Постановление суда № 136379694, 04.05.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

712/14276/25

2/712/778/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

прокурора Дахненко Р.О.

представника відповідача Шмиголь О.Г.

представника третьої особи Горобець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Черкаської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності» Черкаської обласної ради, про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/12862/23 від 15 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року,

визнано незаконним та скасовано наказ № 114-К від 11 вересня 2023 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

визнано незаконним та скасовано наказ № 132-К від 25 жовтня 2023 року про звільнення ОСОБА_2 з 27 жовтня 2023 року з посади інженера за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України;

поновлено ОСОБА_2 на роботі з 28 жовтня 2023 року на посаді інженера КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності»;

стягнуто з КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 153 650,16 грн. з утриманням податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.

Наказ № 132-К від 25 жовтня 2023 року про звільнення ОСОБА_2 , який був визнаний незаконним рішенням суд, підписаний директором комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності» Височин Валерієм Петровичем, який рішенням Черкаської обласної ради № 34-14/VI від 19 вересня 2014 року призначений на посаду директора вказаного комунального підприємства на умовах контракту. Відповідно до розпорядження Черкаської обласної ради №167-р від 13 червня 2024 року ОСОБА_1 призначено виконувачем обов`язків директора підприємства з 20 червня 2024 року, які він виконує і на даний час.

Враховуючи викладене, прокурор в інтересах держави в особі Черкасько обласної ради, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 збитки, завдані внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 , у розмірі 167 650 гривень 16 копійок.

В судовому засіданні прокурор заявлені в позовній заяві вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених у ній підстав; зазначив, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, заперечили проти задоволення заявлених позовних вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю; зазначили, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши прокурора, представника відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору, дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд постановою від 07 грудня 2022 року у справі № 161/7347/21 у справі за позовом заступника керівника обласної прокуратури в інтересах держави до керівника підприємства, який приймав незаконне рішення про звільнення працівника, яке було в подальшому визнане незаконним рішенням суду у цій справі, залишив без змін судове рішення суду першої, яке було залишено без змін також і постановою апеляційного суду, яким провадження у справі було закрито, роз`яснено сторонам, що спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 161/347/21, зроблено правовий висновок,який є релевантним до даної справи, в якому Верховний Суд виснував наступне:

«Частиною першою статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

При визначенні питання належності спору до юрисдикції суду, постає два питання: по-перше, чи підлягає спір вирішенню судами, тобто чи є він юридичним у розумінні статті 124 Конституції України, якщо так, то до юрисдикції якого суду належить вирішення такого спору.

Судом враховано, що судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Пунктом 12 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У частині другій статті 89 ГК України визначено, що посадові особи несуть цивільно-правову, адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність за шкоду та збитки, завдані ними господарському товариству, у порядку та у випадках, передбачених законом.

Із системного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, такий спір виник між господарським товариством та його посадовою особою, стосується рішень, дій чи бездіяльності цієї посадової особи на виконання нею своїх повноважень з управління товариством, організацією діяльності товариства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір стосується відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству незаконним звільненням та виплатою поновленому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, і стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи - керівника юридичної особи.

Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 11 грудня 2019 року у справі № 638/15118/16-ц (провадження № 14-329цс19), від 14 квітня 2020 року у справі № 910/12217/19 (провадження № 12-24гс20), в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 161/7347/21 (провадження 61-18692св21)».

Отже, спір стосується відшкодування майнової шкоди, завданої підприємству незаконним звільненням та виплатою поновленому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи керівника юридичної особи; вказані правовідносини є господарськими.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновкупро закрити провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.255, ст. 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі №712/14276/25 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Черкаської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і об`єктів обласної комунальної власності» Черкаської обласної ради, про стягнення витрат, -закрити.

Роз`яснити прокурору та позивачу, що вказані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 352 - 355 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений 07 травня 2026 року.

Суддя О.М. Борєйко