Постановление суда № 136368787, 08.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 754/2548/24

Провадження № 8/752/10/26

У Х В А Л А

Іменем України

08 травня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Слободянюк А.В. у цивільній справі № 754/2548/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02.10.2024, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.04.2025, позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишено без задоволення.

02.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024 за нововиявленими обставинами.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2026 справу передано на розгляд судді Слободянюк А.В.

07.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому судді Слободянюк А.В., яку ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В. від 08.04.2026 визнано необґрунтованою та передано на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для її подальшого вирішення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Ж.І. від 15.04.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід залишено без задоволення.

08.04.2026 та 09.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли три заяви про відвід головуючому судді Слободянюк А.В., які ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В. від 28.04.2026 визнано необґрунтованими та передано на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для її подальшого вирішення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва С.О. від 01.05.2026 заяви ОСОБА_1 про відвід залишені без задоволення.

04.05.2026 від заявника ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшли до суду дві заяви про відвід головуючому судді Слободянюк А.В.

У заяві про відвід від 04.05.2026 (вх. № 30271) заявник повідомляє, що суддею було організовано фальсифікацію розгляду заяви від 09.04.2026 про відвід судді Слободянюк А.В. Посилається на те, що у вказаній заяві про відвід ОСОБА_1 не повідомляла про своє звернення до правоохоронних органів про вчинення головуючим суддею кримінальних правопорушень.

У заяві про відвід від 04.05.2026 (вх. № 30367) заявник повідомляє, що при розгляді справи головуючий суддя прийняла відзив на позовну заяву від відповідача, який на той час не мав зареєстрованого електронного кабінету. Окрім того, не зважаючи на численні звернення заявника, не були внесені матеріали всієї справи до системи «Електронний суд».

Згідно з ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України: суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Щодо наведених підстав для відводу головуючому судді, слід відзначити, що заявник навела та не довела існування жодних підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, які б дійсно могли слугувати підставою для відводу.

Вказані заявником обставини щодо прийняття до розгляду відзиву відповідача у ході судового розгляду, стосуються незгоди ОСОБА_1 з прийнятим рішенням, що саме по собі не є правовою підставою для відводу судді відповідно до приписів частини четвертої статті 36 ЦПК України.

Зокрема, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Інші наведені у заяві про відвід посилання заявника ОСОБА_1 свідчать про її власні висновки, які не можуть бути підставами для відводу судді. Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні заяви про відвід судді Слободянюк А.В.

Отже, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Слободянюк А.В. у розгляді даної справи, позивачем не наведено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога безсторонності згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справ «Булах проти України», «Салов проти України» та ін.) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Проте судом вбачається, що у позивача склалось власне стійке суб`єктивне враження про упередженість головуючого судді по цій справі. Суд відзначає, що позивач вшосте заявляє відвід головуючому судді.

За таких обставин, суд вважає, що законність та обґрунтованість рішення, ухваленого за результатами розгляду даної справи судом в складі головуючого судді Слободянюк А.В., особливо, якщо воно буде винесено не на користь заявника, заявник в силу власного сприйняття процесу та суб`єктивної оцінки дій головуючого судді з позиції існуючої, на її думку, упередженості, буде ставитись під сумнів.

З метою виключення будь-яких сумнівів щодо безсторонності головуючого судді, враховуючи позицію сторони, суд вважає, що в цій справі є важливим виключити будь-які сумніви сторони відповідача в законності та обґрунтованості будь-якого судового рішення по цій справі, що є можливим тільки в тому випадку, якщо заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинамибуде розглянута іншим складом суду, а тому заявляє самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Слободянюк А.В. у цивільній справі № 754/2548/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заявити самовідвід у цивільній справі за ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Передати справу для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк