Постановление суда № 136383395, 11.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2444/21

Провадження №: 1-кп/336/110/2026

ВИРОК

іменем України

11 травня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019080080000560 від 23.11.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Запоріжжя, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, неодруженої, яка має середню спеціальну освіту, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 349 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місце у ОСОБА_6 яка мала на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник корисливий злочинний умисел, спрямований на передачу стороннім особам власної дитини для заняття жебрацтвом.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 01.12.2020 в період часу з 16 години 30 хвилин по 16 годину 43 хвилини, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , зустрілась з ОСОБА_8 , з яким познайомилася 21.11.2020, та повідомила йому про готовність здійснити передачу свого малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошову винагороду для зайняття жебрацтвом на території м. Запоріжжя.

У подальшому, з метою реалізації раніше виниклого умислу, 03 грудня 2020 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , нехтуючи положенням ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», яка регламентує обов`язки батьків з питань виховання, що спрямовані на розвиток особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, порушуючи вказані принципи та недотримуючись положень ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, усвідомлюючи та бажаючи настання негативних наслідків для власної дитини, пов`язаних з неконтрольованим перебуванням у розпорядженні невідомої особи, ОСОБА_8 передала свого малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із оригіналом свідоцтва про його народження для експлуатації (зайняття жебрацтвом), отримавши кошти у сумі 600 гривень. Після цього ОСОБА_4 була затримана працівниками поліції.

Обвинувачена в судовому засіданні свою вину не визнала. Пояснювала, що до неї додому прийшли якісь люди, що відрекомендувалися представниками канадського благодійного фонду, нібито їм соціальні служби надали її адрес. Ці людини запропонували роботу, сказали, що з нею зв`яжиться їх інспектор. Наступного дня їй зателефонувала жінка, з якою обвинувачена зустрілася біля під`їзду. Жінка пояснила, що вони займаються благодійністю, допомагають людям, займаються агітацією щодо допомоги хворим на онкологію дітей, переливання крові та солдатам АТО. Заробіток становитиме 500 гривень за 2-3 години роботи на день. У перший день вона стояла із цією жінкою біля АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Обвинувачена надалі уточнила, що вони агітували людей на здачу крови. Проте мали при собі коробку, в якій був проріз для грошей, ОСОБА_4 пояснила значення коробки: для збору грошових коштів, якщо людина бажала надати гроші. Відпрацювали півтори-дві години. Жінка розплатилася з обвинуваченою. При цьому будь-яких договорів із благодійними організаціями на збирання коштів обвинувачена укладала. Наступного дня вона з цією жінкою зустрілися на зупинці громадського транспорту «Заводоуправління» біля підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». З ОСОБА_4 за власним бажанням пішов і син ОСОБА_9 . До них підійшов невідомий чоловік, який відразу запитав їй, чи вони з канадського фонду. Обвинувачену здивувало те, що чоловік про це знає. В ході розмови чоловік запропонував перейти до них, нібито, в той же канадський фонд, але вони платять більше (600-700 грн на день), проте й працювати потрібно більше та в іншому місці. Вони з чоловіком домовилися зателефонувати один одному пізніше. ОСОБА_10 (жінка, з якою вона «працювала») приблизно тиждень не телефонувала, роботи не пропонувала. Тоді ОСОБА_4 зателефонував той чоловік, на ім`я ОСОБА_11 , та запропонував зустрітися та обговорити умови роботи. Вони зустрілися біля її дома, він запитав, чи може вона брати із собою дитину. Пояснив, що дітям більше довіряють ніж дорослим. Вона не мала заперечень. Обвинувачена запитала ОСОБА_12 , чи будуть у неї якісь документи щодо цієї діяльності. Наприкінці тижня їй зателефонувала ОСОБА_13 , однак так і не зустрілася із нею. Надалі, 01.12.2020, у двері подзвонив ОСОБА_11 . Обвинувачена наголошує, що вона не давала ОСОБА_12 свій адрес. Вони вийшли на вулицю і пішли в кав`ярню. Весь час ОСОБА_11 перепитував, чи розуміє вона, що дитина буде займатися жебрацтвом («попрошайничати» - мовою обвинуваченої). Після розмови з ОСОБА_12 вона мала сумніви щодо його пропозиції, адже гадала, що вони будуть агітувати людей на переливання крові. 02.12.2020 ОСОБА_11 знову кілька разів зателефонував, просив взяти дитину. ОСОБА_4 уточнює, що спершу мова з ОСОБА_12 йшла про те, що працювати мусила саме обвинувачена. Вони домовилися зустрітися 03.12.2020. Зранку 03.12.2020 вона віддала ОСОБА_12 сина ОСОБА_9 та його свідоцтво про народження, отримала грошові кошти. Як уточнила ОСОБА_4 в судовому засіданні, це гроші за роботу ОСОБА_9 , який мав би стояти із коробкою та збирати кошти. Після цього її затримали.

Обвинувачена також показала, що мешкала із двома синами - 20-річним ОСОБА_14 та ОСОБА_9 . Квартира приватизована, належить на праві спільної сумісної власності сину ОСОБА_14 та їй. Вона має заборгованість за комунальні послуги. На життя заробляла перепродажем овочів, заробіток складав приблизно 100 гривень на день. ОСОБА_9 навчався дистанційно, вона ходила до школи брала завдання. ОСОБА_4 показала, що її особистий телефон на той час був закладений у ломбард. Також пояснила, що часто, немаючі коштів на телефоні, набирала номер адресата та скидала виклик або користувалася послугою оператора мобільного зв`язку щодо передзвону самим адресатом. ОСОБА_11 телефонував їй на номер оператору « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Обвинувачена також показала, що вона пояснила синові, що ОСОБА_12 потрібно, щоб саме ОСОБА_9 вийшов на роботу. Син погодився. Зазначила, що поставила сину на телефон швидкий набор на лінію « НОМЕР_1 ». ОСОБА_9 і раніше міг заробити грошей, зокрема на виборах він розклеював листівки. На день описуваних подій ОСОБА_9 було 12 років, з якого віку можливе працевлаштування дитини, ОСОБА_4 не відомо. Уточнила, що ОСОБА_12 передала оригінал свідоцтва про народження дитини, оскільки, зі слів ОСОБА_12 , у разі питань з боку «міліції», можна показати, що дитина має батьків. ОСОБА_13 ж вона надала (на другий день роботи) копії своїх документів.

Сторона захисту також стверджувала про наявність провокації з боку правоохоронних органів.

Дослідивши визначений сторонами кримінального провадження обсяг доказів та надавши доказам належну оцінку, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.149 КК України, за вищенаведених обставин повністю доведена.

Так, під час досудового розслідування кримінального провадження слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за участю прокурора, обвинуваченої, захисника - адвоката ОСОБА_15 , законного представника потерпілого, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_16 та психолога ОСОБА_17 в порядку ст. 225 КПК України було здійснено допит малолітнього потерпілого ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 98-115).

Відеозапис допиту потерпілого був відтворений в судовому засіданні.

ОСОБА_7 показав суду, що він допомагає матері, заробляє гроші то допомагаючи комусь копати, то тягає мішки, може оголошення клеїти, роздавати листівки, продавати газети. З часу смерті батька 11 травня того ж року, в основному заробляє гроші він сам. Пояснив, що мати після звільнення з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » працювала волонтером. Робота полягала «стояти з коробкою», тобто в отриманні грошей від людей, які кидали гроші в коробку. Вони з мамою не просили кидати гроші, люди самі підходили та кидали. Він з мамою був двічі. За часом це займало півтори-дві години. Потім коробку з грошима, не перераховуючи гроші, віддавали жінці на ім`я ОСОБА_18 . Як пригадує потерпілий, він стояв із мамою 28 або 29 листопада. ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_18 сама прийшла до них додому та запропонувала роботу, зазначивши, що вона із канадської компанії та допомагає малозабезпеченим сім`ям. Вона обіцяла за цю роботу платити 500 грн за півтори-дві години. Саме ОСОБА_18 дала коробку, сказала просто поставити її на підлогу і стояти поруч із нею. ОСОБА_19 стояла поруч в метрах п`ятнадцяти від них та пила пиво. Мама іноді могла відійти покурити. Приблизно через тиждень зателефонував ОСОБА_11 , сказав виходити на роботу. Про що саме він домовлявся із мамою, потерпілий не чув. Потім мати сказала потерпілому, що б краще він вийшов на роботу (надалі потерпілий вказував, що вона говорила: «якщо хочеш, то поїдеш зі мною», їй просто скучно самій стояти). Потерпілий повідомив, що мати сказала, що поїде разом із ними, лише під піде за гаманцем, а ОСОБА_11 сказав, що б потерпілий сів у машину. Як тільки він сів, той відразу від`їхав, і приїхав Ланос з поліцією. Потерпілий уточнив, що мати отримала гроші (600 чи 700 гривень) наперед за роботу, яку він мав робити - по суті, стояти та просити гроші. Потерпілий зауважив, що ОСОБА_12 побачив на другий день роботи на «Іскрі». ОСОБА_11 особисто із ним не говорив, лише дав матері номер телефону. ОСОБА_7 підкреслив, що на той час телефон був у матері, а на час її затримання - у нього.

Свідок ОСОБА_17 показала суду, що працює психологом з 2009 року, спеціалізується на наданні допомоги дітям та дорослим, що постраждали від дискримінації. Під час досудового розслідування кримінального провадження вона брала участь як психолог та спілкувалася із потерпілим. ОСОБА_7 був відкритий до контакту. Він пояснював, що живе із старшим братом і матір`ю. Батько помер улітку 202 року, мати «вигнали з роботи», старший брат не працював, тому ОСОБА_7 відчував відповідальність за доходи родини. Він також пояснював свідку, що разом із матір`ю вони працювали у жінки на ім`я ОСОБА_18 , а саме розповсюджували інформацію як можна здати кров для воїнів АТО, збирали пожертви у коробки. З цих грошей ОСОБА_18 сплачувала ним за роботу. Як пояснила свідок, потерпілий був роздратований на чоловіка на ім`я ОСОБА_11 , через якого заарештували матір. Психолог також роз`яснила, що дитині такого віку притаманно при наданні показів вводити інших в оману, щоб захистити матір. За поясненнями свідка, зі слів потерпілого, його батько зловживав алкогольними напоями, брат - наркотичними речовинами, а мати іноді вживає пиво. ОСОБА_9 іноді міг по декілька днів не ночувати вдома. У лютому 2021 році свідок бачила ОСОБА_9 , його психічний стан покращився, проте він сумує за матір`ю. Свідок також підтвердила, що була присутня під час допиту потерпілого на стадії досудового розслідування у судовому засіданні, заперечила вчинення тиску на нього з будь-якої сторони кримінального провадження, він лише напружився, побачивши мати, чекав від неї знаки підтримки.

Свідок ОСОБА_8 був залучений до конфіденційного співробітництва із зміненими анкетними даними, документи, на підставі яких змінені анкетні дані свідка були безпосередньо дослідженні суддею в судовому засіданні 19.05.2022.

Так свідок показав суду, що вперше побачив обвинувачену приблизно опівдні 21 листопада 2020 року у м. Запоріжжі, біля підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ринку по АДРЕСА_7. Так, свідок пив каву, через дорогу побачив малолітнього хлопця, приблизно 12 років, який стояв біля коробки. ОСОБА_8 підійшов ближче до цього хлопця. Коробка виявилася, нібито, для збору коштів для військових. Потім підійшла жінка років 55-60, яка назвалася ОСОБА_21 . Зі слів обвинуваченої, хлопець - її син, ОСОБА_9 , вони займаються збором коштів для благодійної організації.

Він вирішив допомогти жінці з роботою - він має знайомих, які б могли влаштувати її. Залишив обвинуваченій свій номер телефону ( НОМЕР_2 ). Також свідок зауважив, що спілкувався із нею приблизно 20-30 хвилин, увесь цей час хлопець із жінкою просили гроші у перехожих. Зі слів жінки, частина отриманих грошей складає їхню заробітну плату. Надвечір обвинувачена зателефонувала, пояснила, що зацікавлена в його допомозі, запропонувала зустрітися, назвала адресу, куди під`їхати. Наступного дня вдень зустрілися по вул. Кузнецова, біля багатоповерхового будинку, номер якого свідок не пам`ятає, зі слів ОСОБА_4 , вона там мешкала. Вони поспілкувалися, він пояснив обвинуваченій що може знайти їй роботу прибиральницею або в кафе. Свідок зрозумів, що робота ОСОБА_4 не цікавить. Як вона пояснювала, «своє вона вже відпрацювала», а тепер працювати має син, який готовий на будь-яку роботу, навіть жебрацтво. На що свідок відповів їй, що дитина буде жебракувати - «працювати» на вул. Перемоги біля торгового центру « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Таку пропозицію свідок пояснив суду цікавістю, а саме бажав пересвідчитися як відноситься жінка до своєї дитини. ОСОБА_4 погодилася на цю пропозицію. Він сказав, що перетелефонує та поїхав. Свідок уточнив, що ця розмова відбувалася також біля 20 хвилин, присутнім при розмові нікого не було. Можливо, деталі про жебрацтво дитини біля ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » він повідомив жінці лише наступної зустрічі. Як він пам`ятає, того ж або наступного дня, розуміючи, що доля дитини жінці байдужа, свідок поїхав до поліції, а саме до ГУНП.

Далі, вже під контролем поліції, він телефонував жінці, запропонував зустрітися. Вона відповіла, що рада його дзвінку, дуже чекала на нього. Це відбулося вже наприкінці листопада, приблизно о 09.00 - 10.00 год. Під час розмови жінка розповіла про свої фінансові проблеми, про те, що якась частина її майна заставлена. Домовилися про зустріч 01 грудня біля її будинку. Він придбав каву, обговорили з жінкою умови роботи ОСОБА_9 - він його забирає, дитина працює з 09:00 до 15:00 - 16:00 год. на парковці біля ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », потім свідок відвозить ОСОБА_9 додому. Зарплата 600-700 грн. за день роботи дитини влаштовувала жінку. Свідок зазначив, що йому, про всяк випадок, потрібні документи дитини (свідоцтво про народження та ідентифікаційний код). Жінка відповідала, що надасть. Вони домовилися зустрітися через день або два, щоб він на машині забрав дитину. Жінка повідомила, що гроші їй потрібні відразу, й щоб ОСОБА_9 не бачив як ОСОБА_8 передає кошти. За день до того, як забрати дитину, він зателефонував жінці та нагадав, що зранку він під`їде. Також попросив документи дитини, а жінка нагадала, що гроші їй потрібні відразу. Грошові кошти (600 грн.) йому видала поліція, перед цим зробивши фотознімки грошей. Він під`їхав на машині до будинку по АДРЕСА_2 , набрав жінку, через 5 хвилин вона і ОСОБА_9 вийшли. Хлопець сів у машину, свідок віддав гроші жінці, а та - документи (свідоцтво про народження дитини та ідентифікаційний код). Потім він із ОСОБА_9 поїхав і передав дитину співробітникам поліції. Момент затримання обвинуваченої він не бачив. Впізнав обвинувачену, яка брала участь у режимі відеоконференції.

На питання захисника, свідок пояснив, що у 2020 році він працював кур`єром у ресторані. Того дня він мав вихідний та їздив про справам. Він раніше не бачив, щоб такі малі діти стояли із коробкою та просили гроші. Як гадає свідок, приблизний ріст дитини складав 1,5 метри. Дитина була неохайно одягнута, Обвинувачена підійшла з недопитою пляшкою пива, чи з алкоголем воно чи без - йому не відомо. Зі слів жінки, син таким чином заробляє на життя. Тому він вирішив запропонувати роботу жінці. Він поїхав саме до ГУНП, оскільки точно знав його місце розташування. Вийшов слідчий, і свідок написав заяву про злочин. Можливо деталі «працевлаштування» дитини біля ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » він повідомив жінці вже після спілкування із працівниками поліції. Пояснив, що дійсно, іноді він бачив як жебракують інші діти, проте звернувся до поліції цього разу, оскільки його обурило, що мати дитини пояснила, що не хоче працювати. Він ні до цього випадку, ні після більше не співпрацював із поліцією. Можливо, він і сказав, що жебрацтвом можна більше заробити, але тільки після того, як обвинувачена сказала, що їй все рівно, чим буде займатися дитина.

Свідок також пояснив, що особу на ім`я ОСОБА_18 він не знає. Не пам`ятає, чи обумовлював працевлаштування дитини роботою на благодійний фонд. Однак він їй роз`яснював, що ОСОБА_9 буде ходити біля торгового центру жебракувати («попрошайничати» - мовою свідка). Зміну своїх анкетних даних пояснив тим, що хвилювався за власну безпеку.

ОСОБА_8 послідовно наполягав на тому, що звернувся до поліції після першої зустрічі біля будинку обвинуваченої.

В ході повторного допиту 03.06.2026 свідок ОСОБА_8 показав, що в той час, коли він спілкувався з обвинуваченою, він користувався телефоном з номером НОМЕР_2 . Цим номером він користується і дотепер. Пояснив, що при знайомстві з обвинуваченою залишив їй свій номер телефону, записавши на аркуші. Її номеру телефону він не брав. Саме обвинувачена йому перша зателефонувала, а він, побачивши, пропущений вхідний виклик, передзвонив. Зміну анкетних даних пояснив тим, що переймався за власну безпеку. Впізнав у залі судових засідань обвинувачену.

Свідок ОСОБА_23 показав суду, що у листопаді 2020 року біля ринку по АДРЕСА_7, де біля кіоску він пив каву, до нього підійшов хлопець, 11-12 років із паперовою коробкою, попрохав гроші на благодійність, нібито на дітей, точніше свідок не пам`ятає. ОСОБА_23 зацікавився, від імені якої благодійної організації збирає кошти хлопець. У свідка працює брат у благодійній організації, і тому йому відомо, що дитина такого віку не може збирати кошти. В цей час підійшла обвинувачена, запитала, чого він причепився до хлопця, пояснила, що працює саме вона. ОСОБА_23 запитав у обвинуваченої, яка сама організація, чи є документи. Та пояснила, що документи вдома. Як пояснив свідок, обвинувачена була із пивом, тому він, будучи цим обурений, добре запам`ятав цю ситуацію. На питання захисника свідок відповів, що має погашену судимість. Через деякий час, приблизно у лютому, він перебував на тому ж місці (працював у таксі), і до нього підійшли співробітники поліції і запитали, чи був він свідком таких подій. Він розповів поліцейським, що бачив. Пояснив суду, що 4,5 роки не вживає спиртні напої.

Свідок ОСОБА_24 показав у суді, що у 2022 році працював вантажником на ринку біля підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по АДРЕСА_7. Приблизно 20-25 листопада 2022 року він повертався додому, до нього підійшов 12-річний хлопець, який в руках тримав коробку для збору благодійності. Хлопець спочатку попросив цигарку, а потім гроші. Він нічого не дав. Через деякий час до дитини підійшла жінка із світлим волоссям та, вдарила хлопця. Свідок показав на обвинувачену, зазначивши, що вона на «90 відсотків» схожа на ту жінку, пояснивши, що тоді був на деякій відстані від неї. Свідок ніяк не відреагував на цю ситуацію, оскільки він така людина, що нікому не довіряє - ні поліцейським, ні суду. До кримінальної відповідальності він не притягався та не є свідком в інших кримінальних провадженнях. Свідок також підкреслює, що обвинувачена була із пляшкою пива. Він запам`ятав ту ситуацію, оскільки має сина приблизно того ж віку, що і той хлопець. На думку свідка, хтось викликав поліцію, тому наступного дня співробітники поліції опитували усіх на ринку, і ОСОБА_24 пояснив поліцейським те, що бачив.

Свідок ОСОБА_25 показав суду, що у 2020 році, приблизно із середини листопада по грудень, у денний час, він доволі часто був біля ринку, що знаходиться між вулицями Чарівна та Магістральна, біля підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у Шевченківському районі м. Запоріжжя, забирав свою дівчину з роботи, і часто бачив 10-12-річного хлопчика на вході до ринку біля кіосків, який ходив з коробкою для збору грошей і просив гроші. Що конкретно казав хлопець, свідок не пам`ятає, можливо щось про благодійність. Бачив свідок і жінку, віком приблизно 50 років, яка підходила до хлопця. Свідок гроші хлопцю не давав, але бачив, що інші перехожі давали. Одного разу, він також забирав дівчину з робити, до нього підійшли працівники поліції та запитали, чи був він очевидцем таких подій. Як пригадує свідок, його двічі чи тричі допитували в ході судового розслідування, брав він участь і впізнанні тієї жінки за фотознімками. Свідок також пояснив, що працював кур`єром у закладі громадського харчування. Його дівчина працювала на ринку реалізатором. Свідок повідомив, що обвинувачена схожа на ту жінку, зокрема також має світле волосся.

Суд зауважує, що свідок назвав ринок, де бачив обвинувачену, - «ОСОБА_8», що не відповідає дійсній назві ринку. Проте ринок « ІНФОРМАЦІЯ_8 » розташований неподалеку, у тому ж Шевченківському районі м. Запоріжжя, а тому свідок, враховуючи час, що минув, з дня подій, а також те, що він проживає в іншому районі міста, міг переплутати назви ринків.

Свідок ОСОБА_26 показала суду, що була класним керівником ОСОБА_27 з п`ятого по першу половину сьомого класу. Обвинувачена є матір`ю ОСОБА_9 . Успішність дитини в навчанні була на низькому рівні. ОСОБА_9 дуже рідко приходив до школи. Як пояснювала його матір, вона доводила його до школи, а він «не доходив», тобто самостійно повертався. ОСОБА_28 був на перших трьох уроках, а після обіду, яким забезпечувалися діти, які опинилися в складних умовах, вже до класу не повертався. Щоб покращити успішність, із ОСОБА_9 проводилися бесіди, залучався шкільний психолог, також він перебував на шкільному обліку та у службі у справах дітей. На дистанційному навчанні у 2020 році він жодного разу участі не брав. Після неодноразових звернень до школи прийшла мати та взяла завдання для ОСОБА_9 . Неучасть у дистанційних заняттях обумовлювала відсутністю у дитини смартфону. Вона намагалася у 2020 році відвідати родину, але двері квартири були зачинені. Після арешту обвинуваченої, ОСОБА_9 їй телефонував з інтернату, розказував, що став добре навчатися.

Свідок ОСОБА_29 пояснила, що є рідною сестрою обвинуваченої, працює на заводі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Показала, що у травні 2020 році в обвинуваченої помер чоловік. Через це у неї почалися негаразди. Півроку збирали документи для оформлення допомоги на поховання, в цей час обвинувачену звільняють з роботи, оскільки розпочався карантин. Потім вони відновляли паспорт обвинуваченій, надалі остання влаштувалася на роботу у магазин « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Вона працювала чотири тижні поспіль, поки була на роботі, ОСОБА_9 приходив до свідка. За роботу обвинуваченій нічого не заплатили, оскільки була на випробуванні. В цей час почалося дистанційне навчання у школі, повідомили, що для навчання дитині потрібний телефон з Інтернетом. ОСОБА_9 робив завдання разом із онукою свідка, завдання відносили до школи. Одного дня їй зателефонувала обвинувачена та повідомила, що до неї прийшли люди від благодійної організації з Канади та запропонували підзаробити - стояти з коробочкою. З пояснень обвинуваченої, свідку відомо, що ОСОБА_4 зустрілася із жінкою на ім`я ОСОБА_13 , та стояла із цією коробочкою. Під`їхала «міліція», ОСОБА_13 поспілкувалася із ними, вони комусь зателефонували та поїхали. Наступного разу до обвинуваченої підійшов молодий чоловік, і сказав, що може платити їй більше, проте потрібно оформитися офіційно. Свідок вважає, що хтось скористувався складною ситуацією у житті обвинуваченої. Очевидцем будь-яких подій, що стосується обвинувачення, зокрема тих, що відбулися 03.12.2026, ОСОБА_29 не була. Свідок пояснювала, що слів обвинуваченої, їй відомо, що ОСОБА_4 відводила сина до школи, а той, поївши у школі, самостійно її залишав. ОСОБА_9 їй пояснював, що хоче допомагати мамі фінансово. Свідок не знає про факти притягнення обвинуваченої до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, не обізнана із тим, що родина сестри перебувала на обліку у службі у справах дітей, не відомі свідку й факти вживання ОСОБА_9 наркотичних засобів. Свідок також показала, що їй телефонував ОСОБА_9 з місця теперішнього його перебування та навчання, хвилювався за мати, говорив, що може й він у чомусь винуватий, говорив, що бажає вивчитися на електрика.

Як вбачається з рапорту ст. о/у УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_30 від 23.11.2020, до управління звернувся громадянин «В» , який повідомив, що невстановлена особа, що проживає у Шевченківському районі м. Запоріжжя, повідомила про готовність здійснити передачу своєї малолітньої дитини (12 років) за грошову винагороду для зайняття жебрацтвом (т. 2 а.с. 19).

На підставі вказаного рапорту внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.3 ст.142 КК України за № 12019080080000560 від 23.11.2020 (т. 2 а.с. 8-10).

25.11.2020 від ОСОБА_8 прийнято заяву про вчинене кримінальне правопорушення (т. 2 а.с. 20-21).

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_32 від 25.11.2020 ОСОБА_8 залучено до проведення негласних слідчих (розшукових) дій на умовах конфіденційності (т. 2 а.с. 128).

Ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 26.11.2020 задоволено відповідне клопотання слідчого ОСОБА_33 та надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів (т. 2 а.с. 129, 130).

01.12.2020 ст. слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_32 надала доручення про проведення негласних слідчих розшукових дій, яким доручила співробітника УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області проведення візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження за особою ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з метою пошуку, фіксації і перевірки відомостей про неї, її поведінку та тих, з ким вона контактує, місць відвідування, а також аудіо-, відеоконтроль вказаної особи строком на 60 днів (т. 2 а.с. 131).

Як вбачається із протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 02.12.2020 та доданого до нього технічного носія інформації, в ході проведення вказаної дії встановлено, що 01.12.2020 між ОСОБА_8 та обвинуваченою відбулася зустріч та розмова (т. 2 а.с. 132-137).

Зокрема в ході негласної слідчої дії зафіксовано розмову такого змісту (мовою оригіналу):

« ОСОБА_36 : - Рассказывайте.

ОСОБА_8 : - Вобщем, договор наш помните?

ОСОБА_36 : - Да.

ОСОБА_8 : - Малого отдаёте правильно?

ОСОБА_36 : - Да!

ОСОБА_8 : - Смотрите, работать он будет скорее всего « Амстор » на Победе.

ОСОБА_36 : Ммм, Победы, Победы... подождите... это за пятой больницей?

ОСОБА_8 : - Да да.

ОСОБА_36 : - Угум. Всё, я поняла.

ОСОБА_8 : - Будет просить деньги.

ОСОБА_36 : Просить деньги. Я поняла. Чем больше коробка, тем будет больше денег. Такая ситуация?

ОСОБА_8 : - Ну типа, да.

ОСОБА_36 : Документы какие-нибудь будут?

ОСОБА_8 : - Будут попозже. Ну, когда я приеду за ним.

ОСОБА_36 : Я говорю, вы извините меня, я сегодня чуть-чуть это самое, друзья помогли. Я ж не думала что вы сегодня приедете.

ОСОБА_8 : - Ну я просто вам звонил целый день.

ОСОБА_36 : У меня телефон только сегодня карточку...сын отдал другу, и сейчас телефон заряжаем и этот самый...я на нервах, потому что мне ещё с этой фирмы ещё это вот ОСОБА_37 ... но она не звонила.

ОСОБА_8 : - Но вы короче, с ними пока закончили да работать?

ОСОБА_36 : А смысл мне с ними стоять?

ОСОБА_8 : Я понял. Что по оплате думаем?

ОСОБА_36 : Ну как вы сказали, 600-700. Это за ребенка. А если мы вместе?

ОСОБА_8 : - Нет, вместе пока нет.

ОСОБА_36 : - Пусть он один стоит.

ОСОБА_8 : - Один должен быть да,

ОСОБА_36 : Угум. Тогда я должна ребенку объяснить. Ну там у нас получается...

ОСОБА_8 : Ну, деньги вам же.

ОСОБА_36 : Ну да, понятно, Я поняла. Ребят, только я просто одно единственное прошу, чтоб проблем не было чтоб на квартиру кинули или еще на что-нибудь».

Далі розмова йде про те, чи не допоміг би ОСОБА_8 викупити її телефон з ломбарду.

Надалі, на питання ОСОБА_8 : - «Деньги вам сразу или уже как будет возвращаться малой?»

ОСОБА_36 : відповідає: «Нет. Когда вы приедете, только не вздумайте ему сказать, что мы сразу даем».

Прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству обласної прокуратури ОСОБА_38 постановою від 02.12.2020 надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів та залучення до цих дій особи, яка в умовах спеціального слідчого експерименту здійснить передачу заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, організацію проведення негласної слідчої (розшукової) дії покладено на оперативних співробітників УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області (т. 2 а.с. 142-146).

Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 03.12.2020 та доданим до нього технічним носієм інформації зафіксовані результати вказаної слідчої дії (т. 2 а.с. 149-151).

Так, зафіксовано, що 03.12.2020 п 08 год. 50 хв. ОСОБА_8 , прибув до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на автомобілі марки КІА. Зупинившись, ОСОБА_8 , зателефонував ОСОБА_36 (мовою оригіналу): «Алло, ОСОБА_55, я подъехал, можете на улицу, пожалуйста выйти. Да, я жду».

Після чого, ОСОБА_8 вийшов зі свого автомобіля, до нього підійшли ОСОБА_36 та її син ОСОБА_7 . Між ними відбулася така розмова (мовою оригіналу):

ОСОБА_8 : Здрасте! Доброе утро!

ОСОБА_36 : - Вы знакомы ж, да?

ОСОБА_8 : Да!

ОСОБА_36 передала поліетиленовий пакет із документами.

ОСОБА_8 : - Это оригинал?

ОСОБА_36 : Да! Тут оригинал и ксерокопия есть.

ОСОБА_8 : Угум. Я понял.

ОСОБА_36 : Пусть будет, потому шо... Там нормально всё будет?

ОСОБА_8 : Да да.

ОСОБА_36 : Шоб же ж никуда не делся.

ОСОБА_8 : Вы же помните да, что делать?

ОСОБА_36 : Да, да. Ну с коробочкой стоять.

ОСОБА_7 : - Я понял.

ОСОБА_36 : - До скольки он будет?

ОСОБА_8 : - Где-то после обеда. Садись в машину сзади, с той стороны.

ОСОБА_36 : Всё. А так он помнит всё.

ОСОБА_8 : - Да, я понял. Вам деньги сейчас?

ОСОБА_36 : Да, давайте и пойду по магазинам, покушать щас, и это тоже...там у Вас этот... нету так чтоб полтинник ему дать, чтоб он поел ?

ОСОБА_8 : - Не. Я его покормлю. Садись в машину.

ОСОБА_7 сів у салон автомобіля. Після чого, ОСОБА_8 передав ОСОБА_36 грошові кошти трьома купюрами номіналом по 200 гривень. ОСОБА_36 в свою чергу взяла надані їй грошові кошти, та поклала їх у правий від себе карман куртки.

ОСОБА_36 : Ага, хорошо. И так ещё потом будет, да? Или пока шо нет? Пока он в школу не ходит. Не ну нас могут в принципе на дистанционном щас занимаемся.

ОСОБА_8 : - Хорошо.

ОСОБА_36 : - Всё. Ага.

Після розмови ОСОБА_39 направилася у напрямку будинку, де вона мешкає, а ОСОБА_8 сів до свого автомобіля та поїхав.

Відомості про вказану зустріч між ОСОБА_8 та обвинуваченою, в ході якої остання передала ОСОБА_8 малолітнього сина та документи на ім`я ОСОБА_7 , також зафіксовані: у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою від 03.12.2020, дозвіл на проведення якої наданий ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 26.11.2020; у додатку до вказаного протоколу - технічному носі інформації; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 03.12.2020 (т. 2 а.с. 139-141, 152).

Відповідно до протоколу огляду від 03.12.2020 ОСОБА_8 видано грошові кошти у сумі 600 грн для проведення заходів по отриманню фактичних даних щодо незаконної передачі громадянкою ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свого малолітнього сина сторонній особі для використання дитини для випрошуванні грошових коштів (жебракуванні). У протоколі зазначено номінали купюр, їх серія, номер та рік випуску. До протоколу додано ксерокопія купюр (т. 2 а.с. 22-25).

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 03.12.2020 о 09:02 год. фактично затримано ОСОБА_36 біля будинку АДРЕСА_2 . В ході обшуку затриманої вилучено грошові кошти у сумі 600 грн. Зазначені у протоколі номінал, серії, номери та рік випуску купюр співпадають з описом купюр, що видані ОСОБА_8 для проведення слідчої дії. Долучений до протокол відеозапис наглядно відображає описані у протоколі відомості (т. 2 а.с. 26-29).

В судовому засіданні оглянуті речові докази - вказані грошові кошти у сумі 600 грн, номіналом 200 грн.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 03.12.2020 з фототаблицею до нього, в ході огляду місця події, а саме салону автомобіля «Кia Cerato» сірого кольору, що знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , на передньому пасажирському сидінні виявлено поліетиленовий файл із оригіналом свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_3 , копією цього свідоцтва та оригіналом картки платника податків на ім`я ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 36-40).

Як зазначено у свідоцтві про народження, матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 ( т. 2 а.с. 41).

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_10 на запит УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області також вбачається, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_4 , остання також мала прізвище ОСОБА_40 після реєстрації шлюбу 08.07.1995 з ОСОБА_41 (т. 6 а.с. 55). Згідно з паспортом громадянина України натепер прізвище обвинуваченої ОСОБА_42 (т. 5 а.с. 168).

20.01.2022 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2021 надано тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні оператора стільникового зв`язку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, про вхідні та вихідні абонентського номеру НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_43 , із встановленням ІМЕІ його мобільного терміналу, його зв`язків, з прив`язкою до базових станцій, виду та тривалість сеансів з`єднань, за період часу з 01.10.2020 у по 03.12.2020 (т. 5 а.с. 83-85).

Вказана інформація була отримана 18.02.2021 (т. 5 а.с. 85-89).

Як вбачається з протоколу огляду предмету від 23.02.2021, отриманий від оператора мобільного зв`язку оптичний диск для лазерних систем зчитування DVD-R з написом « НОМЕР_5 » містить папка з назвою 01525_20_02_2021», при відкритті якої виявлений Exel файл «detail_results_01525», розміром 48 КБ, при відкритті якого виявлена роздруківка з`єднань абонентського номеру НОМЕР_6 , який в період часу з 01.10.2020 до 03.12.2020 знаходився в користуванні підозрюваної ОСОБА_44 .

Під час проведення аналізу телефонних дзвінків встановлені наступні з`єднання між абонентом № 1 НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_45 та абонентом № 2- НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_8 :

- 21.11.2020 п 15.00 год. та 15.16 год., здійснюються два вхідних дзвінки від абонента № 2 до абонента № 1;

- 22.11.2020 о 13.15 год., 13.17 год., 14.06 год. та 14.20 год., здійснюються чотири вхідних дзвінки від абонента № 2 до абонента № 1;

- 01.12.2020 o 17.24 год., здійснюється один вхідний дзвінок від абонента № 2 до абонента № 1, а також смс-повідомлення абоненту № 1, а також смс-повідомлення;

- 02.12.2020 о 16.25 год., здійснюється один вхідний дзвінок від абонента № 2 до абонента № 1;

- 03.12.2020 п 08.46 год. та 08.56 год., здійснюються два вхідних дзвінки від абоненту № 2 до абоненту № 1.

Аналогічна інформація міститься у роздруківці, доданої до протоколу (т. 5 а.с. 90-105).

Як зазначено у листі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 23.06.2025, станом на день викання ухвали слідчого судді від 20.01.2022 про надання тимчасового доступу так звані з`єднання нульової тривалості білінговою системою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » не фіксувалося, не зберігалася, і відповідно не могла бути надана (т. 5 а.с. 178-179).

До протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 25.02.2021 долучена роздруківка скриншоту екрану мобільного телефону, який має зображення пропущених викликів з номеру НОМЕР_6 о 14:57 «вчора» та о 13:14 «сьогодні» (т. 5 а.с. 126).

Суд зауважує, що не бере до уваги відомості, що викладені у вказаному протоколі додаткового допиту свідка, оскільки в силу ст. 23 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, проте вказана роздруківка знімку екрана відповідно до ст. 99 КПК України є документом і згідно із ст. 84 КПК України відноситься до процесуального джерела доказів.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.12.2020 свідок ОСОБА_46 впізнав обвинувачену як жінку, що 20.11.2020 знаходилася біля прохідної заводу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з коробкою в руках щодо збору коштів на кров дітям (т. 2 а.с. 87-89).

За відомостями протоколу пред`явлення особи для впізнання від 12.01.2021 із відеозаписом до нього свідок ОСОБА_47 впізнав обвинувачену як особу, яку бачив 23.11.2020 разом із дитиною біля входу на ринок по АДРЕСА_7 (т. 2 а.с. 90-93).

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.01.2021 із відеозаписом до нього свідок ОСОБА_25 впізнав обвинувачену як особу, яку бачив 21.11.2020 разом із дитиною біля входу на ринок по АДРЕСА_4 із хлопчиком років дванадцяти (т. 2 а.с. 94-97).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 12.02.2021 із відеозаписом до нього свідок ОСОБА_23 впізнав обвинувачену як особу, котру бачила 21.11.2020 біля входу на ринок по АДРЕСА_7 (т. 2 а.с. 120-123).

Як зазначено у дослідній частині судово-психіатричної експертизи № 541, при теперішньому дослідженні виявлено: збереженість логічність мислення, інтелектуально-мнестичних функцій, послідовність і нестійкість уваги, напруженість та деяка демонстративність у поводженні, емоційна лабільність, дратівливість, брехливість, незнижений настрій, відсутність галюцінаторно-маячних хвилювань і об`єктивних ознак депресії, розуміння караності за вчинене.

Згідно з висновками цієї експертизи, ОСОБА_48 , 1967р.н., психічних розладів не виявляла та не виявляє в теперішній час. У період здійснення інкримінованого їй правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла. ОСОБА_36 виявляє ознаки загострення характерологічних особливостей унаслідок вживання алкоголем, що мають найбільше значення для даного кримінального провадження у вигляді недбалого ставлення до своїх батьківських обов`язків, низького ціннісного рівня, емоційного розлади, конфліктності. Отже, вона могла усвідомлювати свої дії й керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час вона також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с. 156-162).

Відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи № 7, ОСОБА_7 , 2008 р.н., виявляв та у теперішній час виявляє ознаки психічного розладу у вигляді несоціалізованого розладу поведінки. У момент здійснення відносно нього кримінального правопорушення в тимчасово хворобливому стані не перебував. Ситуація, що досліджується, потерпілим ОСОБА_49 не сприймається як психотравмуюча, будь-яких відомостей про зміни або порушення у емоційній сфері підекспертного, пов`язаних з інкримінованими протиправними діями матері стосовно нього, не міститься. У ході обстеження підекспертний виявляє наступні індивідуально-психологічні відмінності: у інтелектуальній сфері середній рівень розвитку когнітивних функцій, педагогічну занедбаність; у емоційній сфері сильне роздратування викликане перешкодами у самоствердженні у зв`язку з ситуацією слідства. За аналізом матеріалів справи несоціалізований розлад поведінки пов`язаний з батьківською недбалістю. За віком ОСОБА_9 з урахуванням рівня інтелектуального розвитку, здатний формально (без урахування наслідків) розуміти характер і значення скоєних з ним дій та обмежений у здатності чинити опір. Не виявлено будь-яких змін або порушень у емоційному стані підекспертного, які заважають йому в соціальному функціонуванні та виникли б внаслідок обставин, що стосуються кримінального провадження. На теперішній час ОСОБА_7 , 2008р.н., психічних розладів, пов`язаних зі скоєнням стосовно нього протиправних дій не виявляє, а виявляє ознаки несоціалізованого розладу поведінки. Психічних розладів, які можуть перешкоджати щодо спілкування з судом та слідством на теперішній час не має (т. 3 а.с. 10-17).

Як вбачається із відповідей на запит слідчого, ОСОБА_45 ніколи не була волонтером благодійних фондів, до яких був направлений запит слідчого (т. 3 а.с. 26-37).

Відповідно до протоколу обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від 03.12.2020 в ході даної слідчої дії нічого не виявлено, проте відеозаписом та фотознімками, що зроблені в ході цієї слідчої дії, зафіксовано житлові умови- антисанітарія та відсутність будь-яких умов для проживання та навчання дитини (т. 2 а.с 51-64).

Судом також досліджені документи, що характеризують родину обвинуваченої, власне ОСОБА_4 та потерпілого (т. 3 а.с. 18-23, 39-192).

Зокрема, як зазначено у листі ІНФОРМАЦІЯ_11 , за період з 01.09.2020 по 16.10.2020 ОСОБА_7 , учень 7-Б класу, пропустив без поважної причини 93 уроки різних дисциплін. Про вказані випадки адміністрації школи повідомляла районну Службу (управлення) у справах дітей листами від 18.09.2020 та від 28.10.2020. Під час впровадження технологій дистанційного навчання у закладі за період з 02.11.2020 по 17.11.2020 дитина на зв`язок не вийшла та не приєдналася до жодної дисципліни, хоча ОСОБА_9 особисто було роз`яснено про можливість альтернативного навчання за відсутності технічної можливості приєднатися до Google Classroom - відвідування закладу. Адміністрація школи та класний керівник намагалися зв`язатися з матір`ю ОСОБА_4 у телефонному режимі стосовно пропусків занять сина, але наданий нею номер знаходився поза зоною досяжності. Мати не контролює відвідування дитиною навчальних занять, не тримає зв`язку із класним керівником. Жодного разу не відвідувала батьківських зборів. У навчальний за викликом адміністрації закладу освіти не з`являється. 16.11.2020 батьківський комітет класу разом з класним керівником та соціальним педагогом школи відвідали родину ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Двері ніхто не відчинив. Спілкування з сусідами для отримання інформації щодо місця знаходження дитини та його матері також не відбулося. У зв`язку з тим, що проведення вищезазначених заходів щодо повернення дитини навчання не дали позитивного результату та у зв`язку з можливістю виникнення запобігання життю та здоров`ю дитини, адміністрація школи листом від 17.11.2020 № 01-20/428 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_12 з проханням застосувати міри впливу та притягнути до відповідальності матір ОСОБА_27 . Взагалі остання протягом багатьох років, починаючи з 2015 року (2 клас), не виконувала своїх батьківських обов`язків, про що свідчать (повідомлення) до Служби (управління) у справах дітей.

Відповідно до інформації про розклад навчальних занять ОСОБА_7 в період з 11.11.2020 по 03.12.2020, у зв`язку із епідеміологічною ситуацією у школі був такий режим роботи:

-з 02.11.2020 по 20.11.2020 - дистанційне (онлайн) навчання;

-з 23.11.2020 по 27.11.2020 - змішане навчання;

-з 30.11.2020 по 24.12.2020 - очне (офлайн) навчання.

Згідно із повідомленням ст. інспектора ювенальної превенції сектору превенції Шевченківського ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_51 від 04.12.2020, з 14.08.2018 по 14.08.2019 ОСОБА_7 перебував на профілактичному обліку в підрозділі ювенальної поліції вказаного відділення поліції як дитина « ІНФОРМАЦІЯ_13 », родина обвинуваченої з лютого 2016 по день складення повідомлення перебувала на обліку в службі ( ІНФОРМАЦІЯ_14 як сім`я, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Обвинувачена притягувалася до відповідальності за ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей». (т. 3 а.с. 18).

Судові постанови свідчать про неодноразове притягнення ОСОБА_4 в минулому до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків щодо виховання обох дітей (т. 3 а.с. 39-44).

Судом також досліджувалися надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12019080080000560 від 23.11.2020; постанови про призначення, зміни групи прокурорів, відомості щодо прийому до КУ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ЗОР малолітнього ОСОБА_7 як дитини, що залишилася без батьківського піклування, інформація щодо призначення ОСОБА_7 законного представника та представника - адвоката ОСОБА_16 , постанова про залучення захисника ОСОБА_15 на окрему процесуальну дію, відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_5 , повідомлення про підзору від 03.12.2020, інші процесуальні документи.

Оцінюючи показання потерпілого, який вказував, що мати повідомила, що поїде разом із ними, лише піде за гаманцем, а ОСОБА_11 не дочекавшись її повернення, поїхав, суд зазначає, що в цій частині свідчення потерпілого спростовується даними, здобутими під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 03.12.2020. Зокрема, на питання ОСОБА_8 чи дати гроші зараз, ОСОБА_4 повідомила: «Да, давайте і піду по магазинам…, чи не буде у Вас полтинника йому дати, щоб він поїв». Тобто, вказана відповідь свідчить, що ОСОБА_4 не збиралася ні їхати із ними, ні приїжджати пізніше. Показання ж потерпілого обумовлені роздратуванням на ОСОБА_8 і бажанням захистити свою матір, що притаманно дітям такого віку, як пояснила психолог ОСОБА_17 в судовому засіданні. На такий фактор - сильне роздратування потерпілого на слідство - вказують і висновки судово-психіатричної експертизи.

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Суд враховує, що свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні показав, що він не знає обвинувачену, ніколи не чув прізвище ОСОБА_40 чи ОСОБА_42 , у протоколах допиту свідка та пред`явлення особи для впізнання поставив підпис на прохання працівників поліції, тому суд визнає недопустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 12.02.2021, у відеозаписи цієї слідчої дії та у протоколі допиті свідка від 10.02.2021 (т. 2 а.с. 116-119, т. 5 а.с. 111-113), та не бере до уваги при постановленні вироку.

Перевіряючи доводи захисту, суд зазначає таке.

Суд зауважує, що обвинувачена наполягала на допиті свідка ОСОБА_8 за допомогою поліграфа.

Втім, чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу та використання отриманих даних як доказу. Саме такої правової позиції дотримується Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (постанови від 26 січня 2023 року у справі № 183/3452/19, від 09 липня 2024 року у справі № 463/11851/21, від 23 вересня 2021 року у справі № 234/4850/17, від 26 січня 2023 року у справі № 183/3452/19, від 09 листопада 2023 року у справі № 344/17154/18), а тому відповідне клопотання обвинуваченої залишено судом без задоволення.

Перевірячи доводи захисту щодо провокації злочину, суд виходить з такого.

Провокація (підбурювання) з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їхніми вказівками, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Отже, в вирішальним при з`ясуванні питання, чи мала місце провокація (підбурювання), є не наявність особи (осіб), які діяли за вказівками правоохоронних органів, а саме та обставина, яка свідчить, чи був би вчинений злочин без втручання та дій правоохоронних органів.

З показань свідка ОСОБА_8 , випливає, що він, бажаючи допомогти легальною роботою саме ОСОБА_4 , залишив їй свій номер телефону, він навіть не брав у обвинуваченої її номер телефону.

Саме ОСОБА_4 зателефонувала йому перша, що підтверджується показаннями свідка, роздруківкою знімку екрану мобільного телефону свідка, який має зображення пропущених викликів з номеру НОМЕР_6 о 14:57 «вчора» та о 13:14 «сьогодні».

Дійсно, відомості про з`єднання номеру НОМЕР_6 , яким користувалася ОСОБА_4 , та номеру НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_8 , свідчать про здійснення 21.11.2020 ОСОБА_8 двох телефонних дзвінків до обвинуваченої. Проте із показань свідка, згаданого скриншоту екрану телефона ОСОБА_8 вбачається, що він перетелефонував на пропущний виклик від самої обвинуваченої

Те саме відбулося і 22.11.2025, після отримання пропущеного виклику від обвинуваченої 13.14 год., ОСОБА_8 перетелефонував о 13.15 та о 13.17 год. Окрім цього того ж дня між ними відбулися короткі розмови о 14.06 год. (56 секунд) та 14.20 год. (36 секунд) - також телефонував свідок.

Між тим, поясненнями самої обвинуваченої про те, що часто, не маючі коштів на телефоні, набирала номер адресата та скидала виклик або користувалася послугою оператора мобільного зв`язку щодо передзвону самим адресатом, роздруківкою знімку екрану мобільного телефону ОСОБА_8 , повідомленням ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 23.06.2025, що станом на день викання ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу так звані з`єднання нульової тривалості білінговою системою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » не фіксувалися, не зберігалися, і відповідно не могли бути надані, підтверджується показання свідка ОСОБА_8 , що ініціатива виходила саме від обвинуваченої.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_8 , під час зустрічі з ОСОБА_4 22.11.2020, остання повідомила, що вона незацікавлена у працевлаштуванні, «своє вона вже відпрацювала», а тепер працювати має син, при чому він буде виконувати будь-яку роботу. Розуміючи, що доля дитини обвинуваченій зовсім байдужа, свідок ОСОБА_8 звернувся до ГУНП в Запорізькій області. Як пояснював свідок, можливо і він перший запропонував обвинуваченій те, що малолітній ОСОБА_9 буде займатися жебрацтвом, але лише після того, як обвинувачена сказала, що їй все рівно, чим буде займатися дитина.

Про те, що саме малолітній потерпілий відчував необхідність матеріально утримувати родину і фактично ніс такий тягар, показувала й сама обвинувачена, і потерпілий, і психолог ОСОБА_17 , і свідок ОСОБА_29 (сестра обвинуваченої. В той же час ОСОБА_9 без поважних причин пропускав заняття у школі, зокрема відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_11 за період з 01.09.2020 по 16.10.2020 він пропустив без поважної причини 93 уроки різних дисциплін, під час впровадження технологій дистанційного навчання у закладі за період з 02.11.2020 по 17.11.2020 не взяв участь у дистанційному навчанні, шкільний заклад не відвідував. Суд наголошує, що обвинувачена тривалий час не була працевлаштована - у матеріалах справи є лише довідка, що вона у період з 31.08.2020 по 01.10.2020 проходила ознайомчий курс на посаду продавця магазину ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », трудовий договір з нею не був укладений (т. 3 а.с. 51), інші дані про працевлаштування відсутні, а під час допиту свідка ОСОБА_26 (класного керівника ОСОБА_9 ) ОСОБА_4 пояснювала низьку успішність сина тим, що вона працювала аж цілий місяць.

Отже, суд доходить висновку, що показання свідка ОСОБА_8 в цій частині є вірогідними.

Зміст результатів НСРД за участю ОСОБА_8 01.12.2020 свідчить, що обвинувачена надала згоду на передачу сина, розуміла, що він має займатися жебрацтвом ( ОСОБА_4 дослівно говорила: «Просить деньги. Я поняла. Чем больше коробка, тем будет больше денег. Такая ситуация?»), висловила суму бажаного доходу за один день від експлуатації дитини, погодилася з необхідністю того, що б дитина була одна, без неї. Наголосила на тому, що б ОСОБА_8 віддав їй гроші відразу, не повідомляючи про гроші дитину.

Розуміння обвинуваченою того, що ОСОБА_9 буде займатися саме жебрацтвом, окрім того, підтверджується тим, що відповідно до даних НСРД 01.12.2020 ОСОБА_4 цікавилися у свідка, які будуть документи для такої діяльності, однак у день передачі дитини (03.12.2020) про такі документи вже не питала.

Відповідно до вільних пояснень ОСОБА_4 в ході її допиту в судовому засіданні, ОСОБА_11 увесь час її перепитував, чи розуміє вона, що дитина буде займатися жебрацтвом («попрошайничати» - мовою обвинуваченої).

Окрім цього, жебрацтвом під виглядом збору коштів на благодійність обвинувачена займалася і раніше до знайомства із ОСОБА_8 - щонайменше з 20.11.2020, при цьому потерпілий показував, що мати таким чином працює після звільнення з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 », тобто після 01.10.2020, і тільки він особисто двічі збирав кошти разом із нею. При цьому документів, що підтверджують збір коштів на благодійну мету, чи свідчать про офіційне працевлаштування ОСОБА_4 у благодійному фонді матеріали справи не містять.

Отже сукупність встановлених судом обставин, зокрема й небажання ОСОБА_4 легально працювати, її байдужість до долі своєї дитини, свідчить про те, що вказаний злочин міг би бути вчинений і без втручання та дій правоохоронних органів. Про наявність у обвинуваченої наміру передати дитини для зайняття жебрацтвом ще до внесення відомостей до ЄРДР свідчать показання свідка ОСОБА_8 , які є послідовними, логічними, переконливими та повністю узгоджуються між собою та іншими дослідженими судом доказами та недовіряти яким у суду немає підстав.

Оцінуючи інші доводи захисту (т. 1 а.с. 127-165, 180-240), суд зазначає, що ОСОБА_8 був залучений до конфіденційного співробітництва на підставі постанови слідчого. При цьому прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству обласної прокуратури ОСОБА_38 надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів та залучення до цих дій особи, яка в умовах спеціального слідчого експерименту здійснить передачу заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, організацію проведення негласної слідчої (розшукової) дії покладено на оперативних співробітників УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області, дозволи проведення негласних слідчий дій: аудіо-, відеоконтроль особи та візуальне спостереження за особою надані відповідними ухвалами слідчого судді апеляційного суду. Результати вказаних негласних слідчих дії оформлені відповідними протоколами.

З огляду на доводи захисника, стосовно того, що негласні слідчі (розшукові) дії: аудіо, відеоконтроль особи та візуальне спостереження, проводяться в пасивному режимі, без активних дій правоохоронних органів на створення обстановки та умов для вчинення особою, за якою стежать, злочину, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та може проводитися у формі спеціального слідчого експерименту.

Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством (ч. 5 ст. 271 КПК України).

Відповідно до Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Як вже зазначалося, прокурором надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів та залучення до цих дій особи, яка в умовах спеціального слідчого експерименту здійснить передачу заздалегідь ідентифікованих грошових коштів. До проведення цієї негласної слідчої дії в порядку ст. 275 КПК України був залучений ОСОБА_8 на умовах конфіденційного співробітництва. Результати цієї негласної слідчої дії зафіксовані протоколом від 03.12.2020 (т. 2 а.с. 152).

При цьому аудіо-, відеоконтроль обвинуваченої та візуальне спостереження за обвинуваченою, дозвіл на проведення яких наданий відповідними ухвалами слідчого судді апеляційного суду, виступають у даному випадку як засоби додаткового фіксування результатів контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, що не суперечить положенням КПК України.

Відсутність у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій відомостей про конкретного співробітника, що проводив негласні слідчі дії, відомостей про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалися такі дії, обумовлено тим, що відомості про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової діяльності Законом України «Про державну таємницю» та Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим Наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, віднесені до державної таємниці. Відсутність таких даних у протоколах негласних слідчих дій не вказує на недопустимість фактичних відомостей, отриманих в результаті НСРД.

Також, усупереч відповідних доводів адвоката, кримінальне процесуальне законодавство не вимагає наявності доступу до державної таємниці в осіб, які залучаються до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності. На таких осіб покладається тільки обов`язок зберігати таємницю, що стала їм відома у зв`язку з виконанням цих завдань. Така правова позиція викладена у постанові ВС від 10.12.2025 №638/4950/23, схожа - у постанові ОП ККС ВС від 25.09.2023.

Доводи щодо недопустимості відомостей, що містяться у рапорті УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_30 через відсутності їх реєстрації у журналі вихідної кореспонденції, суд уважає необґрунтованими, оскільки абз. 2, 3 пункту 8 розділу І Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженою наказом ІНФОРМАЦІЯ_16 від 07.07.2017 № 575, на порушення яких посилається захисник, не вимагає реєстрації внутрішніх документів.

Дійсно супровідний лист тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_17 підполковника поліція ОСОБА_53 не містить вихідних даних (№, дати), та у тексті супровідного листа зазначено, що в діях громадянки ОСОБА_36 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України. Проте вказаний лист належним чином зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_17 23.11.2020, внесені відомості до ЄО за 1068. Крім того, із змісту долученого до листа рапорту ст. о/у рапорті УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_30 вбачається, що особа готова здійснити передачу своєї малолітньої дитини (12 років), а тому суд розцінює посилання на ч. 2 ст. 149 КК України в супровідному листі як описку. Такі незначні недоліки оформлення не впливають на оцінку відомостей, що містяться у вказаних документах.

Окрім цього, суд бере до уваги, що заява про вчинення кримінального правопорушення прийнята від ОСОБА_8 25.11.2020, в той же час відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР раніше, а саме 23.11.2020 на підставі рапорту старшого оперуповноваженого УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_30 .

Оскільки будь-яких активних дій з боку правоохоронних органів та ОСОБА_8 у цей період (з 23.11.2020 по 25.11.2020) не вчинялося, зокрема в цей час не відбувалося спілкування ОСОБА_8 та обвинуваченої ні очно, ні за допомогою засобів телефонного зв`язку, зазначена обставина не може свідчити про провокацію злочину чи недопустимість здобутих в подальшому доказів.

Оцінюючи у сукупності позицію сторони захисту щодо недопустимості доказів, суд зауважує, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону зумовлює недопустимість доказу. Закон зобов`язує суд визначити допустимість доказу з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним і яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Для визнання доказу недопустимим на підставі ч. 1 ст. 87 КПК суд повинен указати, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу, посилаючись на норми Конституції України та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права та свободи, і має обґрунтувати, чому він уважає, що порушення фундаментального права або свободи є настільки істотним, що зумовило визнання доказу недопустимим.

Така правова позиція неодноразово викладалася у практиці Касаційного кримінального суду у складі ІНФОРМАЦІЯ_18 , зокрема у постановах від 15.01.2026 у справі № 607/5522/23, постанові від 16.04.2024 у справі № 751/8678/21, від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18.

Проте, будь-якого посилання на порушення фундаментального права та свобод клопотання про визнання недопустимими доказами (т. 1 а.с. 127-165) не містить, і таких порушень судом не встановлено.

Щодо інших доводів сторони захисту, суд зазначає, матеріали справи свідчать, що в ході досудового розслідування перевірялася причетність особи на ім`я ОСОБА_18 , інформацію про яку орган досудового розслідування отримав від ОСОБА_4 .

Так, в ухвалі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2022, якою надано тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні оператора стільникового зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_19 », зазначено, що старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_32 за погодженням із прокурором ОСОБА_38 звернулася до слідчого судді з відповідним клопотанням. У клопотанні, зокрема, зазначено, що в в ході допиту підозрюваної ОСОБА_54 встановлено, що до ситуації, яка склалася з ОСОБА_12 , вона займалась аналогічною діяльністю разом з жінкою на ім`я ОСОБА_18 , інші анкетні дані якої відсутні, але в телефоні, що знаходиться у малолітнього ОСОБА_7 , є її номер мобільного телефону. Під час допиту потерпілого ОСОБА_7 був встановлений номер телефону вищевказаної жінки на ім`я ОСОБА_18 , а саме: НОМЕР_8 (т. 5 а.с. 64-65).

Слідчим суддею надано тимчасовий доступ до інформації, що перебуває у володінні оператора стільникового зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_19 », розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , про наступне: інформації про вхідні та вихідні дзвінки абонентського номеру НОМЕР_8 , яким користується жінка на ім`я ОСОБА_18 , із встановленням ІМЕІ його мобільного терміналу, його зв`язків, з прив`язкою до базових станцій, виду та тривалість сеансів з`єднань, за період часу з 00 години 00 хвилини 01.10.2020 по 03.12.2020.

Дослідженням отриманої інформації встановлено, що за вказаний період (з 01.10.2020 по 03.12.2020) дійсно відбувалося спілкування між абонентом номеру НОМЕР_8 та обвинуваченою: 19.11.2020, 20.11.2020, неодноразові спроби з`єднання 21.11.2020, які залишилися без відповіді, та телефонні виклики самої ОСОБА_4 на номер НОМЕР_8 через переадресацію (т. 5 а.с. 66-78).

На виконання доручення слідчого, оперативні працівники УБЗПТЛ ГУНП в Запорізькій області провели оперативно-розшукові заходи на встановлення особи на ім`я ОСОБА_18 , однак особу з такими даними не було встановлено (т. 5 а.с. 73).

Доводи захисника щодо порушення принципу змагальності через те, що потерпілий був допитаний в порядку ст. 225 КПК України в судовому засіданні під час досудового розслідування, суд відхиляє, з огляду на таке.

Як зазначалося вище, під час досудового розслідування кримінального провадження слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за участю прокурора, обвинуваченої, її захисника адвоката ОСОБА_15 , законного представника потерпілого, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_16 та психолога в судовому засіданні, в порядку ст. 225 КПК України, було здійснено допит малолітнього потерпілого ОСОБА_7 .

Сама по собі участь різних захисників на різних стадіях кримінального провадження, й відповідно неучасть теперішнього захисника під час допиту малолітнього потерпілого, не свідчить про порушення принципу змагальності процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 225 КПК України суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з`ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.

Будь-яких, визначених ч. 4 ст. 225 КПК України підстав, для допиту потерпілого в судовому засіданні захисником не приведено та судом не встановлено.

Отже, суд відхиляє як безпідставні відповідні доводи захисника.

Даючи правову оцінку діям обвинуваченої, суд зазначає, що частина 3 ст. 149 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за передачу людини, вчиненої з метою експлуатації щодо малолітнього.

Згідно з приміткою 1 до вказаної статті, під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею настає незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання її згоди на експлуатацію людини (примітка 3).

Водночас відповідальність за ч. 1 ст. 150-1 КК України настає за використання батьками малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, яке вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, зокрема без її передачі іншій особі.

В ході судового розгляду встановлено, що обвинувачена передала свого малолітнього сина ОСОБА_7 з метою його експлуатації (зайняття жебрацтвом), а тому її дії слід кваліфікувати саме за ч. 3 ст. 143 КК України як передача людини, вчинена з метою експлуатації, вчинена щодо малолітнього.

При цьому суд, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, вважає за можливе уточнити у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним те, що станом на 01.12.2020 ОСОБА_8 не був «раніше незнайомим» обвинуваченій, як вказано в обвинувальному акті, а зазначити, що з ОСОБА_8 вони познайомилися 21.11.2020, оскільки, як встановлено в ході судового розгляду, саме цієї дати відбулася перша їх зустріч, в ході якої ОСОБА_8 надав обвинуваченій свій номер телефону, що не заперечується учасниками кримінального провадження.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини кримінального правопорушення, зокрема те, що відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи потерпілим ця подія не сприйнята як психотравмуюча, особу винної, яка раніше не була судимою, на обліках у лікаря психолога та нарколога не перебуває, неодружена, не має утриманців, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання. Суд, враховуючи у сукупності вказані обставини, вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання слід призначити у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів як нею, так і іншими особами.

Розглянувши питання щодо застосування такого додаткового покарання як конфіскація майна, суд виходить з того, що ОСОБА_4 вчинила злочин з корисливих мотивів. Водночас, конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю обвинуваченої. В даному випадку безоплатне вилучення будь-якого майна ОСОБА_4 може вплинути на інтереси потерпілого, який натепер є єдиним спадкоємцем обвинуваченої, тому суд вважає за можливе не застосовувати вказане додаткове покарання.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть застосовуватися.

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, в строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 03 грудня 2020 по 28 січня 2021 року та з 12 квітня 2024 року по 24 вересня 2024 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В порядку ст. 577 КПК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час тримання її під вартою на території запитуваної держави Республіка Польща у зв`язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування з 06 грудня 2023 року по 11 квітня 2024 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк цілодобового домашнього арешту з 29 січня 2021 року по 12 травня 2021 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Оскільки обвинуваченій призначається покарання у виді позбавлення волі, з метою забезпечення виконання вироку, враховуючи відповідне клопотання прокурора, на підставі п. 2 ч .4 ст. 374 КПК України суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченій запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, та призначити їй покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 03 грудня 2020 року по 28 січня 2021 року включно та з 12 квітня 2024 року по 24 вересня 2024 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В порядку ст. 577 КПК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час тримання її під вартою на території запитуваної держави Республіка Польща у зв`язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування з 06 грудня 2023 року по 11 квітня 2024 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк цілодобового домашнього арешту з 29 січня 2021 року по 12 травня 2021 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у виді особистого зобов`язання, поклавши на неї обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;

3) не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду;

4) паспорт для виїзду за кордон (у разі його наявності) - здати на зберігання до відповідних органів державної влади.

Речові докази:

-грошові кошти, в сумі 600 гривень, що зберігаються в УФЗО ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 873 від 21.01.2021, повернути ГУНП в Запорізькій області як власнику, знявши з них арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2020;

-свідоцтво про народження та картку платника податків на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , які перебувають на зберіганні у ДНЗ « Львівське вище професійне художнє училище , повернути власнику - ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1