Решение № 136367327, 07.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35321/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17.10.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому позивач просить суд:

1) Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни № 81187081 від 06.10.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій. (Атака на відмову).

2) Зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (як суб`єкта державної реєстрації прав) вчинити дії, а саме: Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (індексний №67753378) щодо квартири АДРЕСА_1 .

3) Зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (як суб`єкта державної реєстрації прав) вчинити дії, а саме: Скасувати державну реєстрацію іпотеки за ОСОБА_3 (індексний №67899199) щодо квартири АДРЕСА_1 .

4) Зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (як суб`єкта державної реєстрації прав) вчинити дії, а саме: Поновити право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11 жовтня 2022 року Київський районний суд м. Одеси у справі № 947/37930/21 ухвалив рішення, яким визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 26.07.2018 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_4 та скасовано записи про державну реєстрацію іпотеки і перенесення іпотеки (№ 28113427 і № 28112427 від 21.09.2018 р.). Зазначене рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду, набрало законної сили та оприлюднене в ЄДРСР. Позивач, реалізуючи своє право на поновлення порушеного права власності, звернувся через портал «Дія» із заявою про виконання рішення суду відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно для скасування похідних записів, внесених на підставі недійсного правочину, та поновлення попереднього стану прав у ДРРП. 06 жовтня 2025 р. державним реєстратором було прийнято рішення № 81187081 про відмову у проведенні реєстраційних дій, мотивоване нібито відсутністю технічної можливості обміну даними з ЄДРСР. Наслідком невиконання судового рішення стало те, що після його набрання законної сили приватний нотаріус Янковська О.С. 25.05.2023 р. провела реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (індексний № 67753378) та 06.06.2023 р. реєстрацію іпотеки № 67899199 між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Однак на час вчинення цих дій право ОСОБА_4 як відступника вже було визнане судом недійсним, а отже всі подальші записи у ДРРП є похідними від недійсного правочину і підлягають скасуванню. Таким чином, державний реєстратор, відмовившись виконати рішення суду, порушив вимоги ст. 26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та ст. 124 Конституції України щодо обов`язковості виконання судових рішень.

Ухвалою судді від 21.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

27.10.2025 року (вх.№ЕС/112664/25) від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення повного найменування відповідача по справі №420/35321/25.

У даній заяві позивач просить суд вважати належним відповідачем у справі Юридичний департамент Одеської міської ради.

04.11.2025 року (вх.№ ЕС116073/25) від представника ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позов є необ`єктивним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як зазначено третьої особою, відповідно до Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року у справі № 947/37930/21 (далі Рішення) визнано недійсним договір відступлення прав від 26.07.2018 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О. В. за реєстровим № 1365. Скасовано запис про проведення державної реєстрації іпотеки за ОСОБА_4 (номер запису 28113427) та запис про реєстрацію (перенесення) іпотеки (номер запису 28112427 від 21.09.2018 року). Отже, беручи до уваги вищезазначені норми Закону, можливо дійти висновку, що зазначене Рішення є підставою лише для припинення іпотеки № 28112427. Враховуючи вищезазначене, рішення не є підставою для проведення реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

04.11.2025 року (вх.№ ЕС116213/25) від позивача до суду надійшли заперечення на відзив третьої особи.

04.11.2025 року (вх.№ ЕС116432/25) від представника ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позов є необ`єктивним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як зазначено третьої особою, позивач просить Зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради (як суб`єкта державної реєстрації прав) вчинити дії, а саме: Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (індексний №67753378) щодо квартири АДРЕСА_1 та Скасувати державну реєстрацію іпотеки за ОСОБА_3 (індексний №67899199) щодо квартири АДРЕСА_1 . Третя особа вказує, що позивач вже звертався до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою, у якої просив: «- Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Серія та номер № 854 укладений 25.05.2023 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з одночасним скасуванням запису в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 номер запису про право власності 50400521, дата та час державної реєстрації 2505.2023 15:59:15.; - Визнати недійсним договір іпотеки б/н, від 06.06.2023 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з одночасним скасуванням державної реєстрації іпотеки, номер запису про іпотеку 50524925.» 10.10.2024 року Київський районний суд м. Одеси по справі № 947/33944/23 вирішив: «Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) - задовольнити. Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 25.05.2023 між ОСОБА_4 , від імені якого діє Федяєв Сергій Володимирович, та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., зареєстрований в реєстрі за №854 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 - номер запису про право власності: 50400521, дата та час державної реєстрації 25.05.2023 15:59:15. Визнати недійсним Іпотечний договір б/н від 06.06.2023, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С., зареєстрований в реєстрі за №951 та скасувати державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 50524925, дата та час державної реєстрації 06.06.2023 12:39:52.» Вищевказане рішення не набуло чинності. Станом на зараз, в Одеському апеляційному суді розглядається Справа №: 947/33944/23, провадження № 22-ц/813/3074/25 на Рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 947/33944/23 від 10.10.2024 року, наступне засідання у якому призначено на 28.01.2026 р. о 15:20.

04.11.2025 року (вх.№ ЕС116375/25) від позивача до суду надійшли заперечення на відзив вказаної третьої особи.

07.11.2025 року (вх.№ ЕС118042/25) від представника Юридичного департаменту Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовом ОСОБА_1 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, та вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що позивач просить скасувати рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 06.10.2025 р. № 81187081, вчинене державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіною Л.В. При цьому, позовна заява не містить жодного обґрунтування незаконності останнього. Натомість, державний реєстратор виключно в межах наданих законом повноважень прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій з наданням належного обґрунтування. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Як стверджує відповідач, у даному випадку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону відмова державного реєстратора була правомірною, оскільки подані ОСОБА_1 документи не відповідали вимогам, встановленим цим Законом. У даній справі позивачем подано заяву про проведення державної реєстрації прав на підставі судового рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 р. у справі № 947/37930/21 в електронній формі без надання державному реєстратору передбаченої законом належним чином засвідченої копії відповідного судового рішення. Вказане в силу вимог законодавства не дає державному реєстратору права здійснити реєстраційну дію та є підставою для прийняття рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій. Враховуючи, що дане судове рішення не надійшло до державного реєстратора у порядку інформаційної взаємодії від Державної судової адміністрації України, заявник не надав належним чином засвідченої копії даного рішення з відміткою про набрання останнім законної сили, у державного реєстратора не було підстав для проведення відповідних реєстраційних дій. Більше того, навіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня відмітка про набрання законної сили рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 р. у справі № 947/37930/21. Відтак, вказано у відзиві, подання позивачем заяви в електронній формі щодо скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без надання належним чином засвідченої копії судового рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України та не дає змоги здійснити відповідні реєстраційні дії. Враховуючи відсутність на даний момент інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстрація за судовим рішенням можлива тільки за заявою, поданою в паперовій формі разом з копією відповідного рішення. Зі змісту рішення державного реєстратора від 06.10.2025 р. № 81187081 про відмову вбачається, що заявнику слід звернутись повторно до державного реєстратора у порядку передбаченому законом, а саме подати заяву про державну реєстрацію безпосередньо державному реєстратору та додати до неї належним чином засвідчену копію судового рішення. Звертаємо увагу, що позивач не звернувся до державного реєстратора у встановленому законом порядку, а безпідставно звернувся до суду з позовом про скасування рішення реєстратора одночасно з вимогами про зобов`язання вчинити певні реєстраційні дії. Тобто, позивач не намагається відновити свої нібито порушені права, а лише ставить перед судом питання, які є виключною компетенцією державного реєстратора при розгляді відповідної заяви.

Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Юридичного департаменту Одеської міської ради вчинити дії, то у відзиві вказано, що рішенням було визнано недійсним договір відступлення прав від 26.07.2018 р., укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. за реєстровим № 1365, та скасовано запис про проведення державної реєстрації іпотеки за ОСОБА_4 (номер запису 28113427) та запис про реєстрацію (перенесення) іпотеки (номер запису 28112427 від 21.09.2018 р.). Вказане рішення в силу вимог ч. 3 ст. 26 Закону може бути підставою для скасування відповідного обтяження, яке було зареєстроване саме на підставі договору, який визнано судом недійсним. При цьому, підставами для державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 та іпотеки на квартиру за ОСОБА_3 , про зобов`язання скасування яких просить позивач, був не договір відступлення прав від 26.07.2018 р., який визнано недійсним рішенням суду, на яке посилається позивач, а інші правовстановлюючі документи. Тобто, позивач намагається через суд зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради скасувати державні реєстрації за відсутності встановлених на це законом підстав. Як стверджує відповідач, ОСОБА_1 не звернувся до державного реєстратора щодо скасування відповідних реєстраційних дій, про які зазначає у вимогах 2-4, а звернувся одразу до суду, щоб зобов`язати державного реєстратора скасувати державну реєстрацію права власності інших осіб, незалежно від того чи є на це правові підстави, визначені Законом.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради у справі № 420/35321/25.

10.11.2025 року (вх.№ ЕС118677/25) від позивача до суду надійшли заперечення на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 14.11.2025 року прийнято до розгляду заяву про уточнення повного найменування відповідача по справі №420/35321/25.

27.11.2025 року (вх.№ ЕС125801/25) від представника ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов.

01.12.2025 року (вх.№ ЕС126542/25) від представника ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позов.

12.12.2025 року (вх.№ ЕС131322/25) від від представника ОСОБА_2 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких, зокрема, вказано, що у даній справі позивачем подано заяву про проведення державної реєстрації прав на підставі судового рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 р. у справі № 947/37930/21 в електронній формі без надання державному реєстратору передбаченої законом належним чином засвідченої копії відповідного судового рішення. Вказане в силу вимог законодавства не дає державному реєстратору права здійснити реєстраційну дію та є підставою для прийняття рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій. Враховуючи, що дане судове рішення не надійшло до державного реєстратора у порядку інформаційної взаємодії від Державної судової адміністрації України, заявник не надав належним чином засвідченої копії даного рішення з відміткою про набрання останнім законної сили, у державного реєстратора не було підстав для проведення відповідних реєстраційних дій. Більше того, навіть в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня відмітка про набрання законної сили рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 р. у справі № 947/37930/21. Відтак, подання позивачем заяви в електронній формі щодо скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без надання належним чином засвідченої копії судового рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України та не дає змоги здійснити відповідні реєстраційні дії. Враховуючи відсутність на даний момент інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстрація за судовим рішенням можлива тільки за заявою, поданою в паперовій формі разом з копією відповідного рішення. Зі змісту рішення державного реєстратора від 06.10.2025 р. № 81187081 про відмову вбачається, що заявнику слід звернутись повторно до державного реєстратора у порядку передбаченому законом, а саме подати заяву про державну реєстрацію безпосередньо державному реєстратору та додати до неї належним чином засвідчену копію судового рішення. Третя особа звертає увагу, що позивач не звернувся до державного реєстратора у встановленому законом порядку, а безпідставно звернувся до суду з позовом про скасування рішення реєстратора одночасно з вимогами про зобов`язання вчинити певні реєстраційні дії. Тобто, позивач не намагається відновити свої нібито порушені права, а лише ставить перед судом питання, які є виключною компетенцією державного реєстратора при розгляді відповідної заяви.

05.03.2026 року (вх.№ ЕС24238/26) від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

18.03.2026 року (вх.№ ЕС29409/26) від представника ОСОБА_3 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що долучені позивачем судові рішення не впливають на вирішення даного адміністративного спору, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно правомірність дій державного реєстратора (Юридичного департаменту) при прийнятті рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії.

18.03.2026 року (вх.№ ЕС29430/26) від представника ОСОБА_2 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що рішення у цивільній справі №947/33944/23 стосуються встановлення обставин щодо правочинів із нерухомим майном та визначення його правового режиму, проте не містять висновків щодо правомірності дій державного реєстратора саме у спірних правовідносинах, а тому не можуть вважатися преюдиційними у цій справі. Крім того, рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії було прийняте 06 жовтня 2025 року, тобто до моменту набрання законної сили рішенням у цивільній справі №947/33944/23 (23 лютого 2026 року). Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення: відповідні судові рішення не набули законної сили; державний реєстратор не мав можливості їх врахувати. За таких обставин доводи позивача щодо преюдиційності зазначених судових рішень є безпідставними, оскільки оцінка правомірності дій суб`єкта владних повноважень здійснюється виходячи з обставин, які існували на момент прийняття відповідного рішення.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з заявами по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 року по справі № 947/37930/21, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21.03.2023 року по справі № 947/37930/21 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір відступлення прав від 26.07.2018 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Групп» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. за реєстровим №1365. Вирішено також скасувати запис про проведення державної реєстрації іпотеки за ОСОБА_4 (номер запису 28113427) та запис про реєстрацію (перенесення) іпотеки (номер запису 28112427 від 21.09.2018 року). В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Як зазначено у позові, ОСОБА_1 реалізуючи своє право на поновлення порушеного права власності, звернувся через портал «Дія» із заявою про виконання рішення суду від 11 жовтня 2022 року по справі № 947/37930/21 відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно для скасування похідних записів, внесених на підставі недійсного правочину, та поновлення попереднього стану прав у ДРРП.

06.10.2025 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Карпухіною Лілією Володимирівною Юридичного департаменту Одеської міської ради за результатами розгляду заяви від 02.10.2025 за реєстраційним номером 69205970 прийнято рішення №81187081 «Про відмову в проведенні реєстраційних дій», яким відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою.

У рішенні вказано, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, а саме: відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі-Закон) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Відповідно до частини 3 статті 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав. Також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Згідно з пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі Порядок) державний реєстратор встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, обтяженнями речових прав, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій , зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Реєстру аграрних нот та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав. Пунктом 18 Порядку, встановлено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Порядком передбачає особливості проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі та в автоматичному режимі. Пунктом 30 Порядку передбачено, що державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі, зокрема, у разі державної реєстрації прав на підставі судового рішення. При цьому, державна реєстрація прав на підставі судового рішення може проводитися державним реєстратором у разі, коли примірник повного тексту судового рішення в електронній формі отримано в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень. Відповідно до вимог п.п.1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VIII від 06.10.2016 р. до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Тобто, до теперішнього часу проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі здійснюється виключно на умовах, що державна реєстрація прав проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Враховуючи вищевикладене, вказано у рішенні, подані документи не відповідають вимогам Закону.

Вважаючи протиправними та таким, що підлягає скасуванню рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни № 81187081 від 06.10.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій. (Атака на відмову), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовано положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон №1952), а умови, підстави та процедуру проведення відповідно доданого Закону, зокрема, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав врегульовано в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі Порядок №1127).

В частині першій статті 2 вказаного Закону визначено:

1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

8) реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

9) реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1952 державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості;

1-1) спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності на отриманий в управління об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; узуфрукт державного майна; узуфрукт комунального майна; право відання державним майном; інші речові права відповідно до закону;

4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; обтяження гарантійної частки будівництва об`єкта нерухомого майна (далі - гарантійна частка) відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об`єкта, на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об`єкта, визначені частиною дванадцятою статті 52 Закону України "Про публічно-приватне партнерство" та частиною сімнадцятою статті 55-1 Закону України "Про концесію"; обтяження спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва відповідно до частини другої статті 27-2 цього Закону; обтяження права власності на об`єкт нерухомого майна на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27-3 цього Закону;

Частиною 1 статті 5 Закону №1952 визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості.

Відповідно до статті 6 Закону №1952 організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Пунктом 12 Порядку №1127 визначено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, обтяженнями речових прав, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції, відмови в державній реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 4, 7, 16 та 24-1 частини першої статті 4 Закону України Про санкції.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Реєстру аграрних нот та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №1952 заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Заява на державну реєстрацію спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості подається у порядку, визначеному статтею 27-2 цього Закону.

Реєстраційні дії за заявою, у якій зазначено відомості про документи, необхідні для проведення таких дій, або за заявою, до якої додано копії відповідних документів, засвідчені підписом заявника, проводяться з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг".

Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Частиною 6 статті 20 Законк №1952 визначено, що у разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації, про що за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру повідомляється заявник.

Пунктом 18 Порядку №1127 визначено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав визначені статтею 24 Закону №1952, зокрема, відповідно до п.3 ч.1 вказаної статті визначено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення є доводи відповідача про те, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень визначені статтею 31-1 Закону №1952.

Вказаною статтею визначено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.

Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Так, згідно з п.30 Порядку №1127 державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі, в разі:

державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок;

державної реєстрації прав на підставі судового рішення;

державної реєстрації речових прав, похідних від права власності.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли відомості про технічні характеристики такого закінченого будівництвом об`єкта, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння адреси містяться в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Державна реєстрація прав на підставі судового рішення може проводитися державним реєстратором у разі, коли примірник повного тексту судового рішення в електронній формі отримано в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як стверджує відповідач, на сьогоднішній день інформаційна взаємодія Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень ще не функціонує.

Відповідно до п.31 Порядку №1127 державна реєстрація прав здійснюється за заявою, поданою в електронній формі через Портал Дія чи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав, через інші інформаційні системи, що забезпечують ідентифікацію користувача з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри (далі - інформаційна система для подачі заяви).

Заява в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та за умови відсутності підстав для її неприйняття, передбачених законом.

Сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав у випадках, передбачених законом, здійснюється через інтегровані платіжні системи.

У разі коли суб`єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, Портал Дія чи інформаційна система для подачі заяви у разі технічної можливості повинні забезпечувати перевірку наявності відповідного статусу в заявника з використанням відомостей відповідних інформаційних систем, в яких обліковуються (реєструються) такі відомості, а в разі відсутності такої можливості - додавання сканованої копії паперового документа, що підтверджує право на таке звільнення, з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» передбачено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що до теперішнього часу проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі здійснюється виключно на умовах, що державна реєстрація прав проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Вказане твердження є єдиним доводом у зв`язку із яким відповідач встановив не відповідність поданих документів вимогам, встановленим Законом.

В той же час, чинним законодавством не передбачено такої умови для відмови у проведенні реєстраційних дій.

Отже, суд вважає необґрунтованою відмову у проведенні державної реєстрації з вказаних підстав.

У відзиві на позов відповідач вказує, що у даній справі позивачем подано заяву про проведення державної реєстрації прав на підставі судового рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.10.2022 р. у справі № 947/37930/21 в електронній формі без надання державному реєстратору передбаченої законом належним чином засвідченої копії відповідного судового рішення. Вказане, як стверджує відповідач, в силу вимог законодавства не дає державному реєстратору права здійснити реєстраційну дію та є підставою для прийняття рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій.

В той же час, дані доводи, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

За вказаного правового регулювання, оскільки відповідно до п.31 Порядку №1127 державна реєстрація прав здійснюється за заявою, поданою в електронній формі через Портал Дія, з врахуванням приписів підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», зважаючи, зокрема, те, що пунктом 12 Порядку №1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує, зокрема, відомості реєстрів, зважаючи на висновки суду про необґрунтованість відмови у проведенні державної реєстрації з підстав, що визначені у оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни № 81187081 від 06.10.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи похідні вимоги позивача, суд зазначає.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). З огляду на вищезазначене, дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб`єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.

Характерними ознаками адміністративного розсуду є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб`єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб`єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.

Аналогічні висновки щодо тлумачення дискреційних повноважень суб`єкта управлінської діяльності викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №826/16911/18, від 26.05.2021 у справі № 24/266/20-а, від 08.07.2021 у справі №160/1598/20, від 28.07.2021 у справі №280/160/20, від 21.04.2021 у справі №480/2675/20.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії належить задовольнити частково шляхом зобов`язання Юридичного департаменту Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2025 року за реєстраційним номером 69205970 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни № 81187081 від 06.10.2025 р. про відмову в проведенні реєстраційних дій. (Атака на відмову).

Зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2025 року за реєстраційним номером 69205970 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Юридичний департамент Одеської міської ради (пл.Біржова, буд.1, м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26302537).

Треті особи:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя O.A. Вовченко