№ 136373430, 30.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1807/24

Провадження № 3/163/689/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0057/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Максмері» (код ЄДРПОУ 44570956), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора «ТОВ «Максмері» (код ЄДРПОУ 44570956), під час митного оформлення товару «транспортний засіб, бувший у використанні марки "Opel Vivaro", кузов № НОМЕР_2 » за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 11.04.2023 № UA205170/2023/010320 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 43 011,00 гривень шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо країни походження товарів та надання з цією метою митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS 062451 від 06.04.2023, що містить такі відомості, та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митній декларації, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокату ОСОБА_2

29.04.2026 адвокат Кривошей А.М. в канцелярію суду подав заяву, у якій висловив правову позицію про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з врахуванням закінчення строків накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування вказав, що митним органом не доведено наявності в діях ОСОБА_1 умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскілки за подання сертифіката відповідальний експортер, а не імпортер ТОВ «Максмері». Крім цього, з дати виявлення правопорушення (09.01.2024) по дату надходження справи до суду (08.08.2024) минуло 7 місяців, а тому по справі закінчився передбачений ч.1 ст.467 МК України строк для накладення адміністративного стягнення.

30.04.2026 адвокат Кривошей А.М. надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу «ТОВ «Максмері» (код ЄДРПОУ 44570956) товару «транспортний засіб, бувший у використанні марки "Opel Vivaro", кузов № НОМЕР_2 » і випуск його у вільний обіг підтверджується копією митної декларації типу ІМ40ДЕ від 11.04.2023 № UA205170/2023/010320.

Товар заявлений у митному режимі імпорт, його продавцем і відправником зазначена польська компанія «RADING PRID».

Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який водночас був керівником фірми отримувача товару «ТОВ «Максмері», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД і по справі не оспорюється.

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS 062451 від 06.04.2023, у якому органом його видачі зазначено митницю в Катовіце Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит Регіональне управління податкової адміністрації у м.Катовіце Республіки Польща листом від 13.12.2023 №2401-ІОА.4331.93.2023.КК повідомив, що сертифікат з перевезення EUR.1 №PL/MF/AS 062451 від 06.04.2023 не був виданий та легалізований Податковою Адміністрацією Польщі Митницею та податковим управлінням в Катовіце (митниця у Славкуві). У зв`язку з цим, товар/продукція, що охоплюється зазначеним сертифікатом з перевезення EUR.1, не підпадає під преференційний режим, відповідно до положень (правил) Додатку I «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

З огляду на таку інформацію начальник управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці у доповідній записці від 31.01.2024 №7.3-15-03/938 констатувала, що товар, зазначений у вказаному сертифікаті з перевезення товару EUR.1, не має преференційного походження відповідно до положень Додатку I «Визначення поняття «товари походження» та методи адміністративної співпраці до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Відділу проведення митного аудиту визначено здійснити контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків «ТОВ «Максмері».

Актом документальної невиїзної перевірки, проведеної Волинською митницею, від 08.10.2024 №40/24/7.3-19/44570956 встановлено порушення «ТОВ «Максмері» під час декларування товару за митною декларацією від 11.04.2023 № UA205170/2023/010320 вимог статті 15, 16 Доповнення І до Регіональної конвенції, ст.49, ч.1 ст.51, п.2 ч.2 ст.52, ч.4 ст.58, ч.ч.1, 8 ст.257, ч.1 ст.279, п.п.1, 4 ч.1 ст.266, ч.5 ст.280 МК України, п.п.в) п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита в розмірі 35842,5 грн та по сплаті податку на додану вартість в розмірі 7168,5 грн, всього на загальну суму 43011,00 грн.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікаті з перевезення EUR. №PL/MF/AS 062451 від 06.04.2023 в пункті 11 митним органом, який його видав, указано митницю в Катовіце Республіки Польща та проставлено відтиск печатки цього митного органу.

Проте, Регіональне управління податкової адміністрації у м.Катовіце Республіки Польща листом від 13.12.2023 №2401-ІОА.4331.93.2023.КК спростувало видачу указаного сертифіката.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого іноземного митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу «ТОВ «Максмері» і випуск у вільний обіг товарів за аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Висловлена захисником позиція щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення по своїй суті зводиться до непричетності останнього як директора «ТОВ «Максмері» до виявленого правопорушення та фактичного перекладання усієї відповідальності на експортера товару.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство «ТОВ «Максмері».

Про такий висновок свідчить прослідковувала в акті перевірки систематичність та сума недоплачених митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару, у даному випадку «ТОВ «Максмері».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаного сертифіката для продавця товару польської компанії «RADING PRID» по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил (13.02.2024) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифіката з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та достатньо часу.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та його захисник ні митному органу, ні суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача якого не підтверджена.

Постанова детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області від 16.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62022000000000847 за ознаками ч.3 ст.358 КК України не спростовує зроблених у цій справі висновків з огляду на зазначені у ній мотиви закриття (неможливість проведення технічної експертизи документів через подання сертифікатів до митних органів у електронному вигляді (скан-копії) та відсутність печаток іноземних органів).

Частина 3 статті 358 КК України встановлює кримінальну відповідальність за вчинення безпосередньої підробки документів, печаток, штампів та бланків.

Тому зазначена постанова детектива не спростовує обізнаності ОСОБА_1 із неправомірністю отриманого сертифікатів EUR.1, який був ним поданий до митного контролю і оформлення.

З огляду на викладене суд вважає, що висловлені стороною захисту доводи є безпідставним і нічим не підтверджені, а така обрана захисна позиція є не інакше як намагання створити штучні підстави для уникнення винної особи від відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника «ТОВ «Максмері» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

Вирішуючи питання застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, встановлено таке.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 13.12.2023 №2401-ІОА.4331.93.2023.КК надійшла до Держмитслужби України 09.01.2024.

Відтак, датою виявлення правопорушення є 09.01.2024.

Протокол про порушення митних правил №0057/20500/24 складений 13.02.2024, у якому одночасно визначено дату розгляду справи в суді на 28.03.2024.

06.03.2024 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42024030000000006 від 07.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, Волинська обласна прокуратура на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.02.2024 у справі № 161/3726/24 здійснила тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Волинської митниці, та вилучила оригінал протоколу про порушення митних правил № 0057/20500/24 з додатками.

Кримінальне провадження №42024030000000006 від 07.02.2024 було зареєстроване Волинською обласною прокуратурою 07.02.2027 на підставі повідомлень Волинської митниці про протиправне діяння, що мітить ознаки злочину.

25.07.2024 оригінал протоколу з додатками надійшов до Волинської митниці від Державне бюро розслідувань для скерування до Любомльського районного суду Волинської області.

08.08.2024 матеріали справи надійшли до суду.

Постановою Любомльського районного суду від 28.11.2024 матеріали справи передані Державному бюро розслідувань для приєднання до матеріалів кримінального провадження №42024030000000006 від 07.02.2024.

23.08.2024 кримінальне провадження №42024030000000006 було об`єднане з кримінальним провадженням № 62022000000000847 від 21.10.2012 за ознаками ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України.

16.03.2026 детектив Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області прийняв у кримінальному провадженні № 62022000000000847 від 21.10.2012 постанову про закриття кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

27.03.2026 матеріали справи від ТУ БЕБ у Волинській області надійшли до суду разом із постановою про закриття кримінального провадження від 16.03.2026.

Згідно із ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Відповідно до ч.3 ст.467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня отримання митним органом або судом матеріалів про таке порушення, переданих відповідно до частини другої статті 496 цього Кодексу, але не пізніше ніж через п`ять років з дня вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 496 МК України передбачено, що у разі закриття кримінального провадження за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності. Постанова у такій справі виноситься у строк, передбачений частиною третьою статті 467 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.458 МК України адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Аналіз руху справи свідчить, що від дня виявлення правопорушення (09.01.2024) до дня надходження справи до суду (08.08.2024) минуло 6 місяців 29 днів.

Проте, із зазначеного строку підлягає виключенню термін, упродовж якого матеріали справи перебували в органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42024030000000006, а це з 06.03.2024 по 24.07.2024, що становить 4 місяці 18 днів.

Про підставність виключення цього строку свідчить системний аналіз вище наведених положень статей 467, 496, 458 МК України, оскільки за наявності кримінального провадження в силу ч.2 ст.458 та ч.2 ст.496 МК України після виїмки оригіналу протоколу з додатками передбачений ч.1 ст.467 МК України строк фактично перервався.

Вилучення оригіналу протоколу з додатками відбулося в порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження згідно з главою 15 розділу ІІ КПК України.

При цьому, у даному випадку слід врахувати те, що орган досудового розслідування повернув оригінал протоколу з додатками Волинській митниці без прийняття будь-якого процесуального рішення у відповідності до положень КПК України.

У зв`язку із цим, фактичним терміном для обрахунку передбаченого ч.1 ст.467 МК України строку є період з 09.01.2024 по 05.03.2024 та з 25.07.2024 по 07.08.2024, всього 2 місяці 9 днів.

Таким чином, враховуючи направлення Волинською митницею матеріалів справи на розгляд суду в межах визначеного ч.1 ст.467 МК України шестимісячного строку для накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення та подальшу хронологію руху справи, пов`язану із направленням судом справи для приєднання до матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування якого за ознаками ч.3 ст.358 КК України завершилось винесенням постанови про закриття кримінального провадження, тому передбачений як частиною 1, так і частиною 3 статті 467 МК України строк для накладення адміністративного стягнення на дату розгляду справи судом не сплив.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 43 011 (сорок три тисячі одинадцять) гривень.

Штраф у розмірі 43 011 (сорок три тисячі одинадцять) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь