Постановление суда № 136367151, 08.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 травня 2026 р. № 400/4726/26 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., розглянувши матеріали

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доЦентрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54006, провизнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ненаправлення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення копії постанови від 03.04.2026 року про відкриття виконавчого провадження № 80668698 на електронну адресу представника стягувача;

- зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направити на електронну адресу представника стягувача копію постанови від 03.04.2026 року про відкриття виконавчого провадження № 80668698 з ідентифікатором доступу до АСВП;

- визнати протиправною дію Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 15.04.2026 року № 80668637 про зупинення вчинення виконавчих дій;

- зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати постанову від 15.04.2026 року № 80668637 про зупинення вчинення виконавчих дій та продовжити вчинення заходів примусового виконання.

Ухвалою від 04.05.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання доказів сплати судового збору у сумі 2129,92 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Залишаючи позов без руху суд не прийняв доводи позивача про те, що судовий збір не підлягає сплаті, оскільки, позов подано в порядку судового контролю.

05.05.2026 року від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що провадження, передбачене статтею 287 КАС України, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, яка здійснюється за позовом, зокрема, стягувача у виконавчому провадженні, в порядку окремого позовного провадження за правилами КАС України, предметом якого є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Та посилається на висновки, зроблено Верховним Судом в ухвалі від 20.02.2025 року у справі № 440/8929/24.

Суд розглянув клопотання по суті та зазначає наступне:

У відповідності до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

2) публічно-правовий спір спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Вимоги щодо оформлення та подання позовної заяви викладені у ст.ст. 160 та 161 КАС України.

У відповідності до положень ч. 1 - 6 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Отже, ст. 287 КАС України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, особливості розгляду таких адміністративних справ та порядок оскарження рішень, ухвалених за результатом розгляду таких справ.

У даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, і зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, позивач звернувся до суду з новою позовною заявою у зв`язку з виникненням нових правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що на момент його звернення до суду з позовом в порядку ст. 287 КАС України є чинними норми Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI

Тим більше, Закон України «Про судовий збір» не містить винятків, що за подання адміністративних позовів, поданих у порядку ст. 287 КАС України, позивач звільняється від сплати судового збору. Таких норм не містить і КАС України.

Право звернення до суду не є абсолютним.

Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Частиною 2 ст. 381-1 КАС України визначено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Зокрема, звернення в порядку ст.ст. 382-382-3 і 383 КАС України передбачає звернення зі скаргою в межах тієї ж справи, в якій було прийнято судове рішення, водночас у порядку статті 287 КАС України звернення до суду з новим позовом.

Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 2 ст. 159 КАС України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У даному випадку позивач звернувся до суду саме із позовною заявою, а не із заявами у порядку ст.ст. 382-382-3 і 383 КАС України

У справі № 440/8929/24, на яку посилається позивач, застосовуючи положення ч. 1 ст. 8, ч. 1 - 2 ст. 55, ст. 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 13.05.2024 року № 6-р(ІІ)/2024, Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду поданого в порядку ст. 287 КАС України адміністративного позову.

Суд наголошує, що предметом оцінки у справі № 440/8929/24 була сплата позивачем судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу суду про повернення позовної заяви, постановленою внаслідок невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У цій справі судом запропоновано сплатити судовий збір за звернення до суду із позовною заявою (а не з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, як це було у справі № 440/8929/24).

Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішенням від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95).

Отже, Верховним Судом, дійсно, зроблено висновок, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду поданого в порядку ст. 287 КАС України адміністративного позову.

Такого ж однозначного висновку стосовно сплати судового збору за подання позову до суду першої інстанції в порядку ст. 287 КАС України судом касаційної інстанції не зроблено.

Отже, доводи позивача про те, що за подання даної позовної заяви судовий збір не сплачується, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Оскільки позивачем не надано нових доводів в обґрунтування свого клопотання про звільнення від сплати судового збору у даній справі, суд вбачає наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 4, 9, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву повернути позивачу.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих