987 (сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2261 (дві тисячі двісті шістдесят одну) гривню 51 копійок сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м.Київ вул.Харківське шоссе, 19 офіс 2005, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 08.05.2026 року.

Суддя В.О. Троцюк