Постановление суда № 136410419, 06.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/463/26

Провадження 6-103/26

ухвала

Іменем України

06 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Таценка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою Приватного акціонерного товариства «Енергія» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Енергія» (далі заявник, ПАТ «Енергія»), в особі представника Малежик Ірини Миколаївни (далі представник заявника, Малежик І.М.), звернулося до Обухівського районного суду Київської області із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у якій просить визнати судовий наказ № 372/463/26, виданий 25.02.2026 року Обухівським районним судом Київської області, таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування заяви зазначає, що 25.02.2026 року Обухівським районним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 (далі боржник, ОСОБА_1 ) на користь ПАТ «Енергія» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарчої води у розмірі 12 916,80 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн. Однак, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), не проживає та не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичним боржником у даній справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від представника заявника до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, вимоги, зазначені у заяві, підтримала та просила задовольнити.

Дослідивши заяву та долучені до неї матеріали, суд вважає, що заява про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2026 року Обухівським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Енергія» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі 12 916, 80 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.04.2026 року № 474720911, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 6025 від 19.07.2021 року, виданої власнику житлового приміщення ОСОБА_1 , останній проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною 2 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2019 року у справі № 2-3558/2010.

Таким чином, за змістом ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Разом з тим, законодавець не дає чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Отже, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

У даному випадку Обухівським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який не є власником квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , та не споживає вказані послуги за цією адресою, а тому не є боржником у даній справі.

Зазначене свідчить про неможливість виконання ОСОБА_1 зобов`язань за судовим наказом Обухівського районного суду Київської області від 25.02.2026 року № 372/463/26, оскільки, як зазначено вище, власником квартири, за адресою якої споживаються послуги з постачання теплової енергії та гарячої води є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Отже, у даному випадку зобов`язання ОСОБА_1 припинились у зв`язку з неможливістю виконання судового наказу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява ПАТ «Енергія» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст 432, 607 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Енергія» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати судовий наказ Обухівського районного суду Київської області від 25.02.2026 року у справі № 372/463/26 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 12 916,80 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 332,80 грн таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадця ти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя Т.Г. Сташків