Решение № 136409376, 11.05.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2026 р. справа № 300/8855/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.12.2025 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін її перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін її перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно не зараховано ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін перебування ним на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023. За результатами розгляду рапорту позивача від 14.11.2025 щодо такого зарахування відповідач листом № 219844-2025 від 25.11.2025, посилаючись на статтю 78 Закону України Про Національну поліцію, повідомив про відсутність підстав для такого зарахування. Позивач зауважила, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ, а потім - в поліції, тому має бути зарахована до стажу служби в поліції.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 300/8855/25 передано на розгляд судді Боршовському Т.І.

Ухвалою суду від 15.12.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунула недоліки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.01.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 06.01.2026 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що частиною другою статті 78 Закону №580-VІІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції у цілях встановлення і виплати надбавки за роботу в органах поліції та під час розрахунку тривалості додаткової відпустки. До цього переліку не включено службу в Державній кримінально-виконавчій службі, тому відсутні правові підстави для зарахування позивачу періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023 до стажу служби в поліції. Представник відповідача вважає, що до спірних правовідносин мають бути враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 листопада 2019 року у справі №520/903/19, від 31 березня 2020 року у справі №520/2067/19. Також зауважив, що порівняння позивачем служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, виходячи лише з характеру окремих виконуваних обов`язків, є помилковим, адже суперечить статті 78 Закону №580-VІІІ, який є спеціальним нормативно-правовим актом та який діяв на час прийняття позивача на службу до органів Національної поліції України. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 48-54).

На виконання вимог підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 згідно Протоколу від 16.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 300/8855/25 передано на розгляд судді Григоруку О.Б.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 призначено судовий розгляд справи № 300/8855/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 28.09.2009 по 28.02.2023 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, а з 07.08.2024 по теперішній час проходить службу в Головному управлінні Національній поліції в Івано-Франківській області, що підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.07.2006 та послужним списком (а.с. 18-19, 20-25).

Згідно з витягом з наказу Державної установи «Центр пробації» «Про особовий склад» від 20.02.2023 №169/к майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Івано-Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області 28.02.2023 звільнено за пунктом 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 13 років 05 місяців, у пільговому обчисленні 17 років 10 місяців 29 днів (а.с. 23).

ОСОБА_1 звернулася до відповідача з рапортом від 14.11.2025, в якому просила зарахувати до стажу служби в поліції період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023 та здійснити перерахунок вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років (а.с. 12).

За результатами розгляду рапорту позивача від 14.11.2025 Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області листом № 219844-2025 від 25.11.2025 повідомило ОСОБА_1 , що частина 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції та не передбачає служби в Державній кримінально-виконавчій службі України. Зауважено, що у цьому переліку відсутня служба в Державній кримінально-виконавчій службі України. Ураховуючи викладене, відповідач вказав про відсутність законних підстав для зарахування позивачу до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України (а.с. 13-14).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін її перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін її перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).

За приписами частин першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейські проходять службу в поліції:

на посадах у центральному органі управління поліції, територіальних органах, закладах, установах поліції;

під час перебування в розпорядженні згідно з положеннями статті 67 цього Закону;

під час навчання на денній формі навчання за державним замовленням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських;

під час прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України", статті 29 Закону України "Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим" та статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад";

під час відрядження до державних органів, установ та організацій згідно з положеннями статті 71 цього Закону.

Згідно з частиною другої статті 59 Закону №580-VIII час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (частина друга статті 78 Закону №580-VIII).

Отже, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

У частині четвертій статті 78 Закону №580-VIII зазначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачу надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Так, 01.01.2004 набрав чинності Кримінально-виконавчий кодекс України, пунктом 5 Прикінцевих положень якого було установлено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

23.06.2005 прийнятий Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV (далі - Закон №2713-IV). Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Як установлено частиною першою статті 14 Закону №2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

За приписами частини другої статті 14 названого Закону служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

За змістом частини четвертої статті 14 Закону №2713-IV громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу.

Також відповідно до частин шостої та сьомої статті 14 цього Закону особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: 1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби; 2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби; 3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби; 4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби; 5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.

Частина п`ята статті 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

У попередніх редакціях частини п`ятої статті 23 цього Закону (до змін від 10 листопада 2015 року та від 06 грудня 2016 року) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV. Згідно з преамбулою Статуту його дія поширюється і на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 (стосувався зарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13 травня 2010 року по 03 липня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі) дійшов правового висновку, що на працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується (з 13 травня 2010 року по 03 липня 2017 року), розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Верховний Суд у своїх висновках вказував, що з огляду на тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, підлягає зарахуванню стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Цей висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 та від 01 серпня 2023 року у справі №240/30024/21, який зазначив, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а тому має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 28.09.2009 по 28.02.2023 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України; зі служби звільнена на підставі пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) у званні підполковника внутрішньої служби.

Оскільки предметом спору у цій справі є зарахування стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції, визначаючи наявність чи відсутність права на таке зарахування необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

З огляду на наведене, на позивача під час проходження служби в період з 28.09.2009 по 28.02.2023 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України (пізніше - поліції) та позивач мала такий же правовий статус, як особи начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції.

До спірних правовідносин суд у цій справі відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 та від 01 серпня 2023 року у справі №240/30024/21.

Доводи представника відповідача про те, що служба в державній кримінально-виконавчій службі України відсутня у переліку, визначеному статтею 78 Закону №580-VIII, а тому не може бути зарахована при проведенні розрахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, суд вважає безпідставними, адже чинним на час проходження позивачем служби в державній кримінально-виконавчій службі та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в державній кримінально-виконавчій службі, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20.

Водночас, суд звертає увагу відповідача, що висновки Верховного Суду у постановах від 19 листопада 2019 року у справі №520/903/19, від 31 березня 2020 року у справі №520/2067/19 не стосуються подібних правовідносин, оскільки предметом спору у них було неврахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі.

У спірному випадку, з огляду на зміст рапорту від 14.11.2025, позивач чітко визначила питання, яке підлягало вирішенню відповідачем.

При цьому, відповідач надав у листі-відповіді № 219844-2025 від 25.11.2025 оцінку порушеному в рапорті праву позивача на зарахування до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України та, посилаючись на частину другу статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», вказав на відсутність підстав для зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Кваліфікуючи вчинені в спірних правовідносинах управлінські волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення особи.

Наведене підтверджує наявність між сторонами спору щодо права позивача на зарахування до стажу служби в поліції періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Окрім цього, у спірному випадку має місце бездіяльність відповідача, щодо незарахування до стажу служби в поліції відповідного періоду служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України, яка розпочалася з моменту прийняття ОСОБА_1 07.08.2024 на службу до Національної поліції України та триває по теперішній час.

З огляду на обставини цієї справи, суд зазначає, що позивачу не зараховано стаж служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. Відповідач не заперечує належність позивача у період проходження нею служби в Державній кримінально-виконавчій службі до числа осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, однак протиправно не зарахував ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу у Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023, що порушує законні права та інтереси позивача, зокрема впливає на визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки.

Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо незарахування позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін перебування ОСОБА_1 на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін перебування нею на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.09.2009 по 28.02.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вулиця Академіка Сахарова, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.