Постановление суда № 136434257, 30.04.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7526/23

Провадження №6/523/294/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сувертак І. В.,

при секретарі - Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі

заяву ОСОБА_1 , що подана її представником-адвокатом Багно В. С., про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, що покладені на неї ухвалою суду від 02 травня 2023 року по справі №523/7526/23,

Встановив:

ОСОБА_1 , через свого представника-адвоката Багно В. С., 03 квітня 2026 року звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд скасувати тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України, застосоване щодо неї ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2023 року по справі №523/7526/23 за поданням Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.05.2023 р. було задоволено подання Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про встановлення тимчасового обмеження керівнику ТОВ «Юг-Сервіс-06» (юридична адреса: 65086, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд. 74, кв. 90) ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа громадянина України для виїзду за кордон та було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України фізичну особу - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка являється керівником боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Сервіс-06», код ЄДРПОУ: 34320549, адреса Україна, 65086, Одеська обл., місто Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, будинок 74, квартира 90, до виконання зобов`язань, покладених на неї наказом про примусове виконання рішення № 916/1432/18 виданого 13.11.2018 р. про стягнення з ТОВ «Юг-Сервіс-06» на користь Кілійської міської ради суму штрафу 6002080,00 грн. та зобов`язано відділ ВПМР УМВС України в Одеській області не видавати виїзні документи на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

При цьому, ОСОБА_1 не була обізнана про наявність заборгованості за наказом про примусове виконання рішення № 916/1432/18 виданого 13.11.2018 про стягнення з ТОВ «Юг-Сервіс-06» на користь Кілійської міської ради суму штрафу у розмірі 6002080,00 грн., оскільки виконавче провадження було відкрито постановою державного виконавця 08.01.2019 р., тобто до того моменту, як ОСОБА_1 була призначена на посаду директора товариства.

Жодних постанов про відкриття виконавчого провадження від державного виконавця Першого Суворовського ВДВС у місті Одеса ПМУМЮ (м. Одеса), інших викликів або повідомлень на адресу ОСОБА_1 не надходило та нею не отримувалося.

Весь час керування товариством заявник проживала у м. Мелітополь Запорізької області.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, м. Мелітополь опинилося на тимчасово окупованій території України, внаслідок чого ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_2 була вимушена виїхати на західну частину України, м. Мукачево, Закарпатської області, де вони проживали.

ОСОБА_2 хворіє, проходить лікування з діагнозом: хронічний вірусний гепатит С, багатофакторний цироз гепатиту.

Через наявність хронічних захворювань, ОСОБА_2 неодноразово виїжджав до Австрії для обстеження та лікування.

На сьогоднішній день стан здоров`я чоловіка значно погіршився, внаслідок чого він проживає у Австрії та проходить відповідне лікування, що підтверджується відповідними медичними документами.

ОСОБА_2 , знаходячись у іншій країні, внаслідок важкого захворювання потребує постійного догляду, яке йому може надати лише його дружина ОСОБА_1 .

Аналізуючи вказані обставини, зважаючи на недоведеність ухилення боржника від виконання зобов`язань, зважаючи на необхідність здійснення ОСОБА_1 догляду за своїм хворим чоловіком ОСОБА_3 , який проживає на території Австрії та потребує такого догляду, зважаючи на запроваджений в Україні воєнний стан та наявність реальних ризиків для життя та здоров`я заявниці, заявниця вважає, що тимчасова заборона на виїзд за межі України щодо ОСОБА_1 має бути скасована.

Окрім того, заявником зазначено, що актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЮГ-Сервіс-06» від 26.03.2026 року ОСОБА_1 через представника було відчужено належну їй частку у статутному капіталі ТОВ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, рішенням Єдиного учасника №26-03/26 ТОВ «Юг-Сервіс-06» від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Товариства.

Таким чином, на сьогоднішній день ОСОБА_1 не є ані засновником ані директором боржника ТОВ «Юг-Сервіс-06» та жодного відношення до вказаного товариства не має.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеною заявою.

Заявник та інші заінтересовані особи в судове засідання не прибули та суд вважає за можливе розглянути зазначену справу за їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду зазначеної заяви та відкладення розгляду справи потягне за собою порушення розумних строків розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Згідно ч. 6 ст. 441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Тобто, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути скасовано судом за вмотивованою заявою боржника.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 8 статті 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення виїзду з України або в`їзду в Україну осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзду в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі, згідно з дорученням правоохоронних органів.

Крім інших, покладених на органи державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, з`ясовувати підстави в`їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.05.2023 р. було задоволено подання Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про встановлення тимчасового обмеження керівнику ТОВ «Юг-Сервіс-06» (юридична адреса: 65086, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, буд. 74, кв. 90) ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа громадянина України для виїзду за кордон та було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України фізичну особу - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка являється керівником боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Сервіс-06», код ЄДРПОУ: 34320549, адреса Україна, 65086, Одеська обл., місто Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, будинок 74, квартира 90, до виконання зобов`язань, покладених на неї наказом про примусове виконання рішення № 916/1432/18 виданого 13.11.2018 р. про стягнення з ТОВ «Юг-Сервіс-06» на користь Кілійської міської ради суму штрафу 6002080,00 грн. та зобов`язано відділ ВПМР УМВС України в Одеській області не видавати виїзні документи на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЮГ-Сервіс-06» від 26.03.2026 року ОСОБА_1 через представника було відчужено належну їй частку у статутному капіталі ТОВ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, рішенням Єдиного учасника №26-03/26 ТОВ «Юг-Сервіс-06» від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Товариства.

Таким чином, на сьогоднішній день ОСОБА_1 не є ані засновником ані директором боржника ТОВ «Юг-Сервіс-06» та жодного відношення до вказаного товариства не має.

У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по- перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Таким чином, суд вважає, що залишення тимчасових обмежень, які були встановлені відносно ОСОБА_1 при виконанні виконавчого провадження, є таким, що порушують основоположні права і свободи громадянина України.

Таким чином, ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішення суду, не створює перешкоди у його виконанні, оскільки на сьогоднішній день ОСОБА_1 не є ані засновником ані директором боржника ТОВ «Юг-Сервіс-06» та жодного відношення до вказаного товариства, як боржника по виконавчому провадження, не має а тому дії, які б свідчили про свідомі дії або умисну бездіяльність, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, відсутні. Обмеження у праві виїзду за кордон не переслідує легітимну мету, не створює додаткові передумови для виконання рішення суду, обставини, які б свідчили про наміри боржника виїхати за кордон з метою невиконання рішення суду встановлені не були, а тому обмеження боржника у праві виїзду за кордон є непропорційним втручанням в конституційне право заявника на свободу пересування, у зв`язку із чим тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , що подана її представником-адвокатом Багно В. С., від 03 квітня 2026 року про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, що покладені на неї ухвалою суду від 02 травня 2023 року по справі №523/7526/23 задовольнити.

Скасувати обмеження у праві виїзду за межі України громадянки України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яке було накладене ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.05.2023 р. у справі № 523/7526/23 за поданням Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Копію ухвали направити для виконання до Державної прикордонної служби України після набрання нею законної сили та Пересипському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Ухвала складена та підписана 30 квітня 2026 року.

Суддя