Решение № 136383967, 11.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1694/26

н\п 2/490/2458/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 17079,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між відповідачкою та ТОВ «Мілоан» 16.02.2022 року було укладено договір про споживчий кредит №6071251, відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн, які зобов`язалась повернути з урахуванням відсотків за користування кредитними коштами.

Однак відповідачка свої обов`язки до договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 17079,00 грн.

25.07.2024 року було укладено договір факторингу №25-07/24, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №6071251 від 16.02.2022 року.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №6071251 від 16.02.2022 року. Загальний розмір заборгованості відповідачки за договором становить 17079,00 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 924,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1155,00 грн - заборгованість за комісіями.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором №6071251 від 16.02.2022 у загальному розмірі 17079,00 грн, а також судові витрати, понесені на сплату судового збору та на правничу допомогу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом 06.03.2026 року було направлено відповідні запити та 11.03.2026 року отримана інформація щодо місць проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_1 .

Як вбачається з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області від 11.03.2026 року, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 09.06.2023 року знята з реєстрації.

У період з 09.03.2026 року по 20.03.2026 року суддя Саламатін О.В. перебував у нарадчій кімнаті по кримінальній справі №490/1842/25.

Ухвалою судді від 20.03.2026 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 20.03.2026 року відповідачці був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідачка, яка належним чином повідомлена судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України та направленням копії ухвали про відкриття провадження у справі на відому електронну адресу відповідачки, 24.03.2026 року подала до суду заяву, в якій зазначила, що вона визнає факт наявності кредитного зобов`язання та готова до добровільного погашення заборгованості, разом з тим, не погоджується із розміром заборгованості, оскільки він потребує додаткової перевірки щодо правильності нарахування відсотків, штрафних санкцій та інших платежів.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

16.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №6071251.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн.

Згідно п. 1.3. Договору кредит надається загальним строком на 90 днів з 16.02.2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Згідно з п. 1.3.1, 1.3.2 пільговий період складає 30 днів, що настає з дати видачі кредиту і завершується 18.03.2022 року, поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 17.05.2022 року.

За п. 1.4 договору, рекомендована дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 18.03.2022 року, але не пізніше 17.05.2022 року.

Згідно з пунктами 1.5.1, 1.5.2 комісія за надання кредиту 1155,00 грн яка нараховується за ставкою 7,7% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 3960,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,88% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Пунктом 1.5.3, передбачено проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 45000,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 1.6 тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Згідно з пунктом 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

У пункті 2.2.2 договору зазначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.

Порядок нарахування процентів за користування кредитом визначений в пункті 2.2.3 договору, відповідно до якого проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропоновано позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п. 1.5.3 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватися за стандартною ставкою згідно п. 1.5.3 договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк поточного періоду, це означає, що протягом пільгового періоду позичальнику була надана знижка / пільга, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п. 1.5.3 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Відповідно до пункту 2.3.1 договору, позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені цим п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту: 3 дні 3%, 7 днів 5%, 15 днів 10%.

Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах визначених цим пунктом проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 договору.

У пункті 2.4.1. зазначено, що позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п. 1.4 договору.

Згідно п. 6.1-6.2 договору, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, меседжер або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитоваця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору. Після укладення цей кредитний договір надається (надсилається) позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3. договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил.

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 , зокрема: серія та номер паспорту, РНОКПП, адреса проживання, номер телефону.

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит №6071251 від 16.02.2022 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 погодили дату видачі кредиту 16.02.2022 року, дата платежу 17.05.2022 року, кількість днів у розрахунковому періоді 90 днів, чисту суму платежу за розрахунковий період 65115,00 грн, суму кредиту за договором 15000,00 грн, проценти за користування кредитом 48960,00 грн, комісію за надання кредиту 1155,00 грн, реальну річну процентну ставку 1355%, загальна вартість кредиту 65115,00 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 під час укладення договору про споживчий кредит №6071251 від 16.02.2022 року використовувала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора R88474, який 16.02.2022 року був відправлений на її номер мобільного телефону, зазначений у договорі НОМЕР_2 .

16.02.2022 року ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 15000,00 грн, що підтверджується квитанцією №19efe020-2b3f-4d2a-b64f-78d42ecc90e3_637805979057942049.

Таким чином, відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладання договору про споживчий кредит №6071251 від 16.02.2022 року шляхом заповнення анкети-заяви на кредит №6071251 від 16.02.2022 року на Веб-сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором R88474, на підписання електронного договору.

У статті 3 Закону №675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону №675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит. Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Внаслідок укладення електронного кредитного договору між сторонами виникли взаємні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитор свої зобов`язання відповідно до договору про надання споживчого кредиту виконав у повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок позичальника кошти в сумі 15000,00 грн.

В свою чергу, відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №6071251 від 16.02.2022 року наданого ТОВ «Факторинг Партнерс», загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 17079,00 грн, з якої: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 924,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1155,00 грн - заборгованість за комісією.

25.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» (далі - клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі - фактор) укладено Договір факторингу №25-07/24, відповідно до якого первісний кредитор зобов`язався відступити за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 106716309,37 грн, а фактор, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом та боржниками. Розмір фінансування за цим Договором згідно реєстру боржників складає 2574925,00 грн. Фактор здійснює оплату розміру фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування грошових коштів протягом 3 робочих днів з дати підписання цього Договору на поточний рахунок клієнта.

Згідно з платіжною інструкцією №448090004 від 26.07.2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» 2574925,00 грн, призначення платежу: оплата згідно Договору факторингу №25-07/24 від 25.07.2024 року без ПДВ.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25-07/24 від 25.07.2024 року ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги за Договором №6071251 від 16.02.2022 року, укладеним із ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості за яким складає 17079,00 грн.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору факторингу, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 25.07.2024 року за №25-07/24 перейшло право грошової вимоги до відповідачки, за договором про споживчий кредит №6071251 від 16.02.2022 року на суму 17079,00 грн, з якої: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 924,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1155,00 грн - заборгованість за комісією.

Таким чином, оскільки відповідачка не виконала умови кредитного договору, добровільно та в визначені строки не сплатила визначені договором платежі, а позивач набув право грошової вимоги до відповідачи за договором фпкторингу, позовні вимоги слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит №6071251 від 16.02.2022 року в розмірі 17079,00 грн, з якої: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 924,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1155,00 грн - заборгованість за комісією.

При вирішенні питання про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 року, заявка на надання юридичної допомоги №1271 від 01.01.2026 року, витяг з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 9000,00 грн є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представницею відповідача надано заперечення щодо завищеної суми на професійну правничу допомогу. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 9000,00 грн є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 17079,00 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки суд вважає, що вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, стягує з відповідача понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 гривень, які підтверджуються платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0615870282 від 23.02.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ: 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №6071251 від 16.02.2022 року у загальному розмірі 17079 (сімнадцять тисяч сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 924,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1155,00 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у розмірі 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін