Постановление суда № 136381829, 10.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/992/26

Провадження № 1-кс/0203/1058/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2026 року слідчий суддя Центральний районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого (з дислокацією у м. Дніпрі), погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 09 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024170030001370 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 5 ст. 407 КК України, у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою за фахом повара, який неодружений, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 та перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2026 року старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Полтаві, за погодженням прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури Східного регіону, в порядку ст. п.1 ч.2 ст. 188 КПК України одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваного після його затримання 09 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді від 11 лютого 2026 року отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 у разі незастосування запобіжного заходу, не пов`язаного з запобіжниками у спілкуванні та залишенні місця проживання, може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і лише застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку сторони обвинувачення, відповідатиме завданням охороні прав та інтересів суспільства. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлені волі до десяти років; також підозрюваний у разі повернення до розташування військової частини, може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які разом із ним проходять військову службу в одній військовій частині. Окрім цього, підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила задовольнити, посилаючись на доведеність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та на те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим наполягала на застосуванні тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечували, проте зазначили, що підозрюваний раніше не судимий, не має наміру жодним чином впливати на свідків, а тому клопотали про визначення застави у мінімальному розмірі.

Заслухавши думку прокурора, міркування підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

28 січня 2026 року складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що вручене в порядку ст.ст. 276-278 КПК України з урахуванням положень ст. ст. 111, 135, 136 КПК України за місцем проходження служби військовій частині НОМЕР_1 та після затримання 09 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 11 лютого 2026 року, 10 травня 2026 року, повідомлено особисто самому ОСОБА_4 про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдата, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 08 лютого 2023 року приблизно о 09:00 год. не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується поблизу АДРЕСА_2 (більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 не приймав та незаконно відсутній на військовій службі в період з 09:00 год. 08 лютого 2023 року, що органом досудового розслідування кваліфіковано за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану фактичними даними повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_4 , витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 №200 від 07 жовтня 2022 року про зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду, № 237-РС від 03 грудня 2022 року, наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 (з особового складу) №1 від 22 серпня 2022 року щодо призову на військову службу рядового запасу ОСОБА_4 , акту службового розслідування, що сукупно з даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та протоколу затримання 09 травня 2026 року, викривають роль останнього у поставленому йому за вину злочині.

Прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Постановою слідчого від 31 січня 2026 року підозрюваного оголошено у розшук та досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено до його розшуку.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 11 лютого 2026 року надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09 травня 2026 року постановою слідчого відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні у зв`язку з встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та його затриманням в м. Миколаєві, вул 2-га Екіпажна, буд. 59, 09 травня 2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст. 176 КПК України.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії» слідчий суддя приймає до уваги, що суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі, який сукупно з обставинами способу вчинення інкримінованого злочину, а також обставин оголошеного в країні воєнного стану, проведення воєнних дій на кордонах Дніпропетровщини, та часткової окупації військами російської федерації територій на сході та півдні України, збільшує ризик переховування з переходом лінії фронту, а сама по собі наявність у підозрюваного зареєстрованого місця мешкання, де він фактично не мешкає, не виключає вказаного ризику і не переважає над обставинами суворості міри покарання, що загрожує підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі до 10 років, а тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у разі повернення ОСОБА_4 до розташування військової частини, останній може, як у спосіб погроз так і умовляннями впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які проходять з підозрюваним службу в одній військовій частині, спонукати співслужбовців та/або службових осіб військової частини НОМЕР_1 до надання завідомо неправдивих показів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях свідків, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Доведений є й ризик за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що тривалий час жодних намірів для повернення у розташування військової частини підозрюваний не вживав та як військовослужбовець військової служби за мобілізацією може самовільно покинути військову частину або місце служби, вчинити дезертирство та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом, та, не маючи законних джерел доходів для існування, дійсно може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням тяжкості повідомленої підозри, яка допускає застосування тримання під вартою згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним процесуальним ризикам втечі, а також вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування тримання під вартою строком на 59 днів в межах строків досудового розслідування з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 14 год. 45 хв. 09 травня 2026 року до 06 липня 2026 року, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання, в умовах воєнного стану не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваного в умовах попереднього ув`язнення відсутні.

При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає з 01 січня 2026 року від 66 560 до 266 240 гривень.

Визначаючи згідно з ст. ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в тяжкому злочині без визначення розміру заподіяної шкоди, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою, і, не перевищуватиме передбачений законом граничний розмір, а тому слідчий суддя вважає достатнім обмежитись заставою у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - 133 120 грн., оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, і стане достатнім і співмірним важелем стримування від процесуальних порушень, відхиливши в цій частині клопотання слідчого не визначати розмір застави, оскільки такі вимоги жодним чином не обґрунтовані та вмотивовані.

Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого (з дислокацією у м. Дніпрі), погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 09 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024170030001370 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 5 ст. 407 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 59 днів, тобто до 06 липня 2026 року в умовах гаупвахти.

Визначити строк дії ухвали до 06 липня 2026 року.

ОСОБА_4 , може бути звільнений під заставу 133 120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, тобто 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов`язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали - до 06 липня 2026 року:

- за першою вимогою прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з місця дислокації військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить військову службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проходження служби та свого місця перебування;

- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_4 з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

Роз`яснити підозрюваному його обов`язки і наслідки їх невиконання з моменту постановлення цієї ухвали, а на випадок забезпечення ним надання у заставу коштів іншою особою - заставодавцю, окрім його обов`язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом і наслідків невиконання цих обов`язків, також передбачене законом покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та саме таке правопорушення.

Попередити ОСОБА_4 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений не пізніше п`яти днів і оголошений учасникам провадження 10 травня 2026 року о 18:45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1