Решение № 136409507, 30.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23411/25

Провадження № 2/344/2621/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19526,10 грн., стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19526,10 грн., стягнення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 161767 на суму 12 000,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 25.11.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-2719 Відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

16.04.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 07.05.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 52 від 07.05.2025 до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 19 826,10 грн., яка складається з: 12 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7025,10 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 501,00 грн. - заборгованість по комісії; 300,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.1-10).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.12.2025 року відкрито провадження у справі (а.с.84).

06.04.2026 року представником відповідача подано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких відповідач визнає позовні вимоги в частині тіла кредиту у розмірі 12 000 грн.

У решті позовних вимог відповідач позов не визнає, вважає нараховані відсотки завищеними, не співмірними з сумою тіла кредиту, що суперечить принципам розумності, добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

Крім того, заперечує щодо стягнення комісії, вважає таку несправедливою, такою, що порушує вимоги закону, оскільки такі послуг за законом повинні надаватися безоплатно (а.с.97-103).

Окрім того, представником відповідача 06.04.2026 року подано заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважає, що заявлена вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є завищеною та підлягає зменшенню до 1000 грн. (а.с.106-109).

06.04.2026 представником позивача подано додаткові пояснення та заяву відповідно до яких наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с.112-118, 124-128).

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника, позовні вимоги визнає в частині тіла кредиту, у задоволенні решти позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.11.2024 року ОСОБА_1 подав ТОВ «Кредіплюс» заяву на видачу кредиту №100707337, відповідно до якої просить ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» на підставі договору видати йому кредит в розмірі 12 000.00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.) в момент його підписання на умовах, вказаних в п.5 цієї Заяви та Кредитного договору. Загальний строк кредитування, днів: 84 (а.с.40).

Матеріали справи містять публічну та індивідуальну частину договору про споживчий кредит. Відповідно до індивідуальної частини договору п. 2.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

2.2. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000.00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9000 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3000 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

2.5. Комісія за надання кредиту складає 3000 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 дні з 25.11.2024 р. (дата надання кредиту) по 17.02.2025 р. (а.с.43-52).

У додатку до договору про споживчий кредит №161767 від 25.11.2024 визначено графік платежів за кредитним договором (а.с.52 зворот).

У паспорті споживчого кредиту визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з рахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти (а.с.41-42).

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №161767 від 25.11.2024 загальна заборгованість відповідача станом на 01.11.2025 року становить 19826,10 грн., з яких: 12000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7025,10 грн. - прострочена заборгованість по процентами, 501 грн. прострочена заборгованість за комісією (а.с.65).

Згідно картки обліку виконання договору №161767 від 25.11.2024 ОСОБА_1 надано кредит у сумі 12000 грн. та здійснювались нарахування процентів та комісії. При цьому відповідачем не здійснювалися дії щодо погашення заборгованості (а.с.66).

16.04.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках (а.с.11-15).

Згідно платіжної інструкції №440 від 08.05.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» сплачено на користь «ТОВ «ФК Кредіплюс» 1 060 272,67 грн. оплати за відступлення прав вимог згідно договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 року та реєстру прав вимог №2 від 07.05.2025 року (а.с.68).

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 року Реєстр прав вимоги №2 від 07.05.2025 первісним кредитором передано ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №161767 від 25.11.2024 загальний розмір заборгованості 19826,10 грн., з яких 12000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7025,10 грн. заборгованість за відсотками, 501 грн. заборгованість по комісії, 300 грн. заборгованість по штрафах/пені (а.с.70).

АТ «Універсал Банк» надано на ухвалу суду про витребування доказів інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 , на яку було зараховано кошти у сумі 9000 грн.(а.с.143-151).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 25.11.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Кредіплюс» укладено договір про споживчий кредит № 161767 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», який підписаний одноразовим ідентифікатором - на суму кредиту 12000 грн., шляхом переказу на його банківську картку 9000 грн. та зі сплатою 3000 грн. комісії за видачу кредиту, згідно п. 2.5 договору.

Відповідач отримав кредит у сумі 12 000 грн., в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.

Отже на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в сумі 12 000 грн. підлягають до задоволення.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, суд зазначає, що договір укладений між сторонами 25.11.2024 року після набрання чинності 24.12.2023 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, а тому відсоткова ставка за день не може перевищувати 1%.

Згідно п.2.6. договору загальний строк кредитування за цим договором складає 84 дні.

3.3. Кредитодавець може, на підставі звернення Позичальника, продовжити строк цього Договору на тих самих умовах. Договір вважається продовженим в разі підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди. Матеріали справи не містять відомостей про укладення додаткової угоди про продовження строку договору.

Аналізуючи умови договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» суд зазначає, що розмір нарахованих відсотків у межах такого має становити 10080 грн. (за період з 25.11.2024 17.02.2025 84 дні х підлягає стягненню 1% х 12000 грн.)

Разом з тим, зважаючи на принцип диспозитивності, оскільки позивачем заявлено до стягнення 7025,10 грн. заборгованості за процентами, така сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, договір про споживчий кредит №161767 від 25.11.2024 року передбачає сплату комісії за управління та обслуговування кредиту знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за обслуговування кредиту.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Позивач просить стягнути з відповідача комісію за обслуговування кредиту у розмірі 501 грн., таким чином суд вважає, що така підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та судових витрат у розмірі 7000 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн.

За правилом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 (а.с.63-64), та 11.09.2025 укладено додаткову угоду №257708733390 до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 за умовами якої адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «Юніт Капітал» з питань, що відносяться до судів загальної юрисдикції по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 (а.с.62). Згідно акту прийому-передачі наданих послуг між сторонами погоджено вартість послуг, всього без пдв 7 000 грн.(а.с.61).

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, та заперечення сторони відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, зважаючи на те, що позов задоволено із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід стягнути 3000 гривень судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2422,40 грн. а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись статтями 81, 89, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 526,10 грн., стягнення судових витрат задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, адреса: вул. Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, 01133 заборгованість за кредитним договором №161767 від 25.11.2024 року в розмірі 19 526 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 10 коп., а саме: 12000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 7025,10 грн. заборгованості по процентах, 501 грн. заборгованості по комісії.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, адреса: вул. Лесі Українки, буд.34, офіс 333, м. Київ, 01133 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 11.05.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.