Решение № 136402049, 05.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 травня 2026 р. Справа № 120/2208/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Сивак Марії Миколаївни

представника відповідача: Білашової Катерини Валеріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо неприсвоєння йому спеціального звання БЕБ - підполковник Бюро економічної безпеки України.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог, вказавши, що при першому прийнятті на службу в БЕБ України присвоюються спеціальне звання "лейтенант БЕБ", а чергові спеціальні звання БЕБ можуть бути присвоєними після закінчення строку в вислуги в попередньому званні, якщо інше не визначено Положенням №1333. Враховуючи те, що на час прийняття позивача на службу в Бюро економічної безпеки України (01.12.2022) Кабінетом Міністрів України не було затверджено відповідного порядку, позивачу правомірно присвоєно спеціальне звання лейтенанта Бюро економічної безпеки України.

11.03.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.03.2026 року представником відповідача подано заперечення щодо відповіді на відзив.

Ухвалою від 20.03.2026 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

10.04.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В ході судового розгляду позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а представник відповідача заперечувала щодо їх задоволення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до наказу БЕБ від 07.11.2022 № 488-к ОСОБА_1 прийнятий на службу в БЕБ та призначений на посаду старшого детектива Департаменту детективів із стратегічного захисту економіки Бюро економічної безпеки України 08.11.2022.

Наказом БЕБ від 01.12.2022 № 606-к позивачу було присвоєно спеціальне звання «лейтенант Бюро економічної безпеки України», та наказом БЕБ від 28.11.2024 № 456-к/ДСК-ДП присвоєно чергове спеціальне звання «старший лейтенант Бюро економічної безпеки України».

Згідно з наказом БЕБ від 11.03.2025 № 59-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження служби до Територіального управління БЕБ у Вінницькій області 13.03.2025, звільнивши з посади в БЕБ.

Позивач вважає, що під час прийняття його на службу до Бюро економічної безпеки України йому безпідставно було присвоєно найнижче спеціальне звання "лейтенант БЕБ" попри те, що на попередньому місці роботи він мав "5" ранг державного службовця.

Вказане, на його думку, суперечить принципу правової визначеності та призвело до заниження розміру доплати за спеціальне звання, визначеної Схемою розмірів доплати за спеціальне звання особам начальницького складу Бюро економічної безпеки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1068.

Позивач, не погоджуючись з вказаними діями позивача, звернувся з зазначеним рапортом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України, принцип верховенства права є однією з основних засад діяльності держави, а стаття 55 Конституції України гарантує право кожного на захист своїх прав і свобод, у тому числі в судовому порядку.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу України" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Відповідно до частини другої статті 2 вказаного закону державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною першою статті 39 Закону № 889-VIII регламентовано, що ранги державних службовців є видом спеціальних звань.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону № 889-VIII встановлюється дев`ять рангів державних службовців.

Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.

Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, який визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження (далі Порядок № 306).

Особі, яка має військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання та призначається на посаду державного службовця, присвоюється ранг відповідно до співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями (далі - співвідношення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 306 (п. 2 Порядку № 306).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 306 у разі призначення посадової особи органу місцевого самоврядування на посаду державного службовця, на якій може бути присвоєно нижчий ранг, особі присвоюється такий ранг державного службовця, який вона мала відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування визначається з урахуванням категорії посад державної служби та посад в органах місцевого самоврядування.

Додатком 15 до Порядку № 306 визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями осіб начальницького складу Бюро економічної безпеки, згідно з яким підполковник БЕБ прирівнюється до (5) п`ятого рангу державного службовця.

Аналізуючи наведені положення, суд доходить до висновку, що у разі переходу працівників БЕБ зі спеціальним званням полковник БЕБ на державну службу, при такому переході, враховуючи положення Порядку № 306 буде присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця.

Між тим правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначає Закон України "Про Бюро економічної безпеки України" від 28.01.2021 № 1150-IX (далі Закон).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1150-IX Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Положеннями статті 26 Закону № 1150-IX врегульовано спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Так, установлюються такі спеціальні звання Бюро економічної безпеки України:

1) спеціальні звання середнього начальницького складу:

лейтенант Бюро економічної безпеки України;

старший лейтенант Бюро економічної безпеки України;

капітан Бюро економічної безпеки України;

2) спеціальні звання старшого начальницького складу:

майор Бюро економічної безпеки України;

підполковник Бюро економічної безпеки України;

полковник Бюро економічної безпеки України;

3) спеціальні звання вищого начальницького складу:

генерал-майор Бюро економічної безпеки України;

генерал-лейтенант Бюро економічної безпеки України;

генерал-полковник Бюро економічної безпеки України.

Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.

Крім того, можуть присвоюватися вищі спеціальні звання в установленому законодавством порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333 затверджено Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, яке визначає порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ, у частині, що не суперечить законодавству про державну таємницю, та механізм присвоєння спеціальних звань, особливості обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ.

Згідно з пунктом 2 Положення № 1333 рішення з питань проходження служби (зокрема присвоєння спеціального звання, призначення на посади та звільнення з посад, переведення по службі, звільнення із служби, надання відпустки) особами, які мають спеціальні звання БЕБ, оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі документів, перелік та форма яких установлюється БЕБ.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Положення № 1333 накази по особовому складу видають Директор БЕБ та керівники територіальних управлінь відповідно до повноважень, визначених Законом України Про Бюро економічної безпеки України (далі - Закон) та іншими законами, в частині, що не суперечить Закону.

Проходження служби в БЕБ регулюється Законом, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 24 та пункту 25 Положення № 1333 установлюються такі спеціальні звання БЕБ:

1) спеціальні звання середнього начальницького складу:

лейтенант Бюро економічної безпеки;

старший лейтенант Бюро економічної безпеки;

капітан Бюро економічної безпеки;

2) спеціальні звання старшого начальницького складу:

майор Бюро економічної безпеки;

підполковник Бюро економічної безпеки;

полковник Бюро економічної безпеки;

3) спеціальні звання вищого начальницького складу:

генерал-майор Бюро економічної безпеки;

генерал-лейтенант Бюро економічної безпеки;

генерал-полковник Бюро економічної безпеки.

Спеціальні звання середнього та старшого начальницького складу БЕБ присвоюються виключно наказами Директора БЕБ.

Згідно з пунктом 28 Положення № 1333 громадянам, уперше прийнятим на службу та призначеним на посади, що підлягають заміщенню особами, які мають спеціальні звання БЕБ, наказами Директора БЕБ присвоюється звання лейтенанта БЕБ.

Спеціальні звання начальницького складу присвоюються наказами Директора БЕБ одночасно з прийняттям рішення про прийняття на службу та призначенням на посаду в центральний апарат БЕБ.

Спеціальні звання начальницького складу в територіальних управліннях БЕБ присвоюються наказами Директора БЕБ після прийняття рішення про прийняття на службу та призначення на посаду за поданням керівників територіальних управлінь БЕБ.

Послідовність спеціальних звань середнього, старшого та вищого начальницького складу БЕБ визначається відповідно до статті 26 Закону.

Разом з цим, відповідно до пункту 10 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України" від 20.06.2024 № 3840-IX, який набув чинності 30.06.2024 частину другу статті 26 Закону № 1150-IX доповнено таким змістом:

«Порядок присвоєння спеціальних звань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України».

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що до 29.06.2024 присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку, у той же час, починаючи з 30.06.2024, порядок присвоєння спеціальних звань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців має бути затверджений Кабінетом Міністрів України.

Як вже було вказано судом вище, згідно з Додатком 15 до Порядку № 306 фактично у разі переходу працівників БЕБ зі спеціальним званням полковник БЕБ на державну службу, при такому переході такому працівнику присвоюється 5 (п`ятий) ранг державного службовця.

Натомість зворотного механізму переходу працівника державної служби з 5 (п`ятим) рангом державного службовця з присвоєнням такому працівнику спеціального звання полковника БЕБ законодавцем не розроблено.

На переконання суду, наведене приводить до порушення принципу рівності прав і справедливості, а саме попри наявність у позивача 5 (п`ятого) рангу державного службовця та значного досвіду державної служби, при прийомі на службу до БЕБ йому було присвоєно найнижче спеціальне звання лейтенант БЕБ.

Одночасно, суд зауважує, що не розроблення Кабінетом Міністрів України, з урахуванням внесених змін до Закону № 1150-IX Законом № 3840-IX, нормативно-правового акта стосовно встановлення співвідношення спеціальних звань з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців при вступі таких осіб на службу в БЕБ, відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, не може тлумачитися як підстава для звуження змісту та обсягу наявного права особи на відповідне спеціальне звання.

Суд наголошує, що Положення № 1333 встановлює лише загальний механізм присвоєння спеціальних звань особам начальницького складу БЕБ. Згідно з пунктом 28 цього Положення, спеціальні звання присвоюються наказами Директора БЕБ одночасно з призначенням на відповідну посаду. Однак порядок їх співвідношення з державними рангами досі законодавчо не визначено.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року № 66 "Питання присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями" затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки (далі Порядок № 66).

Однак, в Порядку №66 відсутнє пряме співвідношення класних чинів працівників прокуратури зі спеціальними званнями БЕБ.

На переконання суду, відсутність у Порядку №66 прямого співвідношення класних чинів працівників прокуратури зі спеціальними званнями БЕБ не свідчить про відсутність правового регулювання як такого. Навпаки, така ситуація свідчить про наявність прогалини у правовому регулюванні, що є характерним для процесу формування нових державних інституцій, зокрема Бюро економічної безпеки України.

При цьому сам Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» у статті 26 передбачає можливість встановлення співвідношення спеціальних звань БЕБ з іншими спеціальними та військовими званнями, що свідчить про намір законодавця забезпечити узгодженість статусів осіб, які переходять на службу з інших органів.

Фактично Кабінет Міністрів України, затверджуючи Порядок №66, визначив співвідношення для низки правоохоронних органів, однак не врегулював аналогічне питання щодо працівників прокуратури.

Однак така обставина не може тлумачитися як підстава для повного ігнорування попереднього службового статусу особи.

З огляду на це, відсутність нормативного акту, який мав би врегулювати порядок співвідношення звань, не може обмежувати чи скасовувати вже набуті права особи, а саме право на отримання звання, співмірного раніше присвоєному рангу державного службовця.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що Постановою Президії Верховної Ради України від 29.06.1992 №2517-ХІІ встановлені співвідношення між класними чинами працівників прокуратури України і військовими званнями. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що класний чин "радник юстиції" співвідноситься до військового звання "підполковник".

Як встановлено судом, відповідно до наказу Генеральної прокуратури України від 07 травня 2015 року № 363к ОСОБА_1 присвоєно класний чин працівника прокуратури «радник юстиції».

У системі державної служби та служби у правоохоронних органах України усталеною є практика збереження службового статусу або його співвіднесення при переході особи між різними органами державної влади.

Саме з цією метою законодавством і передбачаються механізми співвідношення спеціальних та військових звань, у тому числі під час вступу на службу у БЕБ.

Однак, як вже зазначалося судом, питання співвідношення класних чинів працівників прокуратури зі спеціальними званнями БЕБ залишилося неврегульованим.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України "Про правотворчу діяльність" від 24.08.2023 № 3354-IX (далі Закон № 3354-IX) правова прогалина - це повна або часткова відсутність норми права, що не забезпечує завершеність правового регулювання відповідних суспільних відносин.

За правилами визначеними частиною третьою статті 65 Закону № 3354-IX суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом: 1) аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини; 2) аналогію права - шляхом застосування до суспільних відносин, не врегульованих нормативно-правовими актами, загальних принципів права.

Частина шоста статті 7 КАС України, визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки законодавство не визначає чітко співвідношення спеціальних звань із військовими, іншими спеціальними званнями та рангами держслужбовців, виникає потреба застосовувати аналогію закону.

Як вже було зауважено судом вище, у Додатку 15 до Порядку № 306 визначено співвідношення між рангами державних службовців та спеціальними званнями начальницького складу Бюро економічної безпеки України.

Отже, з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, до даних правовідносин слід застосувати Додаток 15 до Порядку № 306.

Застосування принципу аналогії закону дає підстави для висновку, що у даній ситуації належним і ефективним способом захисту прав позивача є звернення до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності Бюро економічної безпеки України, яка полягає у неприсвоєнні йому відповідного спеціального звання БЕБ полковника БЕБ.

У зв`язку з цим належним способом відновлення порушеного права є зобов`язання Бюро економічної безпеки України присвоїти позивачу спеціальне звання підполковника БЕБ, що відповідало б його професійному рівню, попередньому рангу державного службовця та забезпечувало б реалізацію його права на отримання доплат і гарантій, передбачених законодавством.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 240/4894/23, «Принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи».

У даній справі відсутність нормативного порядку співвіднесення звань, не повинна застосовуватися проти особи, яка вийшла зі служби з одним статусом, а була прийнята на нову службу з нижчим, без об`єктивного нормативного обґрунтування.

Суд наголошує, що будь-яке зниження соціального статусу або зменшення гарантій особи, яка добросовісно проходила службу у державному органі, є недопустимим без чіткого правового регулювання та не може виправдовуватися бездіяльністю державного органу.

Тлумачення відповідних норм з урахуванням зазначеної судової практики підтверджує обґрунтованість позиції позивача щодо необхідності врахування його попереднього рангу державного службовця при визначенні спеціального звання в Бюро економічної безпеки України.

Отже, суд приходить до висновку, що фактичне присвоєння позивачу звання лейтенанта БЕБ, попри наявність у нього рангу державного службовця та досвіду, який відповідає вищому званню, є неправомірною бездіяльністю БЕБ, що порушує права позивача на гідні умови служби, оплату праці та рівне ставлення при вступі на службу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо неприсвоєння ОСОБА_1 , спеціального звання БЕБ - підполковник Бюро економічної безпеки України.

Зобов`язати Бюро економічної безпеки України присвоїти ОСОБА_1 , спеціальне звання БЕБ - підполковник Бюро економічної безпеки України, із зарахуванням до строку вислуги у спеціальному званні лейтенанта та старшого лейтенанта Бюро економічної безпеки України до іншого спеціального звання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м. Київ, Київська область, 04116, код ЄДРПОУ: 44168316)

Повний текст рішення складено 11.05.2026 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна