Постановление суда № 136379723, 08.05.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11503/25

Провадження № 1-кп/712/451/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючий ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м.Черкаси клопотання захисників та обвинувачених по кримінальному провадженню № 42025250000000321 від 04.03.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси з Черкаської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025250000000321 від 04.03.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав недотримання вимог ст. 291 КПК України.

Захисник ОСОБА_7 вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України є некоректним, відсутні чіткі та конкретні формулювання обвинувачення із зазначенням необхідних відомостей передбаченого п.5 ч.1 ст. 291 КПК, що, на його думку, порушує право обвинуваченого на захист та унеможливлює призначення судового розгляду, і є підставою для повернення прокурору обвинувального акту відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України.

Захисник ОСОБА_9 також вважає некоректним обвинувачення та крім того зазначив, що завершальні дії, згідно з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, обвинуваченими вчинені в с. Костянтинівці Черкаського району, тобто на території, на яку поширюється юрисдикція Смілянського міськрайонного суду.

Вказане клопотання підтримали всі обвинувачені .

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань захисників та обвинувачених, зазначив, що обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення частини статті кримінального закону, а також формулювання обвинувачення, що, в свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного, виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.

При цьому, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити його судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього, визначено ст. 291 КПК України, інших вимог до обвинувального акта закон не містить.

Так, відповідно до ч.1ст.291КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2)анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення , які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8)розмір витратна залучення експерта ( у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Частиною 3 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Таким чином, в статті 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вказаного кримінального провадження, вони містять всі необхідні відомості та реквізити.

Аналізуючи зміст ч. 2ст. 291 КПК України, слід зазначити, що закон вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складових: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Таким чином, обвинувачення повинно ґрунтуватись на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості тощо.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24 жовтня 2003 року №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії», обвинувачений у вчинення злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення, а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.

Крім того, із практики ЄСПЛ вбачається, що: (1) детальні відомості правопорушення можна встановити не лише з обвинувального акту, але й з інших документів, підготовлених обвинуваченням у справі, та з інших матеріалів справи (п. 208 рішення від 08.12.2009 у справі «Превіті проти Італії» / «Previti v. Italy», заява № 45291/06); (2) фактичні деталі правопорушення можуть бути з`ясовані та уточнені під час провадження (п. 110 рішення від 19.05.2015 у справі «Сампех проти Італії» / «Sampech v. Italy», заява № 55546/09; п. 198 рішення від 26.06.2018 у справі «Перейра Крус та інші проти Португалії» / «Pereira Cruz and Others v. Portugal», заява № 56396/12).

У постанові від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17) Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зробив правовий висновок, згідно з яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст.ст. 338, 340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

За наявного нормативного регулювання неповнота, необґрунтованість, невідповідність обвинувачення, відсутність доказової бази щодо вчинення обвинуваченими дій, які містять ознаки злочинів, не є предметом оцінки на підготовчому судовому засіданні. Така оцінка може бути здійснена лише в ході розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення.

Що стосується фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, то слід зазначити, що за духом закону вони викладаються так, як їх встановив прокурор за результатами досудового розслідування, і у тому обсязі, який, на думку останнього, підтверджує сформоване обвинувачення. На підставі цього прокурор на власний розсуд здійснює кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати змінити їх виклад.

Більше того, дискреційні повноваження прокурора щодо викладу фактичних обставин та здійснення правової кваліфікації на власний розсудне позбавляють сторону захисту права доводити наявність інших обставин, які можуть бути витлумачені на користь обвинуваченого, або ж доводити необхідність зміни правової кваліфікації його діяння.

Таким чином, неконкретизованість викладу фактичних обставин, не відповідність формулювання обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_9 про порушення підсудності , то суд зазначає, що відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 11.09.2025 подання Соснівського районного суду м. Черкаси для визначення підсудності залишено без задоволення та визначено, що обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України підсудний Соснівському районному суду м.Черкаси.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на положення ст. ст. 110, 291, 314 КПК України суд приходить до висновку, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42025250000000321 від 04.03.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

У зв`язку з цим у задоволенні клопотання захисників та обвинувачених про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 22, 109, 110, 291, 292, 314 -316 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисників та обвинувачених про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню № 42025250000000321 від 04.03.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 08.05.2026 о 12:00 годин.

Головуючий ОСОБА_1