Решение № 136400980, 08.05.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2609/25

Провадження № 2/132/318/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі головуючого - судді Карнауха Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Калинівці Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», поданим в його інтересах представником за довіреністю Басалигою Діаною Михайлівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги сторін.

Позов.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що 29.10.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 укладено договір № 427162-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору кредиту товариство надало кошти в розмірі 18 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти на сплатити проценти за користування кредитним коштами.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику (відповідачу) грошові кошти в розмірі 18 000,00 грн шляхом перерахування на банківську карту позичальника (відповідача), номер якої позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Також, 29.11.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 427162-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12 000,00 грн.

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 427162-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 427162-КС-001, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у неї станом на 04.09.2025 утворилась заборгованість в розмірі 38 851,12 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15 098,01 грн; суми прострочених платежів по процентах 22 797,60 грн; суми прострочених платежів за комісією 955,51 грн.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відзив.

Відповідачем ОСОБА_1 01.12.2025, до відкриття провадження у справі, до суду подано відзив, в якому вона просить відмовити ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в позові з таких підстав.

Позивач надав дозвіл Укрпошті відкрити відправлення на адресу відповідача із копією кредитного договору, що є порушенням вимог Закону України «Про захист персональних даних». Відповідач ніколи не подавала позивачу дані про проживання в Тульчинському районі, тому, вважає, що анкета клієнта та договори не були роздруковані з оригінального електронного документу. На паперових копіях кредитного договору, паспорту споживчого кредиту, прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) та додаткової угоди відсутні електронні підписи автора документу, електронна печатка, а також штамп, що це паперова копія електронного документу. У відповідача відсутній електронний кабінет в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, тому, в неї відсутні документи, долучені позивачем до позовної заяви.

Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в грудні 2022 року вступив добровольцем до лав Збройних Сил України, на теперішній час з 21.02.2024 ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти.

Через інтернет-ресурси їй стало відомо, що головними бенефіціарними власниками ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» є казах ОСОБА_3 , який отримав паспорт Мальти, має також паспорт Республіки Казахстан, що є партнером РФ. Тому, відповідачка не хоче бути спонсором юридичної особи, яка підтримує відносини з державою-терористом. Співвласниками позивача є також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мали бізнес-стосунки з ОСОБА_6 .

У цьому відзиві відповідач просить суд витребувати в позивача оригінали вказаних електронних документів, запросити в АТ «Укрпошта» інформацію про те, з якою метою було відкрито конверт її співробітниками, запросити у відповідних органів, які займаються боротьбою з тероризмом, інформацію щодо ОСОБА_7 , звернутися до Посольства Мальтійського Ордену в Україні з запитом про громадянство ОСОБА_7 , здійснення переказів з його особистих рахунків громадянам РФ, а також юридичним та фізичним особам, які здійснюють діяльність на території РФ.

Відповідь на відзив.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався. Разом з тим, до суду 10.12.2025 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О.

У цих додаткових поясненнях представником позивача, серед іншого, зазначено, що кредитний договір № 427162-КС-001 від 29.10.2021 між позивачем та відповідачем укладено відповідно до положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Цей електронний кредитний договір було підписано відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно із презумпцією правомірності правочину цей договір є дійсним.

Позичальниці перераховано кредитні кошти на банківський рахунок відповідача двома платежами на суму 6000 грн та 12000 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями платіжних документів.

Відповідач стверджує, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало дозвіл АТ «Укрпошта» оглянути вміст поштового відправлення відповідачу. Позивача взагалі не розуміє, що означає дане твердження відповідача. Якщо відповідач має на увазі надпис «Огляд дозволено» на адресному ярлику (наліпка на конверті), то це означає, що отримувач може оглянути вміст конверта на пошті безпосередньо перед отриманням.

Відповідач в своєму відзиві приділяє багато уваги якимось нісенітницям про ОСОБА_3 , надає знімки екрану з незрозумілих ЗМІ. Позивачу не зрозуміло яке значення для розгляду та вирішення даної справи має дана інформація. Дані твердження відповідача та знімки екрану не вказують на відсутність заборгованості чи неукладення кредитного договору, а є лише спробою відповідача відвернути увагу суду від фактів в даній справі.

Заперечення.

До суду 29.12.2025 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , у якій вона, серед іншого, зазначила, що вона не відмовляється, що у неї є кредит у ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», погоджується сплатити лише тіло кредиту в сумі 15098,01 грн у разі надання в суд завіреної копії документа на папері для електронного оригіналу договору № 427162-КС-001 від 29.10.2021, паспорту споживчого кредиту та додаткової угоди.

Просить суд запросити інформацію щодо ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і його володільців у відповідних органів: НАБУ, СБУ, Держфінмоніторингу, Міністерства закордонних справ України згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом».

Також до суду 14.01.2026 надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1 , у яких вона зазначила, що на підставі, зокрема, ст.ст. 3, 4, 8, 21, 22 Конституції України, ст. 6 Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, немає підстав вважати її фізичною особою, самостійна українська держава не була утворена на законодавчому рівні, через що видані нею ліцензії є нікчемними, держава та її органи довели її до зубожіння, через що б їй не довелося брати в борг в такої організації як ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а тому, вона відмовляється сплачувати будь-що.

Крім того, до суду 29.01.2026 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , згідно із якою вона отримала додаткові пояснення у справі позивача, вказує, що вже сплатила 11291,50 грн заборгованості, згодна сплатити додатково 6708,50 грн. До цієї заяви відповідачем долучено копію її заяви від 25.01.2026 на адресу відповідача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про відмову від виконання договору та його розірвання і копію платіжної інструкції 0.0.4735791781.1 від 29.01.2026 про сплату на рахунок ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 6708,50 грн в якості оплати по кредиту згідно із договором № 427162-КС-001 від 29.10.2021 та додатковою угодою до нього.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.

До суду 01.12.2025 надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи. Згідно із відміткою ОСОБА_1 на цьому клопотанні відповідач 01.12.2025 з матеріалами справи ознайомилась, фотокопії матеріалів зробила.

Відповідачем ОСОБА_1 01.12.2025, до відкриття провадження у справі, до суду подано відзив, в якому вона просить відмовити ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в позові.

До суду 10.12.2025 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О.

До суду 11.12.2025 надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про долучення до матеріалів доказів попереднього направлення їй позивачем копії позовної заяви з долученими документами не за адресою її фактичного проживання.

До суду засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 26.12.2025 надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О. з проханням долучення до матеріалів справи інформації АТ «ТАСКОМБАНК» щодо підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 427162-КС-001 від 29.10.2021. Представник позивача просив розглянути справу та без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.

До суду 29.12.2025 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , у якій вона, серед іншого, зазначила, що вона не відмовляється, що у неї є кредит у ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», погоджується сплатити лише тіло кредиту в сумі 15098,01 грн у разі надання в суд завіреної копії документа на папері для електронного оригіналу договору № 427162-КС-001 від 29.10.2021, паспорту споживчого кредиту та додаткової угоди.

До суду 05.01.2026 надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи. Згідно із відміткою ОСОБА_1 на цьому клопотанні відповідач 05.01.2026 з матеріалами справи ознайомилась, фотокопії матеріалів зробила.

До суду 08.01.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О., у яких, зокрема, зазначено, що на відповідачку не поширюються положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки строк дії кредитного договору завершився 16.05.2022. Подані до суду засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» документи позивача, у тому числі позовна заява з долученими копіями кредитного договору із додатковою угодою, паспорту кредиту, належним чином засвідчено кваліфікованим електронним цифровим підписом позивача. Представник позивача просив розглянути справу та без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.

Також до суду 14.01.2026 надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1 , у яких вона, серед іншого, зазначила, що держава та її органи довели її до зубожіння, через що б їй не довелося брати в борг в такої організації як ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а тому, вона відмовляється сплачувати будь-що.

До суду 19.01.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О., у яких представником позивача повторно наведено обґрунтування тих же підстав для задоволення позовних вимог, що і попередніх заявах по суті спору та поясненнях. Представник позивача просив розглянути справу та без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.

До суду 29.01.2026 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , згідно із якою вона отримала додаткові пояснення у справі позивача, вказує, що вже сплатила 11291,50 грн заборгованості, згодна сплатити додатково 6708,50 грн. До цієї заяви відповідачем долучено копію її заяви від 25.01.2026 на адресу відповідача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про відмову від виконання договору та його розірвання і копію платіжної інструкції 0.0.4735791781.1 від 29.01.2026 про сплату на рахунок ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 6708,50 грн в якості оплати по кредиту згідно із договором № 427162-КС-001 від 29.10.2021 та додатковою угодою до нього.

До суду 04.02.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові додаткові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О., у яких зазначено, що позиція позивача є незмінною з відповідачки підлягає стягненню вся сума заборгованості за кредитним договором, заява відповідача про розірвання кредитного договору, яку вона подала стороні не має абсолютно ніякого значення та сили. В цих поясненнях представник позивача просив розглянути справу та без його участі, проти заочного рішення суду не заперечував.

Сторонами будь-яких інших заяв та клопотань суду не подано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Позовна заява 14.11.2025 надійшла до Калинівського районного суду Вінницької області з Тульчинського районного суду Вінницької області відповідно до положень ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою судді від 17.11.2025 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст. 177 ЦПК України, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після цього до суду за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 21.11.2025 надійшла заява представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок Марії Олександрівни щодо усунення недоліків позовної заяви.

Зі змісту цієї заяви вбачається, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, у зв`язку з чим ухвалою судді від 24.11.2025 позовну заяву залишено без руху, продовжено строк для усунення недоліків.

До суду 01.12.2025 за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Басалиги Діани Михайлівни про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 08.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу право подати до суду заперечення на відповідь на пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Разом з тим, цією ухвалою частково задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про витребування доказів у АТ «ПРИВАТ БАНК» (ЄДРПОУ 41084239), які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за 29.10.2021 та 29.11.2021.

Вказану ухвалу було надіслано на адресу АТ «ПРИВАТ БАНК» рекомендованим поштовим відправленням. Сторонам таким чином: позивачу та його представнику на їх електронні адреси та до електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», відповідачу за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» та інформацією на офіційному сайті цього товариства відповідне поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 з ухвалою судді про відкриття провадження у цій справі відповідач отримала 26.12.2025.

Відповідачем ОСОБА_1 01.12.2025, до відкриття провадження у справі, до суду подано відзив, в якому вона просить відмовити ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в позові.

Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався. Разом з тим, до суду 10.12.2025 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О.

До суду 29.12.2025 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , у якій вона, серед іншого, зазначила, що вона не відмовляється від того, що у неї є кредит у ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», погоджується сплатити лише тіло кредиту в сумі 15098,01 грн за певних умов.

До суду 08.01.2026, 19.01.2026 та 04.02.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за дорученням Козачок М.О.

Також до суду 14.01.2026 надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1 .

До суду 29.01.2026 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 щодо сплати додатково 6708,50 грн заборгованості.

Витребувані із АТ «ПРИВАТ БАНК» відомості надійшли до суду 15.01.2026.

До суду не надходило клопотань сторін про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін або загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 29.10.2021 між позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір № 427162-КС-001, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредит в розмірі 6 000,00 грн (том №1, а.с. 22-23, 115-116).

Договір про надання кредиту № 427162-КС-001 укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця: https://my.bizpozyka.com/. Підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-7601.

Відповідно до п. 1 договору позивач надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності; строк на який надається кредит - 8 тижнів; процентна ставка: в день 1,07857385 %, фіксована; комісія за надання кредиту: 900,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 6 000,00 грн; термін дії договору: до 24.12.2021; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 9 600,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 17227,44%.

Пунктом 3 договору встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 24.12.2021, загальний розмір платежів, які мав сплатити позичальник по кредитному договору складав 9 600,00 грн, в тому числі: проценти за користування кредитом 2 700,00 грн; кредит 6 000,00 грн; комісія за надання кредиту 900,00 грн.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало зобов`язання за договором № 427162-КС-001 від 29.10.2021 про надання кредиту, здійснило успішний переказ грошових коштів, перерахувавши 29.10.2021 на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується копією платіжної квитанції сервісу «Тас Pay» № 457290574 (том №1, а.с. 35 на звороті, 128 на звороті).

Здійснення переказу позивачем кредитних коштів відповідачу також підтверджується листом АТ «ТАСКОМБАНК» №54556/80 від 23.12.2025 (том №2, а.с. 4-5).

29.10.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 427162-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписано у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (том №1, а.с. 28 на звороті 29, 121 на звороті 122).

Додаткову угоду підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1899.

Відповідно до п.п. 2.1-6 додаткової угоди № 1 до договору № 427162-КС-001 від 29.10.2021 кредит збільшується на 12 000,00 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит, збільшений на 12 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі; після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 15 778,78 грн; продовжено строк кредиту на 143 днів; продовжено термін дії договору до 16.05.2022; після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 15 778,77 грн. (п. 1 та п. 2.1 додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6358,99 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 38 391,66 грн; комісія за зміну умов договору: 1 800,00 грн.

Пунктом 7 додаткової угоди № 1 до договору № 427162-КС-001 від 29.10.2021 встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 16.05.2022, загальний розмір платежів, які мав сплатити позичальник по кредитному договору складав 38 391,66 грн, в тому числі: проценти за користування кредитом 20 812,89 грн; кредит 15 778,77 грн; комісія за зміну умов договору 1 800 грн.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало зобов`язання за додатковою угодою № 1 від 29.11.2021 до договору № 427162-КС-001 від 29.10.2021 про надання кредиту, здійснило успішний переказ грошових коштів, перерахувавши 29.11.2021 на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн, що підтверджується копією платіжної квитанції сервісу «Тас Pay» № 466477473 (том №1, а.с. 36, 129).

Здійснення переказу позивачем кредитних коштів відповідачу також підтверджується листом АТ «ТАСКОМБАНК» №54554/80 від 23.12.2025 (том №2, а.с. 6-7).

Відповідно до наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів інформації АТ «ПРИВАТ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 в цьому банку емітовано картку з відповідним номером. Згідно із наданою банком випискою на вказаний рахунок ОСОБА_1 29.10.2021 зараховано 6 000,00 грн та 29.11.2021 зараховано 12 000 грн.

Згідно із наданим позивачем розрахунком за період кредитування з 29.10.2021 по 16.05.2022: видано кредиту 18 000,00 грн; всього нараховано відсотків 29 442,62 грн; всього нараховано комісії 2 700,00 грн (том №1, а.с. 12-19, 105-112)

Відповідачем ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору сплачено позивачу кошти на загальну суму 11 291,50 грн, з яких: за кредитом 2901,99 грн; по відсотках 6 645,02 грн; по комісії 1 744,49 грн (том №1, а.с. 12-19, 105-112, 227-229).

Станом на 31.07.2025 залишок заборгованість згідно кредитного договору станом складає 38 851,12 грн, з них: за кредитом 15 098,01 грн, по відсотках 22 797,6 грн, по комісії 955,51 грн.

Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним договором.

Водночас згідно із долученою до заяви відповідача ОСОБА_1 від 29.01.2026 копією платіжної інструкції 0.0.4735791781.1 від 29.01.2026 нею додатково сплачено на рахунок ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 6708,50 грн в якості оплати по кредиту згідно із договором № 427162-КС-001 від 29.10.2021 та додатковою угодою до нього. Від позивача заперечень щодо зарахування вказаної суми коштів на його рахунок не надходило.

V. Норми права, що регулюють спірні правовідносини, та оцінка суду.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Відповідно до норм ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до п.п. 1, 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, підписання договору відповідачем електронним підписом, що було узгоджене сторонами, відповідає вимогам чинного законодавства України, будучи аналогом власноручного підпису.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Натомість, позичальник свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконала, не повернула отримані кошти та проценти за користування кредитом, через що виникла заборгованість за кредитом.

При вирішенні цього спору суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 визнала факт укладення кредитного договору та додаткової угоди з позивачем, а також отримання кредитних коштів, частково до подання позову сплатила заборгованість на загальну суму 11 291,50 грн, а також після подання позову відповідач додатково сплатила 29.01.2026 на рахунок позивача 6708,50 грн.

Верховний Суд у Постанові від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Таким чином, частково сплативши заборгованість за договором про споживчий кредит з метою виконання його умов, відповідач вчинила дії щодо визнання договору.

Крім того, факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено витребуваною судом випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

Також суд враховує, що на відповідача ОСОБА_1 не поширюються положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки згідно із долученими нею до своїх заяв по суті справи копіями листів ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу за мобілізацією 29.12.2022, тобто, після завершення строку дії договору про споживчий кредит № 427162-КС-001 від 29.10.2021 та, відповідно, нарахування процентів за користування кредитними коштами, яке здійснено по 16.05.2022.

Тому, позивачем відповідачу проценти за користування кредитними коштами нараховано правомірно, оскільки на час нарахування цих процентів чоловік ОСОБА_1 не перебував на військовій службі і відповідач не мала статусу дружини військовослужбовця.

Таким чином, судом встановлено, що підписуючи договір про надання споживчого кредиту № 427162-КС-001 від 29.10.2021 та додаткову угоду, позичальниця підтвердила, що вона ознайомлена з договором про надання кредиту та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір (п. 7 договору, п. 10 додаткової угоди).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, сторони в договорі погодили його істотні умови, серед іншого, щодо строку кредитування та розміру процентної ставки.

Згідно із положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів про те, що ОСОБА_1 підписала кредитний договір під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, відповідачем суду не надано, матеріали справи таких доказів не містять.

Слід зауважити, що відповідач контррозрахунку заборгованості не надала, лише вказала, що згодна сплатити тіло кредиту, проценти не бажає сплачувати.

Суд також враховує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В матеріалах справи відсутні відомості, що сторонами досягнуто згоди на його розірвання і кредитний договір № 427162-КС-001 від 29.10.2021 у встановленому порядку розірвано, а тому, при вирішенні цього спору суд позбавлений можливості взяти до уваги факт ініціювання відповідачем розірвання цього договору уже після подання позову.

Аналізуючи клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування в позивача оригіналів кредитного договору, додаткової угоди до нього, паспорту споживчого кредиту, пропозицій укласти договір про споживчий кредит та додаткову угоду (оферти), прийняття (акцепт) пропозиції (оферт) щодо укладення договору та додаткової угоди, запросити в АТ «Укрпошта» інформацію про те, з якою метою було відкрито конверт її співробітниками, запросити у відповідних органів, які займаються боротьбою з тероризмом, інформацію щодо бенефіціарного власника позивача ОСОБА_7 , звернутися до Посольства Суверенного Мальтійського Ордену в Україні з запитом про громадянство ОСОБА_7 , здійснення переказів з його особистих рахунків громадянам РФ, а також юридичним та фізичним особам, які здійснюють діяльність на території РФ, запросити інформацію щодо ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і його володільців у відповідних органів: НАБУ, СБУ, Держфінмоніторингу, Міністерства закордонних справ України згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом», суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 4 ст. 77 ЦПК України передбачено, що суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» позовну заяву подано до суду разом з долученими до неї документами засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

Згідно із положеннями абзацу 2 ч. 8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Враховуючи наведене, подані позивачем паперові копії долучених до позовної заяви електронних документів, зокрема: кредитного договору, додаткової угоди до нього, паспорту споживчого кредиту та інші засвідчено електронним цифровим підписом позивача. Відповідачем не надано суду будь-яких відомостей про те, що вказані документи містять недостовірну та/або неповну інформацію, в матеріалах справи такі докази відсутні. При цьому, відповідач ОСОБА_1 у своїх заявах по суті справи послідовно визнавала факт укладення кредитного договору з позивачем та отримання кредитних коштів.

Згідно із матеріалами справи позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України. Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що вказана юридична особа внесена до Державного реєстру санкцій.

Згідно із положеннями ч.ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, зокрема, положення ч. 4 ст. 77 ЦПК України, суд позбавлений можливості задоволити клопотання відповідача про витребування доказів, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог на предмет існування заборгованості відповідача перед позивачем та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, яка в частині заборгованості по тілу кредиту, процентах та комісії підлягає стягненню з відповідача.

Отже, позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 32 142,62 грн, розрахована таким чином: 38 851,12 грн (ціна пред`явленого позову) 6 708,50 грн (частина заборгованості, сплачена відповідачем після подання позову).

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються судом повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім при пред`явленні позову судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77, 84, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування у позивача оригіналів електронних документів, відомостей про позивача та його бенефіціарного власника залишити без задоволення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 427162-КС-001 від 29.10.2021 у розмірі 32 142 (тридцять дві тисячі сто сорок дві) грн 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411, код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс № 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 08.05.2026.

Суддя Н.П. Карнаух