Решение № 136385402, 11.05.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 175/4945/26

2/301/786/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

18 березня 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося в Дніпровський районний суд Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2027463647_CARD від 24.11.2019 року в сумі 42654,52 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 листопада 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2027463647_CARD (далі - Кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язувався надати позичальникові кредит в розмірі, визначеному Кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору відповідачці були надані кредитні кошти в сумі 23000 грн.

На підставі Договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за Кредитним договором №2027463647_CARD від 24.11.2019 року до відповідачки.

Відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим розмір її заборгованості перед позивачем становить 42654,52 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 23000 грн., заборгованість за відсотками - 19654,52 грн.

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №2027463647_CARD від 24.11.2019 року в сумі 42654,52 грн. та судові витрати на загальну суму 9662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 7000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.03.2026 року цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Іршавського районного суду Закарпатської області.

10 квітня 2026 року вказана справа надійшла в Іршавський районний суд Закарпатської області та її розподілено для розгляду судді Пітерських М.О.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Романенко М.Е. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви, просив розглянути справу без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.5 на звороті,120,121).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с.9,122).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 24 листопада 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №2027463647 (далі - Кредитний договір) (а.с.34-36,39).

Відповідно до п.1 Кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в розмірі 15389 грн., з яких: 14999 грн. на придбання товару у ТОВ «Комфі Трейд» та 390 грн. на сплату додаткових послуг банку - послуги «СМС+Довідка»; дата остаточного повернення 24.11.2021 року; комісія за управління кредитом - щомісячно, у розмірі 3% від суми кредиту (а.с.34).

24 листопада 2019 року відповідачка придбала у ТОВ «Комфі Трейд» смартфон Samsung Galaxy S9 64 Gb Midnight Black (SM-G960) за 14999 грн., що підтверджується копією рахунку-фактури №СФКМТ-0000218839 від 24.11.2019 року (а.с.42), копією специфікації до кредитного договору (а.с.43), копією видаткової накладної №ЧКМТ2-0021 від 24.11.2019 року (а.с.44) та копією службового чеку від 24.11.2019 року (а.с.46).

Згідно з п. 1.2., 2 Кредитного договору, протягом дії Кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, а розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних (а.с.34).

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначені у Додатку №1 до Кредитного договору (а.с.34).

Відповідно до наведеного у позовній заяві розрахунку заборгованості за Кредитним договором сума заборгованості ОСОБА_1 становить 42654,52 грн.

Дана сума складається з:

- заборгованості за тілом кредитом - 23000 грн.,

- заборгованості за відсотками - 19654,52 грн.

Додатком №1 до Кредитного договору №2027463647 від 24.11.2019 року є Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту за період з 24.11.2019 року по 24.11.2021 року, згідно якого загальна вартість кредиту становить 18632,08 грн., що включає в себе погашення суми кредиту 15389 грн., проценти за користування кредитом в сумі 1,39 грн., інші послуги банку (додаткові послуги банку (згідно з Тарифами), плата по кредиту (щомісячна комісія) в сумі 3621,69 грн. (а.с.36).

Інших платежів в межах строку Кредитного договору або процентів за прострочення сплати кредиту умовами відповідного договору не передбачено.

Згідно умов кредитного договору та інших матеріалів справи, відповідачу було видано 14999 грн. на придбання товару у ТОВ «Комфі Трейд», що свідчить про те, що розмір тіла кредиту становив тільки 14999 грн., а не 23000 грн.

Жодних доказів про видачу відповідачу кредитних коштів (тіла кредиту) у сумі 23000 грн. матеріали справи не містять.

Згідно Графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, загальна вартість кредиту ставить 18632,08 грн., а не 42654,52 грн.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до умов Кредитного договору №2027463647 від 24.11.2019 року дата остаточного повернення кредиту 24 листопада 2021 року. Кредитні кошти були надані відповідачці 24.11.2019 року.

Тобто строк Кредитного договору №2027463647 від 24.11.2019 року, який був погоджений сторонами, з 24.11.2019 року по 24.11.2021 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 15.03.2024 року за період з 16.02.2020 року по 04.03.2024 року (а.с.74-95), позивачем здійснювалися нарахування і після закінчення строку кредитного договору.

Однак, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року (а.с.53-69) АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за Кредитним договором №2027463647_CARD від 24.11.2019 року до відповідачки, що підтверджується: копіями платіжних інструкцій №1 та №2 від 15.03.2024 року (а.с.72,73); копіями Актів приймання-передачі реєстрів боржників №1 та №2 від 15.03.2024 року (а.с.15,16).

Відзиву на позов, доказів на спростування позовних вимог та доказів відсутності заборгованості за кредитним договором відповідачка суду не надала.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 18622,08 грн.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- Договір №42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» і адвокатом Білецьким Б.М. (а.с.47-52);

- Додаткову угоду №2027463647_CARD від 28.11.2025 року до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року (а.с.70);

- Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025 року на суму 7000 грн., з яких: 1) правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» - 2000 грн. за 1 год.; 2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - 4000 грн. за 2 год. (2000 грн. за 1 год.); 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 500 грн. за 0,5 год. (1000 грн. за 1 год.); 4) подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками, до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням - 500 грн. за 0,5 год. (1000 грн. за 1 год.) (а.с.17);

- Детальний опис робіт (наданих послуг), наданих ОСОБА_3 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі Договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.07.2025 року та додаткової угоди до нього на загальну суму 7000 грн., з яких: 1) правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» - 2000 грн. за 1 год.; 2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - 4000 грн. за 2 год. (2000 грн. за 1 год.); 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 500 грн. за 0,5 год. (1000 грн. за 1 год.); 4) подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками, до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням - 500 грн. за 0,5 год. (1000 грн. за 1 год.) (а.с.33).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 3000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати на загальну суму 5662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду у сумі 2662,40 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору) (а.с.6), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за Кредитним договором №2027463647 від 24 листопада 2019 року в сумі 18622 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 08 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, код ЄДРПОУ 42649746, судові витрати в сумі 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 11 травня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських