Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 травня 2026 рокуСправа № 160/10713/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова Ольга Володимирівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність (згідно імперативним вимогам та приписам пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України) Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 20001496, 49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 23), яка полягає в ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), станом на 01 січня 2022 року, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби і премії у 99% і 10% відповідно, на клопотання ОСОБА_1 від 06.10.2025 року;
зобов`язати (згідно імперативним вимогам та приписам пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України) Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 20001496, 49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 23), на виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі № 160/19320/22, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), станом на 01 січня 2022 року, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби і премії у 99% і 10% відповідно. Розміри всіх інших складових грошового забезпечення у цій довідці залишити такими, як зазначено у довідці про розмір грошового забезпечення від 23.06.2023 за вихідним № 55/11/202-597.
Ухвалою суду від 28.04.2026 року позовну заяву залишено без руху для надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску та надання відповідних доказів.
Позивач надав заяву про усунення недоліків в якій продовжує висловлювати незгоду з рішеннями судів у справі №160/19320/22 щодо відмови в розгляді заяви позивача в порядку статті 383 КАС України від 01.07.2023.
Крім того, позивач повторно зазначив, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 24.10.2025 № 55/11/Я-923/1864-2025.
Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Строки звернення до суду з відповідними позовними заявами визначені з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки встановлені законом, у цьому випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 03 вересня 2021 року у справі №460/1904/19 зазначено:
«З огляду на наведені вище висновки, колегія суддів Верховного Суду уважає, що отримання позивачем листа відповідача від 25 липня 2019 року у відповідь на заяву від 19 червня 2019 не може змінювати момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти майже через 2 роки після отримання пенсії, про перерахунок якої вона просила».
Також, Верховний Суд в постанові від 13.01.2025 року по справі №160/28752/23 вказав:
«Суд зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивачка, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.»
Наведена правова позиція узгоджується з висновками викладеними в Постанові Верховного Суду від 27 січня 2025 року в справі № 620/7211/24 та підтримана в постанові від 28.10.2025 року по справі №420/19263/24.
Слід зазначити, що Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначив:
«Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.»
Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2023 року у справі № 620/830/23 зазначив:
«Суд констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку».
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04 березня 2021 року у справі №240/12017/19:
Колегія суддів звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, а не тим, хто спить.
Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
У відповідності до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись п.9 ч.4 ст.169, ст.248 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.293, ст.295 КАС України.
Суддя О.В. Єфанова
Судебное решение № 136435459, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 11.05.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 160/10713/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: