Решение № 136453486, 11.05.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/211/26

Провадження № 2/533/262/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11 травня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Остахова В.П.,

представника третьої особи - Нестеренка О.В. (на умовах самопредставництва)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Козельщинської селищної ради як орган опіки і піклування, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,

УСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Остахов Володимир Павлович звернувся від імені та в інтересах позивачки до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, у якій просив суд:

- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований в Козельщинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 57. Після розірвання шлюбу залишити прізвище - ОСОБА_2 ;

- визначити місце проживання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення розову і до досягнення дитиною повноліття.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 16 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 15 квітня 2026 року (а.с. 31-33).

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи (як орган опіки та піклування) - виконавчий комітет Козельщинської селищної ради та зобов`язано його скласти письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини та обох батьків (позивача та відповідача) та подати його до суду до 15 квітня 2026 року.

17.03.2026 від представника заявниці надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку (а.с.36-38), яку протокольною ухвалою від 15.04.2026 задоволено.

15.04.2026 від третьої особи надійшла заява про відкладення розгляд у справи, у зв`язку з неможливістю вчасно надати висновок органу опіки та піклування (а.с. 47), до якої було додано зібрані документи для підготовки висновку щодо розв`язання спору (а.с. 52-57).

15.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення, щодо неможливості вчасно надати висновок щодо розв`язання спору (а.с.59-60).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 15.04.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено судовий розгляд на 11.05.2026. Цією ж ухвалою суду визначено резервну дату судового засідання - 25.05.2026 (а.с. 74-75).

Також, цією ж ухвалою суду суд дозволив позивачці та/або її представнику надати письмові пояснення у справі щодо підстав для позову у частині вимог про визначення місця проживання дитини.

29.04.2026 представником позивачки через підсистему «Електронний суд» подано письмові пояснення (а.с. 95), до яких надано повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 23.04.2026 (№ витягу 00057916004) (а.с.98-99).

08.05.2026 від третьої особи надійшов висновок щодо розв`язання спору (а.с. 103-105).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник Остахов В.П. у судовому засіданні позовні вимоги, заявлені у позові, підтримали, та просили їх задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 93-94, а.с.78), відзив на позовну заяву, заяв та клопотань до суду не надав.

Представник виконавчого комітету Козельщинської селищної ради у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 11.05.2026 року вирішено проводити заочний розгляд справи.

Справу розглянуто по суті 11.05.2026 у присутності позивачки, представника позивачки та представника органу опіки та піклування.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-10, 95-96)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2022 між позивачкою ОСОБА_8 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який вони зареєстрували в Козельщинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Після укладення шлюбу позивачка взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась донька - ОСОБА_5 .

Шлюбні відносини між сторонами припинили своє існування. З грудня 2025 року позивачка та відповідач не проживають однією сім`єю як чоловік та жінка, спільне проживання та ведення між ними спільного господарства припинені. На переконання позивачки, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Після припинення фактичних шлюбних відносин донька проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач проживає окремо.

У зв`язку з припиненням шлюбних відносин, самостійним утриманням дитини та несплатою відповідачем коштів на потреби доньки позивачка вимушена звернутись до суду з позовом.

Щодо розірвання шлюбу позивачка зазначала, що спільне життя у позивачки з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Між ними виникали суперечки, кожний із них має різні погляди на сімейне життя. Кожен зі сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникали в їхній сім`ї, він не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ними та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Після фактичного припинення шлюбних відносин відповідач застосовує психологічне насильство до позивачки: погрожує розправою, телефонує постійно в нетверезому стані, лає її нецензурними словами, пригнічує постійно її та доньку. Як наслідок, фактичні шлюбні відносини між ними припинили своє існування. Позивачка вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе, суперечитиме їхнім інтересам. Надання часу на примирення є недоцільним.

Щодо вимоги про визначення місця проживання дитини позивачка вважає, що місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_6 повинно бути визначено зі нею, оскільки саме нею створюються найбільш сприятливі умови для розвитку дитини. Вона вже зараз самостійно вирішує абсолютно всі питання, пов`язанні з розвитком дитини як фізичним, так і духовним, особисто забезпечую її усім необхідним.

Позивачка має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися її вихованням, чого відповідач забезпечити не в змозі. Разом з тим, позивачка не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача з донькою і готова зі свого боку всіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування батька.

Протягом всього часу з моменту народження донька дуже прив`язана до матері, між ними сформувався стійкий пихо-емоційний зв`язок, їй комфортно проживати зі матір`ю.

Проживання доньки разом з матір`ю повністю і цілком відповідає саме інтересам дитини.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини, позивачка зазначала, що приймаючи до уваги інтереси дитини, яка потребує матеріального забезпечення, її вік, матеріальне становище відповідача, проживання дитини разом з позивачкою, з огляду на обов`язок утримувати дітей, позивачка вважає за необхідне визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання дитини, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

У письмових поясненнях представник позивачки зазначив, що причиною звернення позивачки до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини став протиправний вплив відповідача. Відповідач постійно погрожує позивачці тим, що відбере дитину в позивачки і вона нічого не зможе зробити, адже місце проживання дитини не визначено, а він є батьком. Він постійно зазначає, що не буде давати будь-яких згод на реєстрацію місця проживання дитини, влаштування в садочок, школу і тому подібне, поки позивачка не прийде до нього домовлятись.

При нормативному обґрунтуванні позовних вимог позивачка та її представник посилалися на статтю 51 Конституції України, статті 19, 79, 110, 112, 141, 161, 180, 181, 183, 184 Сімейного кодексу України, статтю 29 Цивільного кодексу України, статті 27, 28, 175, 215 Цивільного процесуального кодексу України, пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм кодексу про шлюб та сім`ю України», пункт 117 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та висновки Верховного Суду у справі № 175/647/17-ц (постанова від 04 вересня 2019 року), у справі № 358/37/19 (постанова від 22 жовтня 2020 року).

У судовому засіданні позивачка та її представник у судовому засіданні просили суд задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надав, власну позицію щодо предмета спору не висловив.

Позиція третьої особи (103-105).

Виконавчий комітет Козельщинської селищної ради як орган опіки та піклування уважав за доцільне визначити місце проживання дитини - ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник Нестеренко О.В. просив задовольнити позовні вимоги, заявлені позивачкою.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 серпня 2022 року (а.с. 17).

Відповідно до повного повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 23.04.2026 (№ витягу 00057916004) (а.с. 98-99) батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька внесені на підставі заяви про державну реєстрацію народження № 58/20.9-34 від 23.08.2022 та відповідно до ст. 126 СК України.

23 серпня 2022 року між позивачкою ОСОБА_8 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб у Козельщинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що зроблено відповідний актовий запис № 57, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 23 серпня 2022 року серії НОМЕР_2 (а.с. 18).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 02.03.2026 (а.с. 19) місце проживання позивачки ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , до складу її сім`ї входять: мати - ОСОБА_10 та дочка - ОСОБА_5 .

Будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_10 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 03.11.2023 (а.с. 20-22), копією витягу з Державного реєстру речових прав від 03.11.2023 (№ витягу 352990452) (а.с. 23), копією витягу з Державного реєстру речових прав від 03.11.2023 (№ витягу 352991383) (а.с. 24).

Згідно з характеристикою (а.с. 25), виданою 04.03.2026 виконавчим комітетом Козельщинської селищної ради, ОСОБА_1 має середню спеціальну освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 з малолітньою дочкою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і своєю матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_11 домогосподарка, займається вихованням доньки і з матір`ю веде спільне домогосподарство. По місцю проживання ОСОБА_11 характеризується з позитивної сторони, спокійна, доброзичлива, трудолюбива, товариська, відповідальна, уміє відстояти свою точку зору. ОСОБА_11 у спілкуванні з односельцями ввічлива, стримана, вміє висловлювати свою думку і вислухати інших. Схильності до вживання алкоголю або інших наркотичних засобів не має. Хороша мама і добра господиня, за час проживання на території Високовакулівського старостинського округу громадського порядку не порушувала, судимості не має, приводів у поліцію також. Дивних звичок і нахилів не має. Компрометуючою інформацією старостинський округ не володіє.

З висновку оцінки потреб сім`ї від 26.03.2026 вбачається, що сім`я ОСОБА_1 складних життєвих обставин не має (а.с. 52).

У письмових поясненнях від 26.03.2026 (а.с.53), адресованих службі у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради, ОСОБА_1 зазначила, що у зв`язку з розлученням та поданням позову про визначення місця проживання дитини було проведено перевірку житлових умов та виконання батьківських обов`язків, також було проведено бесіду з дитиною, яка підтвердила, що дитину не ображаються, вона добре почувається та має все необхідне для життя та розвитку й має бажання проживати саме з мамою. Причиною подання позову про визначення місця проживання дитини з матір`ю є нестабільна поведінка батька ОСОБА_2 та погрози різного характеру з його сторони, також є підозри вживання ним наркотичних речовин через неадекватну поведінку та діалоги, він не має постійного місця проживання та офіційного чи неофіційного заробітку, наразі він не приймає участі у вихованні дитини та забезпечення її всім необхідним. У зв`язку з чим вона вважає, що буде правильно визначити місце проживання дитини з мамою. ОСОБА_1 зазначила, що надає згоду бачитися з дитиною у зручний для батька час на території проживання дитини. На даний момент ОСОБА_1 не має офіційного заробітку, займається домашнім господарством разом зі своєю мамою ОСОБА_10 , вони виготовляють молочну продукцію та продають її на ринкові. Також на даний час її мама отримує виплати по смерті батька ОСОБА_1 та допомагає їй фінансово. ОСОБА_1 зазначила, що вона не має шкідливих звичок й весь свій час приділяє вихованню та розвитку дитини. На даний час дитина не хоче спілкуватися з батьком й говорити про нього. Як мати вона не впливає на рішення дитини задля хороших відносин між донькою та батьком, пояснює дитині, що батько не може приїхати, оскільки працює. Під час проживання з батьком дитини насильства або скандалів у сім`ї не було, дитина відноситься до батька нейтрально, сам батько не хоче навідувати дитину й йти на контакт з нею. Причиною розлучення зазначала неадекватну поведінку та агресію ОСОБА_2 . Вона намагалась виправити ситуацію розмовами, однак не побачила взаємного бажання зберегти сім`ю.

Згідно з листом служби у справах дітей виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 08.04.2026 «Про надання інформації» (а.с.55) ОСОБА_2 на території Решетилівської громади не зареєстрований. Службою у справах дітей були здійснені телефонні дзвінки за вказаними службою у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради номерами телефону, але на кожен із номерів відповідають жінки, які запевняють, що номера належать їм. Працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Решетилівської міської ради та Центру надання соціальних послуг Решетилівської міської ради був здійснений виїзд 07.04.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки умов проживання ОСОБА_2 та з`ясування його думки щодо предмету позову. Однак двері квартири ніхто не відкрив, а сусід по квартирі відповів, що за даною адресою проживають інші люди. Надати акт обстеження умов проживання ОСОБА_2 немає можливості, так як за вказаною адресою він не проживає. У зв`язку з чим поспілкуватися з ОСОБА_2 та з`ясувати його думку стосовно позову не вдалося. Місце знаходження ОСОБА_2 невідоме.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 07.04.2026 ОСОБА_2 на території Решетилівської територіальної громади не зареєстрований (а.с. 56). З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру (отримано на запис суду 13.03.2026) ОСОБА_2 16.01.2024 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Будь-яку інше місце проживання чи перебування відповідача судом не встановлено.

З акту обстеження умов проживання (а.с..57), затвердженого начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради 26.03.2026, вбачається, що проведеним обстеженням умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що у будинку зроблені відповідні умови для виховання дитини, дитина забезпечена необхідними побутовими речами, велике домашнє господарство, а саме корови, бики, кури, домашні тварини. У будинку для дитини та матері облаштована окрема кімната, дитина має своє власне місце для сну, забезпечена різними іграшками для розвитку та відпочинку, продукти харчування в повному обсязі. У будинку проживають: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . При розмові з дитиною про батька дитина говорить, що він на роботі, на інші питання дитина розповідає про свою улюблену іграшку, що любить їсти та як проводить час.

Відповідно висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Козельщинської селищної ради 21.04.2026 № 63 (а.с. 103-105), з метою забезпечення реалізації прав та законних інтересів дитини орган опіки та піклування виконавчого комітету Козельщинської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У висновку зазначено, що 26.03.2026 Службою у справах дітей виконавчого комітету Козельщинської селищної ради проведено обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за місцем проживання матері з дитиною. Під час обстеження встановлено, що створені належні умови для проживання та розвитку дитини. Питання про визначення місця проживання дитини було розглянуто комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті 20.04.2026… ОСОБА_1 разом з матір`ю ОСОБА_10 займаються веденням особистого домашнього господарства, спеціалізуючись на виробництві та реалізації домашньої молочної продукції. ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони, є ввічливою, добропорядною, врівноваженою людиною. Батько дитини на засідання комісії не з`явився. Встановити зв`язок з ним не вдалося…

Застосовані судом норми права

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Щодо вимоги про розірвання шлюбу

Відповідно до ч. 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі частиною п`ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 110, 111, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Щодо вимоги про визначення місця проживання дитини

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У частинах першій-третій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі частиною першою, другою та шостою ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частинами 4-6 ст. 19 Сімейного кодексу України (СК України) встановлено: при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно зі ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч. 2 ст. 161 СК України).

Стаття 171 СК України проголошує, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно зі ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу

Наразі позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка не бажає більше перебувати у шлюбі з відповідачем. Відповідач будь-яких заперечень щодо цього не подав, зусилля для примирення з дружиною не проявив.

Суд, урахувавши небажання позивачки продовжувати шлюбні відносини з відповідачем, уважає, що позовна вимога позивачки про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, оскільки можливості відновлення подружніх стосунків між сторонами судом не встановлено, подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З врахуванням позиції позивачки на підставі ст. 113 СК України після розірвання шлюбу позивачка має право надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_2 ».

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спільною дитиною позивачки та відповідача. Наразі дитина проживає разом з матір`ю (позивачкою). Місце проживання батька судом не з`ясовано, його місце проживання органом опіки та піклування не обстежено.

Позивачка стверджувала, що між нею та відповідачем існує спір про місце проживання спільної дитини.

Судом установлено, що позивачка забезпечила дитину належними умовами проживання, зауваження щодо виховання дитини з боку органу опіки та піклування також відсутні. Позивачка має гарну характеристику за місцем проживання. Будь-яких негативних відомостей про неї як про матір малолітньої дитини матеріали справи не містять.

Зважаючи на вік дитини, якій не виповнилося ще трьох років, суд не з`ясовував думку дитини безпосередньо, але враховує інформацію, наведену службою у справах дітей в акті про обстеження умов проживання, відповідно до якої дитина під час спілкування з фахівцем служби розповіла, що тато на роботі, відповіді на інші питання про батька уникала.

Зважаючи на те, що відповідач будь-яких заперечень щодо позову суду не подав, свою позицію щодо спору суду не повідомив, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір`ю.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суд ураховує об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема результати обстеження умов проживання позивачки, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінку батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке ґрунтується на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності.

При вирішенні спору суд керується виключно інтересами дитини. Суд впевнений, що саме мати дитини створює належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

Суд у даній справі, врахувавши інтереси малолітньої дитини, її права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в інтересах дитини, висновує про необхідність визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, оскільки, на переконання суду, це відповідатиме найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю суд задовольняє також та визначає місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за місцем проживання останньої.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини

Відповідач ОСОБА_2 являється батьком дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і має обов`язок по її утриманню. Дитина проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , а тому остання має право на отримання аліментів на утримання дитини від відповідача.

Позивачка просила стягувати на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісяця.

Тобто позивачка просила стягувати з відповідача фактично мінімальний розмір аліментів (одна чверть заробітку (доходу)), на який вона б мала право розраховувати на підставі ч. 5 ст. 183 СК України, у разі видачі судового наказу.

Визначений позивачкою розмір аліментів на утримання дитини не суперечить статтям 182, 183 СК України.

Відповідач доказів сплати аліментів за період з дати пред`явлення позову до суду по дату завершення судового розгляду справи судом - не надав. Про свій стан здоров`я та матеріальне становище; наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків; інші обставини, що мають істотне значення у відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, - суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, ураховуючи потреби дитини даного віку, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повнолітня. При цьому у відповідності до вимоги ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 11.03.2026.

Відповідно до п. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць з відповідача на користь позивача підлягає до негайного виконання.

Розподіл судових витрат

Частинами першою, шостою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір у сумі 2662,40 грн (а.с. 1, 2) за розгляд судом двох позовних вимог: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини.

За розгляд судом позовної вимоги про стягнення аліментів позивачка судовий збір не сплачувала, оскільки звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тому з відповідача у дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог (100%) підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви про стягнення аліментів у розмірі 1331,20 грн, виходячи з мінімального розміру судового збору, встановленого законом станом на день подання позовної заяви за розгляд судом однієї майнової вимоги.

Такий висновок щодо порядку розподілу судових витрат у справі про стягнення аліментів зробив Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 757/16035/15-ц.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст. 12, 14, 19, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355, 430 ЦПК України, нормами матеріального права, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Козельщинської селищної ради як орган опіки і піклування, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини - задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 23 серпня 2022 року у Козельщинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 57, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити право іменуватися прізвищем ОСОБА_1

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за її місцем проживання.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - допустити до негайного виконання.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривню 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; тел.: НОМЕР_4 ).

Представник позивача: адвокат Остахов Володимир Павлович (адреса: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; тел.: НОМЕР_8 ).

Третя особа: виконавчий комітет Козельщинської селищної ради (місцезнаходження: вулиця Остроградського, буд. 75/15, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код 04383682; електронна пошта: kozrada-31163@ukr.net).

Повне рішення складено та підписано суддею 11.05.2026.

Суддя В.П. Козир