Решение № 136453336, 07.05.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 536/3009/25

Провадження №2/524/2157/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07.05.2026 м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого - судді Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Сінельнік В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 15.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора укладено договір №4300413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Сума кредиту склала 3000 грн., строк кредитування 360 днів., з 15.01.2024 року по 09.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. На пільговий строк 20 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування( пониженої відсоткової ставки) на умовах 0,01% у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 2,5 % у день. Спосіб надання кредиту: шляхом перерахування у безготівковій формі за реквізитами платіжного засобу фізичної особи.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором 23.09.2024 року первісний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №23/09/24 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Згідно укладеного Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024 року позивачу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором 4300413 від 15.01.2024 року на суму 20445,37 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 2995,70 грн., заборгованість за процентами 17449,67 грн.

Крім того в межах строку дії договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 23.09.2024 року донараховано відсотки за 107 днів за ставкою 2,5% в сумі 8013,49 грн.

Позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 28458 грн. 87 коп., сплачений судовий збір в сумі 2422 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Позивач через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд справи без участі свого представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. /а.с.150 на звороті/

Відповідач клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі матеріалів наявних у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №4300413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір підписано електронним підписом 87730. /а.с.81-90/

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується у випадку якщо клієнт до 03.02.2024 року або протягом трьох днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше першого платежу визначеного в графіку платежів.

Згідно п. 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

У пункті 2.1 Договору зазначено реквізити платіжної картки, на яку перераховуються кредитні кошти.

Відповідно до п.9.2 Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Також позичальником підписано паспорт споживчого кредиту, де дублюються умови кредитування визначені договором. /а.с.78-80/

Факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі 3000 грн. від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» підтверджується довідкою надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про переказ коштів в сумі 3000 грн. на карту № НОМЕР_1 . /а.с.103/

Крім того на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 15.01.2024 року зараховано кошти в сумі 3000 гривень.

Згідно наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитним договором №4300413 заборгованість відповідача за період з 15.01.2024 року до 23.09.2024 року становить 20445 грн. 37 коп. /а.с.120-124/

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

23 вересня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 23/09/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» права грошової вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за договором №4300413 про надання споживчого кредиту від 15.01.2024 року. /а.с.50-54, 116-117/

Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «Українські Фінансові Операції» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

При цьому, фактор після набуття права вимоги до відповідача в межах дії строку кредитування, в період з 24.09.2024 року до 08.01.2025 року, здійснив нарахування процентів за користування кредитними коштами за стандартною ставкою. Сума процентів за вказаний період склала 8013,23 грн., що підтверджується наданим розрахунком заборгованості. /а.с.118-119/

Відтак, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 28458 грн. 87 коп., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) 2995,70 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 17449,67 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 8013,50 грн.

Заборгованість залишається непогашеною.

Разом з тим, враховуючи, що метою отримання кредиту є споживчі цілі, щодо нарахування процентів за користування кредитом суд виходить з наступного.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зважаючи на те, що кредитний договір з відповідачем укладено 15.01.2024 року, після набрання чинності вказаними змінами до ЗУ «Про споживче кредитування» (24.12.2023 року), процентна ставка за користування наданим кредитом не повинна перевищувати 1%. Натомість умовами кредитного договору встановлено стандартну процентну ставку на рівні 2,50 % на день.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають задоволенню частково, із застосуванням денної процентної ставки, яка не перевищує 1%.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» в період з 15.01.2024 року до 03.02.2024 року застосована процентна ставка 0,01%, що становить 0,30 грн. на день, а сукупно за вказаний період тривалістю 20 днів становить 6 грн.

Як убачається з наданого розрахунку заборгованості первісного кредитора денна процентна ставка у розмірі 2,5% (74,89 грн.) застосовувалась в період з 04.02.2024 року до 23.09.2024 року. Загальна тривалість застосування вказаної процентної ставки становить 233 днів. /а.с.120-124/

Крім того, згідно розрахунку заборгованості фактор ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» продовжував в межах строку дії договору нараховувати проценти 2,5% за період з 24.09.2024 року до 08.01.2025 року. Загальна тривалість застосованої процентної ставки становить 107 днів.

Відтак сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором, що підлягає стягненню становитиме 6996 грн. (з розрахунку: 3000 грн.х1%/100х233 дні+6 грн.=6996 грн.)

Сума заборгованості за процентами, що нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦЇ», що підлягають стягненню, становитиме 3210 грн. (з розрахунку: 3000 грн.х1%/100х107 днів=3210 грн.)

А всього загальна сума процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню, становитиме 10206 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявленого позову, стягнувши з відповідача 2995,70 грн. заборгованості за тілом кредиту та 10206 грн. заборгованості за нарахованими процентами, а всього 13201,70 грн. В частині стягнення решти процентів в сумі 15257,17 грн. слід відмовити.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог ст.141 ЦПК України.

Зважаючи на те, що розмір задоволених позовних вимог становить 46,40% від заявленої ціни позову, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1123,50 грн. (з розрахунку: 2422,40 х 46,40/100=1123,99 грн.)

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, акт прийому-передачі наданих послуг №4300413, «детальний опис робіт (наданих послуг)», заявку на виконання доручення. /а.с.48-49, 93, 94, 95-96/

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не є унікальним за своєю суттю, не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. Те, що подібні позови є непоодинокими випливає зі змісту договору про надання правничої допомоги, який не має конкретно визначеного предмету. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», з 10000 грн. до 3000 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 13201 грн. 70 коп. заборгованості за договором №4300413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.01.2024 року, укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» решти нарахованих процентів в сумі 15257,17 гривень, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 1123 грн. 99 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» витрати на правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Глибочицька, 40, приміщення 19 літ «Н», «П», ЄДРПОУ 40966896;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.